Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету фізична культура
26.12.2025
гр. Гз - 25 1/9
Тема: Волейбол Тематична атестація. https://naurok.com.ua/test/tematichna-atestaciya-voleybol-2551439.html

Урок № 50 - 51

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи. Запропановано два комплекси (на вибір)

Вправи на зміцнення м'язів рук.

Тактика гри в захисті у волейболі спрямована на нейтралізацію атаки суперника, головна мета — не дати м'ячу впасти на своєму майданчику та мінімізувати помилки, залучаючи всіх 6 гравців для прийому, використовуючи системи страхування гравців, падіння, перекати, а також розвиваючи швидкість реакції та периферійний зір.

Тактика гри в захисті

Мета захисних дій — нейтралізація нападу команди супротивника. Головне — не дати м'ячу впасти на свою половину майданчика і не допустити технічної помилки.

Індивідуальні тактичні дії в захисті

Індивідуальні дії гравця в захисті припускають підготовку, вибір місця та подальші дії з м'ячем. До таких дій належать вибір місця для прийому подач (його можна віднести і до тактики нападу як першу передачу), для блокування і прийому нападаючих ударів, включаючи страховку.

Індивідуальні дії гравця в захисті складаються з дій гравця без м'яча (нагляд, орієнтування, швидкість реагування, переміщення) і з м'ячем (прийом подач, прийом нападаючих ударів, страховка і блокування).

При прийомі нападаючих ударів і страховці

     Вибір місця залежить від напряму, швидкості, віддаленості від сітки, висоти польоту м’яча під час передач на удар, рухів нападаючого гравця і дій блокуючих гравців та захисників своєї команди.
       За напрямом передачі захисник і страхуючий визначають зону атаки і відповідно до цього ведуть спостереження за гравцем цієї зони.

При блокуванні
     Вибір місця гравець визначає, керуючись положенням тулуба і рук волейболіста, що передає м'яч для удару, напрямом і швидкістю передачі, швидкістю і напрямом розгону атакуючого гравця, замаху для удару.

     При ударах по ходу руки ставлять точно проти м'яча, долоні розташовують майже в одній площині. При блокуванні «косих» ударів із зон 4 і 2 руки виносять лівіше (правіше) м'яча і ліву (праву) долоню розгортають назустріч м'ячу.

Групові тактичні дії в захисті
      Групові тактичні дії в захисті передбачають взаємодію гравців передньої лінії (які блокують нападаючий удар ), взаємодію гравців задньої лінії (при прийомі подач, нападаючих ударах та страховці), взаємодію гравців між лініями (блокуючих із гравцями, що страхують).
     При відпрацюванні взаємодій між гравцями велика роль належить блокуючим гравцям, від гри яких будують свої дії страхуючі і захисники. Основний вид групових дій – подвійне блокування. Потрійний блок використовують рідше.
     Блокуючі розділяються на середнього і крайніх. Сильніший блокуючий в більшості випадків грає всередині, але є моменти в грі, коли вигідніше залишати такого гравця на краю сітки ( наприклад, нападаючий гравець має високий рівень виконання удару з переводом вліво із зони 4).
      При атаці з високих передач задача блокуючих – закрити найсильніший напрям нападаючого удару, причому руки блокуючих можуть торкатися.
     При блокуванні ударів з перекладом вліво крайній гравець повинен розвернути праву долоню назустріч м'ячу, а ліву поставити напроти м'яча, середній блокуючий наближає руки впритул до крайнього (при атаці із зони 4). Такі ж дії при блокуванні ударів з перекладом вправо (атака із зони 2), тільки розвернути ліву долоню назустріч м'ячу

Суддівство організація змагань у волейболі

Лекція https://moodle.znu.edu.ua/pluginfile.php/280458/mod_resource/content/2/%D0%9B%D0%95%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%207.pdf

СУТНІСТЬ ТА ЗАВДАННЯ СПЕЦІАЛЬНОЇ ФІЗИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ Спеціальна фізична підготовка сприяє розвитку специфічних якостей волейболіста, які за характером нервово-м’язового напруження подібні навичкам основних ігрових дій та підвищують рівень діяльності усіх систем організму гравця. Завдання спеціальної фізичної підготовки можуть бути вирішені тільки на базі загальної, досить високої фізичної підготовленості спортсменів. Рання, форсована спеціальна підготовка не тільки не зміцнить зростання спортивних результатів, але може призвести до різних травм, зашкодити загальному стану здоров’я. Основними засобами спеціальної фізичної підготовки є: змагальні вправи волейболу, спеціальні вправи, подібні за руховою структурою та характером нервово-м’язових зусиль із рухами ігрової практики. За допомогою таких вправ удосконалюють технічні прийоми та розвивають спеціальні фізичні якості. Більшість методів, що застосовують на заняттях із загальної фізичної підготовки, використовуються у процесі спеціальної фізичної підготовки волейболістів. Основою підвищення майстерності волейболістів є їхня висока фізична та психологічна підготовленість. Останнім часом вимоги до фізичної підготовки волейболістів значно зросли. У зв’язку зі зміною правил (наприклад, дозвіл гравцям, які виконують блокування, переносити руки у бік противника) значно ускладнилася гра в нападі. Велика тривалість гри вимагає високого рівня витривалості та вміння розподілити навантаження за часом.

Для розвитку необхідних фізичних якостей в основному підбираються ациклічні вправи, що виконуються у поєднанні з різними прийомами ігрової техніки. Наприклад: розучування перекидів закінчувати ігровим прийомом; тренуючи стрибкову витривалість, удосконалювати техніку нападаючих ударів та швидкісні дії. При такому способі виконання вправ у спортсменів, з одного боку, розвивається сила, витривалість, стрибучість та інші якості, а з іншого – координація, відчуття простору, удосконалюються ігрові прийоми. Ігрові прийоми можна розучувати у поєднанні з досить складними акробатичними вправами, що зажадають від гравців добре розвиненої спритності, швидкості та інших якостей. Оволодіння ігровими прийомами у більш складних комбінаціях, ніж ті, що зустрічаються під час гри, створює у гравців упевненість у тому, що в менш складній обстановці вони зможуть успішно застосовувати ці прийоми. Таким чином, гравці тренуються «із запасом».

По-перше, спеціальною фізпідготовкою можна займатися цілий рік протягом 45 хв перед заняттям із волейболу. Оскільки кожне заняття волейболістів містить у собі розминку, то буде потрібно всього лише 10–20 хв додаткового часу. Це дозволить ліквідувати сезонність, притаманну загальній фізичній підготовці. По-друге, під час спеціальної фізичної підготовки можна удосконалювати прийоми гри та довести їх до автоматизму. Це дозволить спортсменам всю увагу зосереджувати на грі, оцінювати обстановку, вибирати найкращі варіанти гри та місце на майданчику. По-третє, досвід показав, що гравці більш охоче займаються спеціальною.