Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету з фізична культура

05.05.2026
гр. Гз - 25 1/9

Тема: Футбол.

Урок № 104 - 105

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

Вправи на координацію

Вправи з футбольним м'ячем

Зупинка м'яча

Зупинки м’яча набувають важливого значення від часу заборони гри руками. Зупинка м’яча має відбуватися швидко, виконуватися у відповідному напрямку і узгоджуватися з подальшим розгортанням гри.

Основні фази руху при зупинці м’яча є загальними для всіх способів.

Підготовча фаза – зайняття вихідного положення – характеризується перенесенням маси тіла на опорну ногу, яка трохи зігнута для стійкості. Ногу, котра зупиняє, посилають назустріч м’ячу

Робоча фаза – поступливий (амортизуючий) рух ногою, що зупиняє м’яч, яка трохи розслаблена. Амортизуючий рух залежить від швидкості польоту м’яча. Якщо швидкість незначна, то зупинка виконується розслабленою ногою без поступливого руху. У момент торкання з м’ячем (чи трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється.

Завершальна фаза – зайняття вихідного положення для наступних дій. Загальний центр тяжкості переноситься у бік зупиняючої ноги і м’яча. Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи. Вісь опорної ноги спрямована в бік, звідки котиться м’яч. Нога, що зупиняє м’яч, винесена вперед і розвернута носком “від себе” на 90°, щодо опорної ноги. Обидві ноги трохи зігнуті в колінних суглобах, руки – в ліктях. Вага тулуба перенесена на опорну ногу, він нахилений вперед для рівноваги. Нога, якою зупиняють м’яч, відводиться назад, щоб погасити швидкість його руху. Нога, якою зупиняють м’яч, розслаблена, зір гравця контролює м'яч аж до моменту його зупинки Зупинка м’яча підошвою. Вісь стопи опорної ноги спрямована вбік, звідки котиться м’яч. Носок ноги, якою зупиняють м’яч, піднятий вгору і спрямований рівнобіжно до стопи опорної ноги під кутом 30-40° щодо поверхні поля. Ноги трохи зігнуті в колінних суглобах. Під час торкання м’яча з підошвою виконуються незначний поступливий рух назад. Методика навчання і можливі помилки, які гравець допускає під час зупинки м’яча підошвою, не відрізняються від особливостей зупинки м’яча внутрішньою частиною стопи.

Зупинка м’яча підошвою після його відскоку від землі. Техніка виконання цієї зупинки не відрізняється від техніки зупинки м’яча підошвою, що котиться назустріч. Різниця в тому, що кут між підошвою і поверхнею поля залежить від напрямку наближення м’яча до гравця. Якщо м’яч падає згори, то і кут буде більший .

Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи після його відскоку від землі. Опорна нога зігнута в коліні і спрямована в бік м’яча. Носок ноги, якою гравець виконує зупинку, відведений вбік під прямим кутом щодо опорної ноги і під кутом 45° щодо поверхні поля. Пальці підняті вгору, а стопа відведена назовні. Для збереження рівноваги плече, що відповідає опорній нозі, висунуто наперед, руки трохи зігнуті в ліктях. Вага тіла цілком перенесена на опорну ногу і це положення зберігається доти, доки гравець не зупинить м’яч. Стопу опорної ноги важливо поставити в напрямку точки відскоку м’яча від землі. Ця точка має бути за опорною ногою, щоб гравець міг зупинити м’яч гомілкою, якщо він не торкнеться поверхні стопи .

Удари по м’ячу

Удари по м’ячу ногою.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною стопи. Удар внутрішньою частиною стопи виконується з розбігу і без нього. Цей удар застосовується під час передач м’яча на короткі та середні відстані, а під час ударів з невеликої відстані по воротах. Він вважається одним із точних, оскільки м’яча торкається велика частина поверхні стопи, однак сила удару менше порівняно з іншими способами. Розбіг виконується по прямій відносно до м’яча та напрямку його польоту. Опорна нога, зігнута в коліні, ставиться за 10 - 15см від м’яча збоку. Її носок повинен “вказувати” напрямок польоту м’яча. Нога, якою гравець завдає удару, відводиться назад, а її стопа розвернута назовні під прямим кутом щодо напрямку удару. В момент торкання стопою м’яча носок напружений, гомілкостоп закріплений, тулуб трохи нахилений вперед, а руки зігнуті в ліктях. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець. Після завершення передачі нога не зупиняється, а продовжує свій рух за м’ячем (проводка). Це забезпечує влучний політ м’яча.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому. Цей удар застосовується переважно під час виконання середніх і довгих передач, ударів із стандартних положень, а також по воротах з різних відстаней. Розгін виконується під кутом біля 45градусів щодо напрямку удару, останній крок значно подовжений. Опорна нога злегка зігнута в коліні, стопа, своєю віссю спрямована в бік удару, ставиться за 25-30 см. від м’яча збоку. Тулуб трохи нахилений в бік опорної ноги. Одночасно з останнім кроком нога, що завдає удару по м’ячу, згинається в колінному суглобі та відводиться назад. Далі вона енергійно розпрямляється і в момент торкання м’яча напружується в гомілковоступневому суглобі. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець.

Удар по м’ячу серединою підйому. Цим ударом користуються під час виконання середніх та довгих передач м’яча, атаки воріт суперника, вибивання м’яча воротарем. Розгін, м’яч і ціль знаходиться приблизно на одній лінії. Опорна нога, трохи зігнута в коліні, ставиться на рівні з м’ячем за 10 – 15см. збоку. Під час ударного руху відбувається перекочування з п’яти на носок. Умовна вісь стопи спрямована в напрямку удару. Нога, якою завдають удару, згинається в коліні й відводиться назад, після чого швидким рухом стегна вона виноситься вперед. Гомілка, яка відстає від стегна, отримує додаткове прискорення і швидко рухається до м’яча. В цей час носок сильно відтягується, гомілкостоп закріплюється, коліно знаходиться над м’ячем. Удар наноситься в середину м’яча. Опорна нога піднімається на носок, а тулуб нахиляється уперед. Удар по м’ячу зовнішньою частиною підйому. Цей удар ефективний під час виконання ударів зі стандартних положень, передача м’яча на середні та далекі відстані. Завдяки йому м’яч можна спрямувати по прямій і дугою. Розгін прямий або під невеликим кутом. Останній крок збільшений. Плече, протилежне опорної ноги, висунуте вперед, стопа опорної ноги ставиться за 20 см. від м’яча збоку. Нога, якою завдають удару, згинається в коліні, стопа розвернута носком всередину. Щоб надати м’ячу обертання і політ по дузі, удар завдається збоку, а щоб спрямувати його по прямій, удар завдається по центру. Тулуб нахилений в бік опорної ноги.

Удар по м’ячу носком. Застосовується тоді, коли необхідно зробити несподівано, без підготовки, удар по воротах. Крім того, цей удар застосовується при вибиванні м’яча у суперника в шпагаті або випаді. Виконується він з місця або розгону. Розгін, м’яч і ціль знаходиться на одній прямій. Опорна нога ставиться збоку, трохи позаду від м’яча. Нога, що завдає удару, зігнута в коліні (замах для удару дуже короткий). Ударний рух виконується напруженою ногою. В момент удару носок дещо піднесений і спрямований в середину м’яча. Через те, що ударна площа носка незначна, цей удар має меншу влучність, особливо при ударах по м’ячу що котиться.

Удар по м’ячу п’ятою. Під час застосування такого удару гравець має на маті дезорієнтувати суперника і виконати несподівану передачу назад. При виконані удару опорна нога ставиться збоку і трохи попереду м’яча. Нога, що завдає удару зробив замах, переноситься через м’яч. Потім енергійним рухом стегна і гомілки назад виконується удар п’ятою в середину м’яча. Під час удару нога напружена, стопа розташована паралельно землі. Існує ще два способи виконання удару п’ятою по м’ячу, це схресно по відношенню до опорної ноги та опорною ногою.

Удар по м’ячу головою

Удар по м’ячу головою використовується під час гри як у захисних діях (відбивання м’яча) так й у атакуючих діях (передача м’яча, удар по воротах). Частіше всього використовується удар серединою лоба та його варіанти. Однак в грі застосовуються також й удари бічною частиною голови, потилицею, тім’яною частиною голови. Правда, ці удари використовуються дуже рідко. Удари головою гравець виконує з місця і в русі під час бігу та стрибків, відштовхуючись однією або обома ногами. При навчанні ударам головою дотримуються наступної послідовності: з початку вивчають удари з місця при зустрічному та боковому польоті м’яча, потім в той же послідовності – в стрибку, відштовхуючись з місця і з розбігу. При цьому слід застосовувати полегшені або слабко накачані м’ячі. Техніка ударів по м’ячу головою включає підготовчу, робочу та завершальну фази.

Удар по м’ячу серединою лоба без стрибка. Підготовча фаза-замах. Гравець з вихідного положення (ноги в положенні кроку, руки зігнуті в ліктях) згинає ногу яка знаходиться позаду і переносить на цю ногу вагу тіла, тулуб та голову відхиляє назад, руки виносить вперед . Робоча фаза-ударний рух і проводка. Ударний рух починається з розгинання ноги, що знаходиться позаду, швидкого подання тулуба вперед з відведеними назад плечима і руками а закінчується різким рухом голови та переносом ваги тіла на ногу яка знаходиться попереду . Удар верхньою частиною чола доцільно виконувати в момент, коли тулуб і голова прийняли положення перпендикулярне поверхні поля, тому що в цьому положенні досягається найбільша швидкість руху голови, що дозволяє виконати удар значної сили. Завершальна фаза – прийняття вихідного положення для наступних дій.

Удар по м’ячу серединою лоба в стрибку Це складний технічний прийом, який вимагає від гравця вміння правильно скоординувати свої рухи в найвищої точці стрибка. Стрибок виконується відштовхуванням однією або двома ногами одночасно. З розбігу зручніше відштовхуватись однією ногою, а з місця-двома. Підготовча фаза-стрибок і замах. Перед вистрибуванням сильно зігнувши ноги в кульшових і колінних суглобах нахилити верхню частину тулуба вперед. Далі одночасно виконати розгинання ніг, швидкий рух тулуба і рук вгору-вперед. Стрибок-відштовхнувшись відхилити тулуб назад. Робоча фаза-ударний рух і проводка. Ударний рух починається в момент або трохи раніше досягнення найвищої точки стрибка. Тулуб швидко подається вперед з відведеними назад плечима і руками та різким рухом голови. Наступні рухи не відрізняються від рухів під час виконання ударів головою в опорному положенні. Завершальна фаза – приземлення та прийняття вихідного положення для наступних дій. Приземлення виконується на носки трохи зігнутих ніг.