План роботи з предмету фізична культура
           30.04.2026
           гр. Гз- 25 1/9
Тема: Футбол

Урок № 102 - 103

Завдання: Біг 2хв. (темп повільний). Загальнорозвивальні впави.  Спеціальні бігові вправи.

Повторний біг 3 х 300м. з ходьбою для відпочинку

Вправи ППФП

Підтягування на перекладені 12р, підйом тулуба всід 32р., вправи з гантелями.

Вправиз м'ячем 

Повторити удари в русі

Удари по м'ячу ногою виконують такими способами: внутрішньою стороною стопи; внутрішньою, середньою і зовнішньою частинами підйому; носком; п'ятою.

Техніка пересування: Біг – один з основних засобів пересування у футболі. В футболі використовуються наступні різновиди бігу: звичайний, спиною уперед, схресним кроком, приставним кроком. Звичайний біг застосовується задля вибору позицій та переслідування суперника.  Біг приставним кроком застосовують як попередню фазу пересування, після якої, в залежності від ігрової ситуації, виконують різні прийоми техніки пересування. Він виконується на злегка зігнутих ногах. Перший крок робиться в бік ногою, яка ближче до напрямку руху. Другий крок є приставним. Акцент зусиль при поштовхах та махових рухах повинен бути спрямований в бік, а не в гору. Стрибки. Використовуючи стрибки, виконують деякі прийоми зупинок та поворотів. Стрибки є складовою частиною в техніці окремих способів ударів, зупинок м’яча ногою, грудьми, головою та деяких фінтів. В грі використовуються стрибки уперед, в бік, догори і в суміжних з ними 7 напрямках. Ефективність стрибка визначається координаційними здібностями футболіста, який повинен виконати із різних вихідних положень оптимальні по просторових, часових та силових характеристиках рухи. Усім стрибкам властиві фази відштовхування, польоту та приземлення. Розрізняють два прийоми стрибків – поштовхом однією й двома ногами. Стрибки відштовхуванням однією ногою характеризуються активним відштовхуванням, яке супроводжується маховим рухом ноги й переносом ЗЦТ тіла в бік стрибка. Траєкторія та величина стрибка залежить від ігрової ситуації. Приземлення робиться на одну чи обидві ноги. Жорстка, на короткому шляху, амортизація дозволяє швидше й ефективніше переключатися на наступні дії. Стрибки відштовхуванням двома ногами. При стрибку з місця перед відштовхуванням гравець швидко підсідає. Активне випрямлення ніг супроводжується перенесенням ЗЦТ тіла в бік стрибка та маховим рухом рук. Повороти. За допомогою поворотів футболісти з мінімальною витратою швидкості змінюють направлення бігу. Вони також є складовою частиною техніки виконання деяких ударів, зупинок, ведення та фінтів. Поворот переступанням здійснюється за рахунок 2-3 коротких кроків до необхідного напрямку. При швидкій та несподіваній зміні напрямку руху найбільш ефективний поворот стрибком. 

ТАКТИКА ГРИ У ЗАХИСТІ

1. Тактика захисту.

Гра в захисті припускає організацію позиції і дій гравців з метою запобігти чи ускладнити атаку­ючим можливість наблизитися до воріт і завдати точного удару. Усі дії команди, що обороняється, є відповідними на дії атакуючих і обумовлюються особливостями тактики суперника. Гра в обороні різноманітна, багатопланова і спря­мована на захист воріт, на активну боротьбу за оволодіння м'ячем і організацію успішної атаки.

 

2. Індивідуальна тактика.

Ефективність захисту багато в чому залежить від індивідуального уміння кожного гравця діяти проти суперника — і коли він володіє м'ячем; і без нього. Борючись проти суперника, котрий не володіє м'я­чем, футболісти в захисті здійснюють закривання і перехоп­лення.

Закривання — переміщення з метою перешкодити супернику одержати м'яч. Той; що обороняється, розташовується між суперником і своїми воротами. Позиція залежить від співвідношення сил суперників, швидкості бігу, персональ­ного завдання. Чим ближче суперник до воріт, тим щільні­ше його треба закривати.

Перехоплення — дія гравця з метою оволодіння м'ячем, спрямованим опікуваному супернику. Успіх перехоплення залежить від правильної оцінки обстановки, вмілого вибо­ру позиції, своєчасного виходу до м'яча, швидкості і т.д.

 

3.  Групова тактика.

Основою реалізації групової тактики в захисті є організована взаємодія двох чи більше гравців для надання допомоги партнерам чи руйнуванні комбіна­цій суперника.

Щоб безпосередньо допомогти партнеру, котрий програв єдиноборству використовують страховку.

 

4. Командна тактика.

Командна тактика в захисті зводиться до організації колективної взаємодії, котра дозво­ляє успішно відбивати атаки суперника і після цього пе­реходити в наступ. На оборонному етапі цих дій необ­хідно швидко сконцентрувати сили в небезпечній зоні, перегрупуватися і забезпечити взаємну страховку захис­них ліній.

 Домашнє завданя:  повторити передачу м'яча. 

Рекомендована література:  

http://www.dgma.donetsk.ua/docs/kafedry/fizv/metod/04022024/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D1%82%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%83_1.pdf

http://pdf.lib.vntu.edu.ua/books/2022/Kulik_2017_26.pdf

https://vseosvita.ua/library/metodicni-rekomendacii-pri-navcanni-futbolu-181884.html

http://www.infiz.dp.ua/misc-documents/repozit/ZO-A1/A1-0000-32-P2-18.pdf

https://repositary.knuba.edu.ua/bitstreams/935957ac-f385-415b-85c5-b7e52fb59ad9/download