План роботи з предмету фізична культура
27.09. 2025
гр. Гз - 22 1/9
Тема: Футбол
урок № 245 -246
Завдання: Правила гри. Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.
Пересування бігом зі стрибками і зупинками. Вправи воротаря.
Правила гри.
Футбол є одним з найпопулярніших видів спорту у світі, керованим міжнародною організацією FIFA, яка затверджує правила гри, відомі як “Закони гри”. Ці правила визначають основні аспекти гри, включаючи розміри поля, м’яч, склад команд, ігровий час, а також те, як голи зараховуються.
Розміри поля та м’яча
Футбольне поле має прямокутну форму з розмірами від 90 до 120 метрів у довжину та від 45 до 90 метрів у ширину для міжнародних матчів. М’яч має бути круглим з окружністю від 68 до 70 см і вагою від 410 до 450 грамів.
Склад команди
Кожна команда складається з одинадцяти гравців, один з яких є воротарем. Заміни дозволені, але кількість і правила їх проведення можуть відрізнятися залежно від змагання.
Ігровий час
Матч триває 90 хвилин і поділяється на два тайми по 45 хвилин з 15-хвилинною перервою. За правилами гри в футбол додатковий час може бути доданий за затримки гри.
Забиття голів
Гол зараховується, коли м’яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та під поперечиною, за умови, що команда, яка забила гол, не порушила правил перед цим.
Основні порушення
Правила забороняють гру рукою (крім воротаря у своєму штрафному майданчику), грубу гру, неспортивну поведінку, а також використання зовнішньої допомоги. За порушення можуть бути призначені вільні удари, пенальті або показані жовті та червоні картки.
Офсайд
За правилами гри у футбол офсайд застосовується для запобігання гравцям від перебування близько до воріт суперника без м’яча. Гравець знаходиться в офсайді, якщо він ближче до лінії воріт супротивника, ніж м’яч і передостанній захисник суперника на момент передачі м’яча.
Виконання штрафних та кутових ударів
Штрафні удари та кутові удари призначаються за порушення, вчинені в штрафному майданчику або за вихід м’яча за лінію поля відповідно.
Футбол – це гра зі складним набором правил, які регулюють майже кожен аспект гри, від розмірів поля до способів зарахування голів.
Вправи з м'ячем.
Ведення м'яча. частиною підйому.
Ведення м'яча
У сучасному швидкому футболі ведення м'яча не має такої популярності, як колись. Якщо часто застосовувати ведення м'яча, швидкість дій команди уповільнюється, тому цей прийом не широко вживаний. Передача м'яча партнеру завжди здійснюється швидше, ніж ведення. Однак в індивідуальних діях, коли має місце щільне прикривання суперником, гравець без ведення м'яча обійтися не може. У футболі найчастіше застосовується ведення м'яча зовнішньою частиною підйому. Гравці, крім того, користуються і веденням внутрішньою частиною стопи, зовнішньою частиною підйому, серединою підйому, стегнами і головою.
Ведення м'яча зовнішньою частиною підйому. Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, розвернута носком всередину, тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться. Цей спосіб ведення м'яча особливо придатний для гравців з 0- подібними ногами.
Ведення м'яча внутрішньою частиною підйому
. Прийом застосовується гравцями у випадках, коли з м'ячем потрібно змінити напрямок руху.. М'яча торкається внутрішня частина стопи від великого пальця до гомілки.. Гравець ніби штовхає м'яч стопою, розвернутою носком від себе (зовні), а після поштовху повертається в попереднє, звичайне положення. Коліно ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, також розвернуте від себе, тулуб дещо нахилений в бік опорної ноги. Кроки гравця під час ведення м'яча трохи збільшені. Ведення м 'яча серединою підйому Цей прийом ведення застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Внаслідок такого прийому ведення м'яча збільшена площа дотику до нього, що і гарантує точність виконання. Ведення м'яча стегном Прийом використовується тоді, коли м'яч летить напіввисоке та під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опущення м'яча на землю. М'яч підбивається короткими рухами стегна, частиною ближчою до коліна, догори в потрібному гравцеві напрямку. Ведення м 'яча головою Така техніка ведення м'яча не відрізняється від техніки ударів по м'ячу головою. Гравець підбиває м'яч невисоко догори—вперед, наздоганяє його і знову повторює удар, рухаючись у визначеному напрямку.
Послідовність навчання Навчання розпочинається з ведення м'яча зовнішньою частиною підйому, потім внутрішньою і, зрештою, серединою підйому. Після цього гравець веде м'яч повільною ходьбою і поступово переходить на біг. Наступний етап навчання — веденнчя м'яча почергово правою і лівою ногою по прямій лінії, потім дугою, "вісімкою" і, нарешті, "слаломом" між прапорцями або палицями. Завершується навчання веденням із застосуванням різноманітних завдань. Скажімо, зі зміною напрямку руху, швидкості бігу, обведенням перешкод тощо. Під час навчання слід звертати увагу на те, щоб голова гравця не була опущеною донизу.
Помилки в техніці ведення м'яча 1. Гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить до втрати контролю над ним (далекий відскок). Щоб виправити таку помилку, гравцеві радять виконувати ведення важчим або недокачаним м'ячем. 2. Під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе. Щоб уникнути такої помилки, потрібно, щоб перед гравцем, спиною вперед, рухався суперник, або визначити, скільки разів слід торкатися м'яча на конкретному відрізку. 3. Гравець веде м'яч тільки однією ногою. 4. Гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі. 5. Гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою і тому позбавлений можливості прикривати його тулубом.
ВИКОНАННЯ ЗУПИНОК М’ЯЧА
Зупинки є засобом прийому та оволодіння м’ячем. Мета зупинки – зменшити швидкість м’яча, що котиться або летить, для здійснення подальших доцільних дій. Зупинки виконують ногою, тулубом і головою. Якщо м’яч летить, його зупиняють серединою підйому, внутрішньою частиною стопи, стегном, головою, животом, грудьми. Якщо м’яч котиться, його зупиняють внутрішньою і зовнішньою частинами стопи, підошвою. Після відскоку від землі м’яч зупиняють підошвою, внутрішньою, зовнішньою частинами стопи і підйому, стегном та грудьми. 16 Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи після його відскоку від землі Зупинка м’яча підошвою Зупинка м’яча підошвою після його відскоку від землі Зупинка м’яча зовнішньою частиною стопи після його відскоку від землі Зупинка м’яча гомілкою після його відскоку від землі Зупинка м’яча животом Зупинка м’яча в повітрі Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи Зупинка м’яча серединою підйому Зупинка м’яча стегном Зупинки (прийом) м'яча Зупинка внутрішньою частиною стопи м'яча, що котиться назустріч Вісь опорної ноги спрямована в бік, звідки котиться м'яч. Нога, що зупиняє м'яч, виставлена вперед і розвернута носком "від себе", щодо опорної вона має утворювати прямий кут. Обидві ноги трохи зігнуті в колінних суглобах/руки — в ліктях. Вага тулуба перенесена на опорну ногу, він нахилений вперед для рівноваги. Нога, якою зупиняють м'яч, відводиться назад, щоб погасити швидкість його руху. Нога, якою зупиняють м'яч, розслаблена, зір гравця контролює м'яч аж до моменту його зупинки.
Послідовність навчання 1. Імітація вправи без м'яча. 2. Зупинка м'яча, що котиться назустріч від партнера (спочатку медицинболу, а згодом футбольного м'яча). 3. Те саме в русі (ходьба, біг). 4. Зупинка м'яча, пробитого з різною силою і з різних напрямків. Помилки в техніці виконання зупинки м'яча, що котиться назустріч, внутрішньою частиною стопи 1. Нога, якою гравець зупиняє м'яч, напружена. 2. Передчасне або запізніле зіткнення м'яча зі стопою, якою виконується зупинка. 3. Контактує з м'ячем не вся поверхня, а тільки частина внутрішнього боку стопи. 4. Стопа опорної ноги поставлена неправильно. Її вісь неточно спрямована в бік, звідки котиться м'яч. 5. Відсутність зорового контролю за рухом м'яча.
Рекомендована література:
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий