План роботи з предмету фізична культура
02.06.2026
гр. Гз - 25 1/9
Тема: Туризм

Урок № 116 - 117

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

Типи рюкзаків

Рюкзак – універсальний та незамінний аксесуар, який знайшов застосування у всіх сферах життя сучасної людини. При своїй простій конструкції дозволяє зручно розмістити різні речі, залишаючи руки вільними. Але важливо враховувати, що далеко не всі рюкзаки однакові. Виробники розробили тисячі різних моделей, які відрізняються за призначенням, обсягом та конструкцією. Саме від цих характеристик залежить, який рюкзак потрібний саме вам. Розглянемо основні види рюкзаків.

Конструкція рюкзака

Залежно від типу конструкції корпусу, можна виділити 3 різновиди:

М'які. Це моделі з маленьким та середнім обсягом, які мають невелику вагу, не підходять для транспортування важких речей на великі відстані. Вони не мають каркасу, тому все навантаження впирається саме в матеріал, з якого виготовлений рюкзак. Саме серед таких моделей найчастіше можна знайти різноманітні яскраві моделі. Зазвичай це міські, прогулянкові, повсякденні та інші моделі, які не піддаються високим навантаженням.
Каркасні. Надійні та міцні моделі, здатні витримати велику вагу та підходять для тривалого перенесення вантажів. Оснащуються спеціально призначеним жорстким каркасом, який сприятиме надійності та безпеці речей, а також рівномірно розподілятиме навантаження на спину. Як правило, це туристичні, офісні, спортивні, похідні та інші моделі.
Станкові. Рюкзак зі сталевим каркасом, який підходить для перенесення вантажів вагою до 100 кілограмів та іноді навіть більше. Підходить для тривалих відстаней. Станкові моделі підходять для науково-дослідних поїздок або багатоденних туристичних подорожей з максимальним завантаженням.

Вибір рюкзака залежить виключно від цілей та призначень, які ви перед ним ставите. Якщо не передбачаються високі навантаження та екстремальне використання, тоді в станковій моделі немає сенсу.

Об'єм

Об'єм визначає, скільки речей зможе вмістити рюкзак. Аналогічно можна виділити 3 основні різновиди:

Маленькі. Це рюкзаки до 45 літрів, які підходять для спорту, навчання, полювання, риболовлі, коротких походів, велосипедних прогулянок чи міських умов.
Середні. Моделі від 45 до 70 л. Використовуються під час подорожі різними містами, для нетривалих гірських сходжень, марафонів тощо.
Великі. Рюкзаки з об'ємом від 70 до 120 літрів. Використовуються під час тривалих експедицій. Зазвичай володіють другим нижнім відділенням та основним відсіком у верхній частині, які дозволяють при необхідності збільшувати об'єм.

Аналогічно вибір об'єму рюкзака залежить тільки від ваших цілей та переваг. Спочатку потрібно визначитися, яку кількість речей плануєте брати з собою у подорож, у спортзал або на навчання, та в яких умовах будете його використовувати.

Різновиди за призначенням

Міські рюкзаки

Це найпоширеніший вид рюкзаків. Вони не мають якихось особливих вимог щодо функціоналу, крім розміру, якості, зручності та естетичної привабливості. Усі ці критерії визначає безпосередньо сам покупець. Основне призначення міських рюкзаків полягає у зручному перенесенні всього необхідного для прогулянки, роботи, навчання або будь-яких інших цілей. У них можна розміщувати: змінний одяг, ноутбук, смартфон, ключі, документи та інші речі, які б могли заважати.

Туристичні рюкзаки

Використовуються під час туристичних вилазок та походів. Відрізняються високою функціональністю – вони оснащуються різними карабінами, петлями, стрічками та застібками, призначеними для кріплення похідної амуніції. Такі сумки зазвичай доповнюються ременями та поясами для рівномірного розподілу навантаження. Є зручні зовнішні та внутрішні кишені, а об'єм каркасних туристичних рюкзаків – від 50 до 70 літрів. При виробництві виробники використовують яскраві забарвлення, щоб турист був помітний у полі, лісі та горах, якщо загубиться.

Експедиційні рюкзаки

Призначаються для перенесення великої кількості спорядження на великі відстані протягом тривалого часу. При виробництві використовуються тільки зносостійкі матеріали, що протистоять волозі та бруду. Зазвичай оснащується потужною металевою рамою, щоб витримувати високі навантаження. Об'єм експедиційних моделей може бути від 80 літрів, щоб вмістити все необхідне під час перебування далеко від цивілізації. Забезпечуються спеціальними пристроями, призначеними для перенесення спорядження, а також ременями та лямками для зручного розподілу навантаження по плечах та спині.

Трекінгові рюкзаки

Один з різновидів туристичних рюкзаків. Вони призначаються для коротких походів та зазвичай по рівних поверхнях по заздалегідь підготовленим маршрутам, тому стандартно моделі до 50 літрів, чого достатньо для розміщення та перенесення всього необхідного спорядження та провіанту. Мають жорстку рамну конструкцію для спини та легкий матеріал. Використовуються у подорожах, термін яких близько 3-5 днів. Можуть доповнюватися зовнішніми кишенями та додатковими спеціальними кріпленнями.

Тактичні рюкзаки

Глобально такі рюкзаки використовуються для використання в армії або військово-спортивних ігор. Але в мирний час вони успішно користуються популярністю в місті або для коротких походів у ліс або в гори. Такі рюкзаки чудово підходять для рибалок, мисливців та просто людей, які віддають перевагу відпочинку на природі. Мають об'єм від 25 до 45 літрів. Цього цілком достатньо, щоб розмістити все необхідне: змінний одяг, взуття, запаси їжі та води. Для рибальських снастей, килимків, набоїв, стандартного спальника, намету і т.д. є велике відділення. Виготовляються такі рюкзаки зазвичай з посиленої тканини в практичних забарвленнях - хакі, чорне або камуфляжне забарвлення.

Спортивні рюкзаки

Рюкзаки невеликого або середнього розміру, які по своєму зовнішньому вигляду нагадують своїх туристичних побратимів. Максимально зручні для перенесення одягу, взуття та спортивного спорядження. Можуть комплектуватися спеціальними стяжками, додатковими кріпленнями, ременями та лямками. Досить часто у спортивних рюкзаках виробники використовують спеціальні кишені та відділення, у тому числі відводять окреме місце для питної системи.

Вологозахисні рюкзаки

Це рюкзаки із підвищеним рівнем стійкості до вологи. Вони підходять для туристів та спортсменів, які займаються екстремальними водними видами спорту, наприклад, люблять спускатися річкою на байдарках або плотах. При виробництві подібних моделей використовується особливо щільний матеріал з унікальним просоченням, яке не пропускає навіть вологу. Поєднуються окремі елементи рюкзака за допомогою ультразвукового зварювання. Матеріал та фурнітура доповнюються полімерними матеріалами, завдяки яким волога не надходить усередину.

Укладання рюкзака

Функціональне тренування.

Види наметів

ОСНОВНІ ВИДИ ПОХІДНИХ НАМЕТІВ

1) ТУРИСТИЧНІ НАМЕТИ

Найбільш поширений і універсальний варіант. Саме його обирає більшість туристів у всьому світі як більш-менш вдалий компроміс між вагою намету, його надійністю, зручністю проживання і користування і, звичайно ж, вартістю. Як правило, конструкція опорної системи таких наметів сконструйована за схемою «півсфера» з тими чи іншими відмінностями. Вони мають один або два входи, один або два тамбури для речей, просту схему установки. Такі намети, як правило, володіють розвиненою системою вентиляції, антимоскітними сітками, штормовими розтяжками. Розраховані на впевнене застосування влітку, навесні і восени, і обмежене застосування взимку, а також при штормовій погоді.

2) «ЛІТНІ» ТУРИСТИЧНІ НАМЕТИ

Практично це ті ж намети, що й описані вище, але вже без їх всеосяжної універсальності. Вони розраховані на використання влітку, теплою весною і восени, тобто є 2-3х сезонними. Як правило, внутрішній намет складається з великої кількості сітки, закрити яку неможливо. Вони добре вентилюються, в них завжди багато свіжого повітря, іноді навіть занадто багато… і в холодну ніч ви можете це відчути на собі. Такі вироби дуже популярні у тих туристів, хто не подорожує в холодну пору і в холодних країнах, любить відпочинок біля води. Як правило, ці намети легші від своїх більш «закритих колег».

3) ШТУРМОВІ НАМЕТИ

Штурмові намети, або намети для альпінізму і екстремального туризму. Це найбільш витривалі з наметового племені екземпляри – за рахунок своєї конструкції і застосовуваних матеріалів мають підвищену вітростійкість, надійність, часто мають досить хитромудру схему установки численних дуг, з якою слід розібратися заздалегідь. Як правило, такі намети розраховані на використання в холодну погоду, можливості активної вентиляції часто приносяться в жертву конструкції а-ля «термос», що дозволяє істотно зменшити втрати тепла в закритому наметі. Не найкращий варіант для спекотного літа або теплої весни / осені. Практично незамінні під час зимових походів, екстремального трекінгу в районах із сильним вітром, альпіністських сходжень у високих горах.

4) УЛЬТРАЛЕГКІ НАМЕТИ

Fast & light – дуже популярний останнім часом тренд. З’являються цілі групи «легкоходів», що борються за кожен грам виграної у спорядження ваги. Легкий рюкзак дозволяє відмовитися від послуг носіїв на треках в Непалі або Африці, істотно збільшує швидкість пересування і просто допомагає спокійно насолоджуватися краєвидами, не навантажуючи зайвою вагою спину, плечі і коліна. Спеціально для таких ентузіастів легких рюкзаків більшість виробників випускають надлегкі намети. Знизити вагу допомагають сучасні матеріали, зменшення фізичних розмірів намету, деякі компроміси в конструкції (наприклад – відсутність сітки, що закривається, у внутрішньому наметі, «частковий» каркас, тобто намет не можна встановити автономно), а також зменшення щільності тканин і діаметра трубок каркаса. Вибір ультралегкого намету для серйозних подорожей – завдання складне і відповідальне. Подібні намети лідирують серед інновацій, але не всі з них уже пройшли випробування часом, тому мимовільним випробувачем можете опинитись ви. Іноді виробник настільки одержимий ідеєю зниження ваги, що випускає на ринок моделі, здатні нормально виконувати свої функції тільки в «павільйонних» умовах. Також будьте готові віддати немаленьку суму за те, щоб отримати виріб, створений «на передовій сучасної технічної думки».

ОСНОВНІ ТИПИ КОНСТРУКЦІЙ СУЧАСНИХ НАМЕТІВ

ДВОШАРОВІ НАМЕТИ

Більшість сучасних (молодих) туристів і не підозрюють, що бувають якісь ще. Уже кілька десятиліть тому склалася оптимальна схема для намету, і вона поки що не змінюється. Основа концепції – хороший намет повинен бути двошаровим!

Чому? В першу чергу це вирішує проблему конденсату. Більшість із нас знає, що волога, що міститься в повітрі, здатна (і успішно робить це) конденсуватися у вигляді вологи на холодних поверхнях, наприклад, на внутрішній частині наметового тенту. Якщо внутрішнього намету немає, то вся ця волога буде стікати в спальні мішки і капати на голову. Вихід простий – в наметі з’явився вкладиш з водонепроникним дном – так званий «внутрішній намет». Він виготовлений з матеріалів, що дихають,, здатен пропускати вологе повітря, а значить, конденсат на ньому майже не утворюється. До того ж в такому наметі тепліше – створюється «ефект термоса». У спеку в ньому теж комфортніше, з тієї ж причини.

Для кращої вентиляції частина внутрішнього намету виготовляється з сітки, яка може посилюватися можливістю цю сітку закрити матеріалом за допомогою блискавки.

Деколи можна встановити внутрішній намет, не натягуючи тент. В суху теплу погоду цього достатньо, щоб захиститися від вологої землі, комах і сторонніх поглядів. Інші намети, навпаки, можуть надавати можливість окремої установки лише зовнішнього намету. Часом такий варіант використовують для економії ваги в поході. Одиниці виробників реалізують обидва ці варіанти, останній – з використанням спеціального дна, яке потрібно купувати окремо (так званий фут-принт)

ОДНОШАРОВІ НАМЕТИ (ОДНОТЕНТОВІ)

Що не кажи, але двошарова концепція при всіх своїх перевагах має і недоліками:

Збільшення ваги
займає більше місця в складеному вигляді
страждає час встановлення намету і простота процесу установки, що буває важливо в екстремальних умовах.

Тому в обмежених випадках успішно використовують одношарові намети. Їх конструкторам доводиться вирішувати основний недолік такої схеми – боротися з конденсатом. Як правило, одношарові намети використовують в екстремальному альпінізмі, а значить в переважно холодних умовах. Тут конденсат не настільки істотний і, до того ж зазвичай у вигляді інею. Основний метод боротьби з конденсатом в одношарових наметах – використання мембранних матеріалів.

НАМЕТИ ДЛЯ АЛЬПІНІЗМУ

Завдяки вибірковій роботі мембрани, вона дозволяє намету «дихати», при цьому залишаючись водонепроникної зовні. Мембранна технологія, котра непогано працює з одягом, у випадку з наметами, на жаль, часто дає збій. Оскільки мембрана не прилягає безпосередньо до теплого тіла людини, температурні та інші умови її роботи дещо інші. Різні виробники по-різному вирішують цю проблему. Наприклад, відома американська фірма Black Diamond використовує тканину «з начосом» всередині, яка добре затримує залишки вологи та іній. Подібні високотехнологічні рішення майже зводять нанівець одне з основних переваг одношарової схеми – низька вага. Але простота установки і великий внутрішній об’єм при мінімальних зовнішніх розмірах все одно роблять такі намети популярними «у вузькому колі». Для класичного трекінгу і походів подібні вироби – не кращий вибір.

Деколи одношарові намети роблять виходячи з міркувань дешевизни. Такі конструкції – часті гості в будівельних супермаркетах і великих магазинах. Вони ненадійні, зроблені з дешевих матеріалів, але досить легкі і вкрай дешеві. Відмінний варіант для того, щоб купити «на місці», в якійсь далекій країні, де раптом з’явилася перспектива приємного нескладного походу. Після його закінчення такий намет можна просто подарувати, продати або залишити в потрібному місці.

Ще один варіант одношарових наметів – мінімалістичні безкаркасні ультралегкі намети. Як правило, для установки використовуються трекінгові палки або просто два сусідні дерева. Попри компактність і малу вагу, такі конструкції не отримали велику популярність через проблеми з конденсатом і населеністю. Ці намети, по конструкції і виду, вже впритул наближаються до бівуачних мішків – свого роду мінімалістичної квінтесенції “безкаркасників”.

БІВУАЧНІ МІШКИ

Бівуачний мішок зазвичай являє собою кокон з бічним входом на блискавці, розмірами трохи більший спального мішка (або декількох мішків, якщо він багатомісний). Іноді передбачається можливість якоїсь конструкції, що утримує тканину над особою. В районі обличчя може бути передбачена москітна сітка і, крім цих випадків, каркас в бівуачних мішках не застосовується. Бівачний мішок може використовуватися як в самій палатці (для захисту спального мішка від конденсату і холоду), так і в комплекті з тентом або самостійно (мандрівниками-мінімалістами). Як правило, шиється з дихаючої та водонепроникної тканини.

ОСНОВНІ ВИДИ КАРКАСІВ НАМЕТІВ

АВТОНОМНІ (ОКРЕМО СТОЯЧІ) НАМЕТИ

Найбільш поширена на сьогодні конструкція – вільно стоячий намет сферичної форми. Тобто такий намет в безвітряну погоду не потребує ніяких додаткових підпор і розтяжок, самостійно зберігаючи свою форму. Каркас такого намету – це дві, рідше три дуги, що перехрещуються посередині (зрідка трапляються конструкції, що перехрещуються в двох місцях – це більш вітростійка, але і більш складна і важка схема). Часто для великого тамбура використовується окрема дуга. Також в поперечній площині намету використовується додаткова розпірка, що не доходить до землі, основною функцією якої є підтримка об’ємної форми над тамбурами з боків. Вироби забезпечуються тією чи іншою кількістю штормових розтяжок, що дозволяють зміцнити конструкцію для протистояння сильному вітрі.

Свободностоящие палатки (палатки сферической формы)

«НАПІВБОЧКИ»

Намети характерної «бочкоподіної» форми, яку дуже точно передає назва. Останнім часом стають екзотикою серед «сферичного мейнстріму». Ще недавно в лінійці практично кожного виробника наметів були подібні моделі. Зараз виробників цього типу мобільних осель стає все менше через зниження попиту. Основним недоліком такого типу є складність установки і необхідність розтяжок, без яких «напівбочка» не зможе стояти. Плюси такої конструкції:

хороша вітростійкість,
мала вага,
простота каркаса,
великий внутрішній об’єм,
можливість створити бюджетну конструкцію з високими показниками.

Втім, подібні намети останнім часом покинули бюджетний сегмент і є досить дорогою екзотикою для тих, хто не любить «як всі» або чітко уявляє і використовує переваги конструкції. Як правило, це досвідчені користувачі, туристи зі стажем.

«Друге дихання» описувана схема отримала в сегменті ультралегких наметів. Адже, використовуючи певні хитрощі, стало можливо створити намет лише з однією (центральною) дугою або з двома різними за розміром дугами. Тоді намет має висоту, достатню для сидіння лише «в головах».

Деякі надлегкі намети фактично є притулком для одного-двох туристів, там не має можливості навіть сидіти.

ЗМІШАНИЙ ТИП КАРКАСА

Ряд вільностоячих наметів оснащені великим тамбуром, який розтягується на окремій дузі, тобто використовується принцип “напівбочки”. Таким чином, в наметі можлива поява великого, а то і дуже великого тамбура, який добре підходить для розміщення об’ємних речей, похідної кухні або навіть велосипедів.

БЕЗКАРКАСНІ НАМЕТИ

Про них я вже трохи згадав вище, в одношарових наметах. Досить рідкісні конструкції, що мають обмежене коло користувачів. Як правило, це надлегкі намети, вони розтягуються на трекпалках. Іноді важко провести межу між такими наметами і тентами. Як правило, наметом вважається конструкція з дном, тент – без дна. Також іноді намети без спеціального каркаса використовуються в зимових лижних походах і розтягуються на лижах і лижних палицях. Таким чином назва «безкаркасні намети» часто є досить умовною.

ІННОВАЦІЙНІ КОНСТРУКЦІЇ. ХАБИ

Сучасні інженерні технології накладають свій відбиток і на конструювання наметових каркасів. Інженери постійно намагаються розвинути ідею саморозкладних наметів – вони реально існують і доступні на ринку, але з певних причин не набули поширення, особливо у туристів. За океаном також популярні конструкції наметів в стилі «іглу» – національних ескімоських помешкань або «тіпі» – індіанських. У нас вони непопулярні.

Основною інновацією останніх років стала поява так званих хабових каркасів. У них весь каркас намету може складатися з однієї конструкції – все об’єднується в єдиний «скелет» за допомогою хабів – сполучних ділянок для трубок. В результаті може виходити досить складна, ажурна конфігурація. Основні переваги хабових конструкції:

зменшена вага,
великий внутрішній об’єм,
багатьом також подобається сучасний футуристичний дизайн.

Основні мінуси:

як правило, така конструкція все ж поступається у вітростійкості класиці;
вельми дорога.

КРІПЛЕННЯ НАМЕТУ ДО КАРКАСА

Існує кілька основних типів.

Найпоширеніший з них – кріплення на зацепах-кліпсах. Відрізняється швидкістю установки, простотою, можливістю легко використовувати хабове з’єднання. Відносний недолік – дещо менша вітростійкість в порівнянні з лат-кишенями. Також при поломці дуга як правило, прорізає тент (в тому випадку, якщо каркас знаходиться між шарами).

Лат-кишені – це фактично тунелі для трубок каркаса, в які той просовується. Така схема відрізняється підвищеною стабільністю, вітростійкістю, надійністю (у випадку зламу дуга, як правило, не ушкоджує тент). Але збирати і розбирати такий намет важче. Особливо в конструкціях з подвійним перетином трубок каркаса. В основному конструкції з лат-кишенями використовуються в наметах, розрахованих на складні метеоумови. Іноді зустрічаються змішані варіанти кріплення каркаса.

Ще один принциповий момент, що стосується каркасу намету – місце, де він розташовується. Найбільш поширена схема – внутрішній намет підвішується до каркаса на кліпсах (або за допомогою лат-кишень), зверху на нього надівається тент і закріплюється по периметру (а при необхідності за допомогою «липучок» і вздовж елементів каркасу). Такий намет легко поставити без тенту, тент легко можна зняти вранці для просушування. Мінус – встановлюючи / знімаючи таку палатку під час дощу, ви неминуче намочите внутрішній намет.

Альтернативна схема – до каркасу на кліпсах або за допомогою лат-кишень кріпиться зовнішній намет, і вже до нього на засувках підвішується внутрішній намет з дном. Такий варіант ідеальний для постановки / складання в дощ, так само він дозволяє встановити тент без внутрішнього намету. У разі поломки каркаса його легше полагодити, тент в цьому випадку не страждає. Недоліки – вам не вдасться зняти тент і просушити його, ви не зможете поставити де-небудь на теплому пляжі намет без тенту і жити в ньому, сама конструкція трохи більш громіздка, складна і важка. Вона більше підходить для використання в екстремальних умовах.

ВИМОГИ, ЩО ПРЕД’ЯВЛЯЮТЬСЯ ДО ТУРИСТИЧНИХ НАМЕТІВ

Давайте тепер розберемося, якими якостями повинен володіти сучасний намет для походів.

1) ГУМАННІ ВАГО-ГАБАРИТНІ ПАРАМЕТРИ

Технології не стоять на місці, і ті намети, з якими починали ходити в походи двадцять років тому, молодим туристам не уявити і в кошмарному сні. Нові матеріали, нові концепції в конструюванні зробили намети нового століття зручними, легкими, надійними. Але, на жаль, це стосується не всіх моделей. При виборі намету звертайте увагу на вагу, звичайно, враховуючи при цьому призначення і конструкцію. Так, найбільш важкими виявляться моделі, спеціально сконструйовані для екстремальних умов експлуатації – за рахунок більш міцних матеріалів, розвиненого каркаса. Вагові показники таких наметів будуть коливатися в межах 1.5 кг на одне спальне місце, тобто, 3-х місний намет може важити 4-4.5 кг і навіть більше. Звичайні туристичні намети, розраховані на помірні погодні катаклізми, зазвичай легші – 1-1.3 кг на одне спальне місце. Двох-трьохмісний намет в середньому важить до 3 кілограм. Зрозуміло, що чим більше місць в наметі, тим легше «окремо взяте» місце. Але великий намет все ж часто приносить клопоти – знайти місце під його установку буває складно; якщо група розділяється або частина учасників сходить з дистанції, вага намету на учасника зростає. Якщо вага має для вас першочергове значення, придивіться до популярних останнім часом ультралегких наметів – сьогодні існують неймовірно легкі варіанти, при великому бажанні можна знайти умовно двомісну модель вагою менше кілограма. Як ви розумієте, чим менша вага, тим дорожчі використовувані матеріали і сам виріб. З певної межі стає неможливим зменшувати вагу тільки шляхом дорогих інновацій і в жертву приноситься щільність (товщина) матеріалу намету і каркаса. Іноді намет робиться бескаркасним і для установки будуть необхідні трекінгові палки або щось схоже з окремою вагою. Тому до вибору ультралегких наметів потрібно підходити дуже акуратно.

Загалом чим намет легший, тим краще, але економія у вазі не повинна істотно впливати на вітростійкість і надійність.

2) ВІТРОСТІЙКІСТЬ І МІЦНІСТЬ

Здатність намету протистояти сильному вітру дуже важлива, особливо в місцях із сильними вітрами: в Патагонії, Норвегії, Ісландії… Але і в наших Карпатах сила вітру може дорівнювати норвезькій, тому, якщо ви збираєтеся в похід в гори, ця характеристика буде дуже важливою. На вітростійкість у першу чергу впливатимуть такі чинники:

висота намету (чим менше, тим краще, але все ж в наметі ви повинні вільно сидіти);
аеродинамічна форма (намет повинен мати по можливості максимально обтічний силует, не мати вертикальних стінок);
кількість і товщина дуг каркаса, його форма (чим більше дуг в каркасі, тим зазвичай краща стійкість до вітру; чим товстіші дуги, тим вони міцніші, хоча матеріал дуг так само має велике значення);
матеріал дуг (найкраще мати каркас з легкого алюмінієвого сплаву, виготовленого відомим виробником, наприклад, легендарним DAC). Каркас з бюджетного чорного пластику, що являє собою однорідний та досить крихкий матеріал, найменш надійний, зі скловолокна так само небажаний, особливо в холодну погоду – вимагає особливо дбайливого поводження, менш міцний, важчий.

Також дуже важливо правильно вибрати місце для встановлення намету. Часто це важливіше, ніж сама конструкція. Воно повинно бути максимально рівним, без гострих твердих частинок в районі дна і, звісно, захищене від вітру. Для цього можна побудувати стінку з каменів або снігу. Якщо доводиться в екстреному порядку ставити намет на поверхню з гострими гранями, постеліть килимки під намет.При покупці віддайте перевагу намет з матеріалу з плетінням Rip Stop для зовнішнього і внутрішнього шару. У разі проколу / розриву тканини місце пошкодження не буде «розповзатися» далі. Місця всіх розтяжок повинні мати посилені шви: всі місця, що несуть основні навантаження, повинні мати посилення. Від продуманості конструкції безпосередньо залежить термін служби намету, його міцність.

3) ЗАХИСТ ВІД ПРОМОКАННЯ

На щастя, часи наметів, які протікають, практично пішли в минуле. Більшість сучасних конструкцій, навіть вельми бюджетні, як правило, зовсім не протікають в звичайних умовах. Це досягається за допомогою сучасних матеріалів: поліаміду, обробки тенту (в ідеалі силіконом), проклейки швів. Я вже давно не чув жахливих історій про протікання. Сам, в минулому, роками користувався бюджетними моделями (наприклад, фірми loop) з поліетиленовим дном і тентом на 3000мм, жив в них під проливними дощами і залишався сухим. Якщо хочете «заморочитися» з характеристиками водонепроникності, зверніть увагу в першу чергу на дно. Воно повинно бути «ванноподібної» форми і, по можливості, мати характеристики водостійкості 8000 – 10 000мм водяного стовпа. Це гарантує те, що коли ви натиснете на дно ліктем, в цьому місці воно не промокне. Потрібно берегти тент і дно від проколів, якщо ж вони з’явилися, не тягніть з ремонтом, в крайньому випадку заклейте дірку (якщо вона маленька) лейкопластиром або монтажним скотчем. У комплекті більшості наметів є ремкомплект зі шматочками тканин і клеєм..

СЕЗОННІСТЬ

Підбирайте намет осмислено – якщо ви не ходите в походи взимку або на високогір’ї, екстремальний намет для альпінізму вам ні до чого. Найбільш універсальний варіант – звичайна туристична палатка під ваш смак, потреби і гаманець. Якщо ви використовуєте намет тільки в теплу пору, виберіть модель, внутрішня частина якої виготовлена з сітки.

Пам’ятайте, що сезонність, рекомендована на сайті – не вирок, це умовний показник. Багато залежить від вашого спорядження, особливо спального мішка. Є успішний досвід використання наметів «не по сезону». Просто потрібно такі речі добре продумувати і уявляти, на що ви підписуєтеся, вирушаючи на зимовий Чорногорський хребет з внутрішнім наметом з сітки. Набагато більш принципові – характеристики стійкості до вітру і вологи.

5) ПРОДУМАНА КОНСТРУКЦІЯ. ЗРУЧНІСТЬ УСТАНОВКИ І СКЛАДАННЯ

Намет повинен бути не тільки надійним, але і зручним для проживання. Особливо якщо ви плануєте часто в ньому жити. По-перше, підберіть намет адекватної місткості. Навряд чи варто брати її з запасом на кілька спальних місць. Найбільш популярні у туристів – 2-4хмісні намети. Майте на увазі, що в більшості 2хмісних наметів можна розміститися трьом людям «звичайного» розміру, а в 3-х місному – чотирьом. Щоби не впиратися головою і ногами в стінки, беріть його з розрахунку довжини: ваш зріст + 10-15см. Для більшості людей звичайної комплекції достатніми для розміщення є 60см – ширина більшості килимків. Висота всередині намету повинна давати можливість вільно сидіти, не особливо підпираючи стелю. Конструкція намету зобов’язана забезпечувати вентиляцію, адекватну тим умовам використання, які ви для нього припускаєте.

Якщо намети двох або більше -місні, то два входи зручніше, ніж один. Більшість користувачів сходяться на тому, що бічні входи краще торцевих. Мені здається, що якщо вхід / вихід один, зручніше, коли він знаходиться в торці. Якщо у вас два входи / виходи, то краще, коли вони розміщені з боків. Винятком можуть стати альпіністські моделі з їх специфікою розміщення в горах, в умовах обмеженого простору маленьких майданчиків.