У 14-15 столітті майже у всіх великих містах Європи були гостинні двори, де можна було переночувати за невеликі гроші. У ці часи виник ще один незвичний для нас спосіб ночівлі: мандрівників приймали в себе монастирі і церкви. Їх годували і ділили на бідних і багатих, щоб давати різну їжу та поселяли в різні умови. Це було безплатно, але ченці чекали на пожертви.
Згодом власники заїжджих дворів почали створювати професійні організації, які мали правила як для закладів, так для відвідувачів. Наприклад, власну гільдію заснували трактирники у Флоренції.
А що на території України в той час?
Після прийняття християнства Київ став одним із центрів паломництва Східної Європи. Паломники з Київської Русі відвідували Єрусалим, Константинополь, Назарет, Афон, Києво-Печерську лавру та різні монастирі. Територією Київської Русі також мандрували купці, адже вона розташовувалась на шляху "з варяг у греки".
Внаслідок географічних відкриттів мрії про подорожі до Нового Світу стали мріями про гроші, а не нові горизонти. Тисячі людей з Європи кинулися через океан і почалася "золота лихоманка". У США перші заїжджі двори почали з’являтися пізніше, ніж у Європі – на початку 17 століття. Одну з перших таверн відкрито у Бостоні у 1634 році.
що на території України в той час?
Територіями сучасної України в цей час подорожували європейські мандрівники, що йшли до багатих колоній інших держав на березі Чорного моря. Ще у 16 столітті вони пишуть про курорти з лікувальними мінеральними водами у Моршині, Немирові й інших містах. Згадують і про лікувальні грязі на Півдні України.
В цей час активно розвивалося чумацтво. Чумаки возили товари, зокрема сіль, з Криму на всю територію України і за кордон. Українськими мандрівниками були і кобзарі. У 17 столітті з'явилися перші мандрівні театри, вертепи.
Мандрівникам треба було десь жити, тому тут розвивалися заїжджі двори, зупинятися можна було в корчмах і поштових станціях.
Поступово дороги, готелі, транспорт ставали кращими, а потреби людей більшими. Завдяки цьому нам залишається тільки обрати напрям і спосіб. В подорож можна вирушити будь-якої миті.
Оздоровча функція туризму
Туристична діяльність пов’язана з переміною місць, організується при любій погоді і пред’являє людині різноманітні вимоги. Одночасно діють три важливі фактори: чергування оточуючого середовища (обстановка), кліматичних умов і видів діяльності. В теперішній час багато уваги приділяється здоровому способу життя. Туризм є одним із засобів здорового способу життя. Спортивний та оздоровчий туризм завжди займав одне з провідних місць у суспільному житті, що зумовлено органічною потребою людей, які дотримуються здорового способу життя, подорожувати по рідному краю. Туризм об’єднує любителів пішохідних, гірських, лижних, водних, велосипедних, автомобільних, мотоциклетних подорожей, спелеопоходів. Таким чином, спортивний та оздоровчий туризм слід розглядати як складову загального унікального явища туризму як галузі, що сприяє всебічному розвитку людини, її моральному та фізичному оздоровленню, вихованню національної свідомості молодого покоління та прилучає його до постійних занять фізичними вправами. Регулярна туристична діяльність і участь в туристичних змаганнях являється ефективною компенсацією праці, викликають у людини радість життя, служить загартуванням і збільшують фізичну життєдіяльність організму.
оздоровчий аспект туризму полягає в позитивному впливі на організм дитини факторів природи в поєднанні із загально-зміцнюючою м’язовою діяльністю, що сприяє повноцінному відпочинку, зміцненню здоров’я та загартуванню організму. Інтенсивність м’язової діяльності визначається станом здоров’я й фізичної підготовки учасника походу, що зумовлює вибір засобу пересування, темп, тривалість подорожі.
Туризм є ефективним засобом фізичного оздоровлення людини, виховання цивілізованого ставлення до природного середовища та культурно-історичної спадщини. Поєднуючи в собі найбільш ефективні оздоровчі види рекреаційної діяльності, це найдешевший та найдоступніший вид туризму для здобувачів освіти. Оздоровчо-спортивний туризм — багатогранна форма активного відпочинку людини, запорука її гармонійного розвитку. Медики вважають, що хворобу краще попередити, ніж лікувати. Фізична активність може зменшити вплив патогенних чинників, які вразливо діють на людину. Різноманітні форми туризму можна застосовувати для профілактики різних захворювань. Прогулянки, подорожі та інші види туристсько-рекреаційної активності можуть задовольнити потреби дітей.
Орієнтування в туристичному поході
Орієнтуватися – це означає вміти визначити своє місцеположення на місцевості, в просторі по відношенню до сторін 
горизонту й предмета-орієнтира, видимого з точки місця знаходження. Орієнтування при пересуванні по незнайомій місцевості полягає і у визначенні відстаней та дотримуванні потрібного напряму маршруту. Для цього застосовують найрізноманітніші прийоми і засоби: компас, карту, годинник, небесні світила, обриси рельєфу, різноманітні місцеві предмети та природні ознаки. Важливо, щоб орієнтування проводилось безперервно і одночасно кількома способами, які б доповнювали один одного і служили своєрідним контролем. При будь-якому способі орієнтування дуже 
важливо вибрати на місцевості такі орієнтири, які стануть маяками, вказуватимуть потрібний напрям, забезпечуватимуть рух без помилок. Це можуть бути вершини горбів, вигини річок, перехрестя доріг, окремі будинки тощо.
Визначити своє місце знаходження відносно сторін горизонту, знайти північ, південь, схід та захід найпростіше за допомогою компаса. Користуватись ним можна у будь-який час і в будь-яку погоду. Але з компасом треба поводитися обережно: тримати подалі від металевих предметів, оберігати від ударів, уникати його використання поблизу залізничних ліній, ліній електропередач, оскільки вони будуть впливати на точність показу магнітної стрілки.
У туристичному поході обов’язково повинна бути карта. Вона являє собою зображення на площині земної поверхні в зменшеному вигляді. Доречним також буде детальний план місцевості, де певними топографічними знаками служитимуть зазначені орієнтири місцевості. Знання топографії, вміння читати карту за умовними 
позначками дозволять без помилок і втрати часу успішно здійснити запланований рух по маршруту.
При відсутності компасу і карти можна також орієнтуватись за природними ознаками. Варто пам’ятати, що коли в полудень стати спиною до сонця, то попереду буде північ, позаду – південь, з правого боку – схід, з лівого – захід. В безхмарну ніч сторони горизонту найлегше встановлювати за Полярною зіркою, яка завжди вказує напрям на північ. А ще важливо знати, що у дерева з північного боку гілки коротші, а з південного – довші і густіші; мох укриває північний бік дерев та каміння; мурашники майже завжди знаходяться з південної сторони дерева, пенька чи куща; південна сторона більш полога, ніж північна; ягоди і фрукти раніше достигають з південної сторони, а відстань між річними кільцями на пні дерева ширша з південного боку.
Будова компасу
Найбільш зручним і точним є спосіб орієнтування за допомогою компаса.
Компас – найпростіший магнітний вимірювальний прилад, який
використовується для орієнтування за сторонами горизонту. Компас з’явився в Європі в кінці ХІІ століття і мав вигляд магнітної голки закріпленої на коркові, який плавав в посудині з водою. В наш час компас – добре відомий усім. Він використовується в топографії, геології, військовій, морській і льотній практиці.
Магнітний компас складається з магнітної стрілки, яка вільно повертається в горизонтальній площині під дією земного магнетизму й встановлюється вздовж магнітного меридіану. Властивість магнітної стрілки постійно зберігати певний напрямок на північ і використовується під час орієнтування.Компас не рекомендується використовувати під час бурі, коли під її впливом магнітна стрілка може зразу відхилитися на кілька градусів (±2). Не можна користуватися ним в місцях, де знаходяться великі поклади магнітного залізняка, тяжіння якого переважає вплив магнітного поля Землі. Зараз є багато видів компасів: повітряні, рідинні деякі з них обладнані дзеркалом. Більш досконалими є різноманітні гірокомпаси і гірополукомпаси.
Розглянемо будову компаса: компас складається з: магнітної стрілки, резервуара з рідиною («колба»), масштабної шкали, направляючих ліній, лімбу, підписаного в градусах, лінії для визначення напрямку руху, міліметрової шкали, збільшувального скла, шайби - крокометру.
Робота з компасом. За допомогою компаса можна визначити основні сторони горизонту в кімнаті і на місцевості. Намагнічена стрілка компаса завжди темнішим кінцем спрямована на північ.
Для визначення сторін горизонту компас кладуть на горизонтальну поверхню. Потім його повертають так, щоб позначка «північ» на шкалі компаса збігалася із темним кінцем стрілки. Позначки на циферблаті компаса вказують напрямки сторін горизонту. Часто напрямки на потрібний предмет не збігаються ні з основними, ні з проміжними сторонами горизонту. Тоді точний напрямок можна встановити за шкалою компаса, обчисливши азимут.
Азимут - (з арабської – шлях, напрям) кут між напрямком на північ і напрямом на даний предмет (на місцевості). Величину цього кута виражають у градусах, а відлічують його від напрямку на північ праворуч за рухом годинникової стрілки від 00 º до 360º . При користуванні компасом слід пам’ятати, що у вільно підвішеному стані магнітна стрілка своїми кінцями буде направлена на північ і на південь. Але це приблизно. Стрілка розташовується не по напрямку істинного (географічного) меридіану, а по напрямку магнітного меридіану. Напрямок істинного меридіану для любої точки земної поверхні визначається астрономічними спостереженнями або геодезичними вимірами. Кут між істинним меридіаном і магнітним називається магнітним схилення м. Воно для кожної місцевості різне і може бути східним (із знаком +) або західним (із знаком –). Магнітне схилення можна визначити на місцевості за сходом і заходом сонця або по карті. На туристичних маршрутах та змаганнях по орієнтуванню найчастіше застосовуються карти, на яких вказаний не географічний, а магнітний меридіан.
Домашнє завдання: згинання та розгинання рук в упорі лежачі ю - 30р. д - 12р.
Рекомендована література:
http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/15430/1/2016-%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%83%D1%88%D0%B8%D0%BD%20%D0%90.%20%D0%86.%2C%20%D0%9F%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%9E.%20%D0%93.pdf
https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstreams/ac88a217-1c78-4630-98a9-122c867fd9d5/download
https://tnpu.edu.ua/navchannya/sylabusy/bakalavr/fizvyh/Sportyvnyi_turysm.pdf
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35528/
https://chl.kiev.ua/7/10.1.htm
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий