Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету фізична культура
3.03.2025
гр. Обл - 24 1/11
Тема: Настільний теніс

Урок № 49 - 50

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи в парах.

ІІ варіант загальнорозвивальні вправи біля гімнастичній стінці.

Вправи на розвиток координації

Спеціальні вправи тенісиста

Удари в настільному тенісі

«Підставка»

«Підставка» відноситься до числа нескладних ударів. Нею користуються у різних ігрових ситуаціях. Цей спосіб удару характеризується тим, що м’яч відразу ж після відскоку від столу відлітає від ракетки і перелітає назад на сторону суперника. Напрям зворотного польоту м’яча на сторону суперника залежить від ступеня нахилу ракетки. Якщо суперник зробив плоский удар, то ігрова поверхня ракетки при віддзеркаленні удару повинна бути вертикальною, при прийомі різаного м’яча – відхилюється назад (ігрова поверхня ракетки повинна бути немовби «відкритою»), при прийомі крученого м’яча – дещо нахилена вперед («закритою»). «Підставку», як технічний елемент, частіше за все використовують при захисному варіанті гри. Для виконання удару «підставка» гравець стає на відстані 50–70 см від столу, тулуб злегка нахилений вперед, ноги дещо зігнуті в колінах. Права рука (зігнута в початковій фазі) виноситься вперед услід за рухом уперед однойменної ноги і, випрямляючись у лікті, завдає удару. В момент виконання удару центр тяжіння переноситься на праву ногу, плечі повернені впівоберта до лицьової лінії столу, ліва рука знаходиться трохи нижче правої. Підставкою приймають зазвичай м’ячі, які після відскоку не вилітають за межі столу. Розрізняють активну та пасивну підставку: якщо просто підставити ракетку під м’яч, це буде пасивний удар, а якщо ракетку поворотним рухом кисті та передпліччя просунути вперед, накриваючи нею м’яч, то вийде швидка активна підставка. Щоб добре освоїти техніку виконання цього прийому, потрібно звернути увагу на наступне: стежити, щоб ракетка в момент удару знаходилася над столом; не приймати м’яч дуже витягнутою рукою, це затруднятиме контроль за польотом м’яча.

«Підрізка» зліва

«Підрізка» зліва це удар, при якому м’ячу додається нижнє обертання. Такий м’яч називають «різаним», тому й удар отримав назву «зрізка». Цим прийомом відбивають м’яч, який летить без обертання чи має нижнє обертання. «Підрізку» зліва виконують з такої стійки: тулуб потрібно розвернути впівоберта вліво та трохи нахилити вперед. Ноги зігнуті й розставлені на ширину плечей, права нога попереду. Руки зігнути в ліктях і знаходяться перед грудьми. При замаху руку з ракеткою зігнути та підняти до лівого плеча, а, випрямляючи її, опустити вперед-вниз. Траєкторія руху ракетки повинна бути дугоподібною, а не прямолінійною. На початку руху «ніс» ракетки піднятий до плеча, а вкінці направлений туди, куди прямує м’яч – у лівий кут, середину чи в правий кут столу. Щоб уникнути помилок: • при замаху не піднімати руку вище та далі плеча; 12 • рух виконувати плавно, але з прискоренням; • по м’ячу ударяти у вищій точці відскоку перед собою, не пропускаючи його назад, за себе; • руку після удару по м’ячу не зупиняти, а випрямити до кінця; • після закінчення руху не відводити руку далеко вправо, вона повинна йти вперед і вниз до сітки.

«Підрізка» справа

«Підрізку» справа виконують зі стійки для ударів справа. При цьому тулуб розвернений упівоберта вправо і трохи нахилений вперед. При замаху руку з ракеткою, згинаючи, піднімають угору до рівня плеча, а, випрямляючи, опускають уперед-униз, указуючи «носом» ракетки на сітку. Необхідно стежити за тим, щоб при замаху не виставлявся вперед лікоть, це допоможе правильно вибрати кут нахилу ракетки.

Удар по «свічці» Удар по «свічці» не важкий у виконанні, але потребує гарної фізичної підготовки. Перед виконанням удару по «свічці» спортсмену потрібно визначити напрямок та висоту відскоку м'яча, одночасно наглядати за діями суперника. Потім виконати переміщення так, щоб м'яч відскочив справа на зручній відстані для нанесення удару, відвести руку з ракеткою вправо-назад, розвернути тулуб лівим боком до столу, різко вистрибнути вверх та накрити ракеткою м'яч зверху і направити його вперед-вниз.

«Накат» відноситься до атакуючих, нападаючих ударів. Це один з основних технічних прийомів, за допомогою якого ведеться розіграш очка. Багато гравців використовують цей удар у грі як основний, за допомогою якого можна не тільки підготувати атаку, але й завершити її. Цим технічним прийомом зручно виконувати атакуючі удари в ближній зоні та по коротких м’ячах. «Накат» справа один з основних атакуючих ударів, яким можна виграти очки. Виконують удар з правосторонньої стійки, впівоберта до столу (лівим плечем уперед). Ноги на ширині плечей, трохи зігнуті в колінах. Ліва нога трохи висунута вперед, вага тіла рівномірно розподілена на обидві ноги. Рука з ракеткою відводиться вправо-назад до правого стегна. Удар по м’ячу виконується вперед-уверх і закінчується немовби біля голови. В момент удару лікоть дещо зігнутий. Ракетка рухається по дузі, поступово змінюючи кут нахилу, в результаті виходить немовби «обкатування» м’яча. Після виконання удару слід негайно зайняти початкове положення. При виконанні удару необхідно пам’ятати: • для того, щоб рух не був скутим, між ліктем і тулубом повинна бути відстань 5–8 см; • при замаху «ніс» ракетки опущений, а сама ракетка знаходиться на рівні ігрової поверхні столу чи трохи нижче; • не піднімати лікоть угору, при закінченні руху ракетка повинна бути вищою за лікоть; • вага тіла переноситься з правої на ліву ногу. «Накат» зліва «Накат» зліва – це типовий атакуючий удар. Послідовність виконання удару наступна. Ноги на ширині плечей, трохи зігнуті, права нога трохи 13 висунута вперед, центр тяжіння рівномірно розподілений на обидві ноги. Рука на рівні пояса зігнута в лікті та відведена влівоназад, передпліччя – паралельно поверхні столу. Удар виконується швидким рухом ракетки: передпліччя різко рухається вперед, ракетка немовби «обкатує» м’яч, після закінчення руху рука вільно йде вперед-уверх і вправо. «Ніс» ракетки на початку руху дивиться вниз, а вкінці удару – вгору-в сторону. При цьому тулуб повертається в бік суперника з одночасним випрямленням правої ноги, центр тяжіння зміщується на праву ногу, рука повертається в початкове положення. Необхідно пам’ятати, що: • рух починають з кисті, «включають» передпліччя, а потім плече, лікоть повинен залишатися на місці, рух виконують «навколо ліктя»; • закінчуючи рух, ігрова поверхня ракетки повинна бути паралельно столу; • щоб збільшити поступальну швидкість, вагу тіла необхідно перенести з лівої ноги на праву.