Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету з фізична культура

28.04.2025
гр. В - 24 1/9
Тема: Футбол.

Урок № 107- 108

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

Вправи на координацію

Вправи з футбольним м'ячем

Передача м’яча

Діагональна. Універсальна. Здатна розв’язувати низку завдань: перебороти простір, змінити напрямок атаки, провести комбінацію, убезпечити свої ворота. Зручна для приймання м'яча партнером (дозволяє приймаючому бачити значну частину поля і вибирати варіант подальших дій).

Удар з льоту

Удари з льота – одна з найбільш складних технічних прийомів гри. Навчаючись цим ударам, слід звернути увагу на правильність дотику ноги що б’є з м’ячем. Наприклад, гравець виконує удар по м’ячу що летить збоку від нього, намагаючись потрапити у ворота. Краще повернутися обличчям до м’яча і в момент його наближення, нахиляючи тулуб в сторону опорної ноги, нанести удар серединою підйому в середину м’ячі. Як правило, коли удар виходить правильно, м’яч летить точно в ціль. Ця ж особливість характерна для ударів з льоту внутрішньою стороною стопи і зовнішньою частиною підйому.

Мабуть, з усіх видів ударів з літа найскладнішим є удар через голову. Він виконується так. Коли м’яч опускається до рівня плечей, тулуб необ ¬ обхідно подати тому, опорну ногу зігнути в колінному суглобі, а б’є ногу направити різко вгору, завдавши удару посередині м’ячі. Щоб м’яч не полетів при цьому вгору, тому, слід завдати удару в той момент, коли носок ноги що б’є «дивиться» вгору. Такий удар особливо гарний і несподіваний для суперника, коли футболіст завдає його в польоті.

А тепер про найбільш типові помилки. Найчастіше у початківців футболістів зустрічається наступний недолік: що б’є нога не рухається паралельно землі, або опорна ставиться дуже близько від м’яча. У результаті, як правило, виходить неточний або слабкий удар, а часом і зрізає м’яча. Виправити цей недолік можна так. Потрібно виконати 8-10 ударів по м’ячу в стінку після підкидання або відскоку від землі. При цьому слід акцентувати увагу відповідно або на нахилі верхньої частини тулуба в напрямком піднии опорної ноги, або ж на правильній постановці опорної ноги. Після того, як цю вправу буде освоєно, слід разом з парт ¬ нером повправлятися в ударах з літа, поперемінно посилаючи м’яч один одному.
Удари з полулета виконуються в момент відскоку м’яча від землі. Такі удари, як правило, дуже сильні. Ними користуються при дальніх передачах, обстрілі воріт. Удар з полулета виконується всіма сторонами стопи, але частіше за все серединою і зовнішньою частиною підйому. Робиться це так. При приземленні м’яча опорна нога ставится поруч з м’ячем і згінається в коліні. Нога, що б’є відводиться назад, а потім швидко спрямовується до м’яча. У момент удару носок сильно відтягується вниз, тулуб відхиляється назад.

Повторити удари по м’ячу ногою.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною стопи. Удар внутрішньою частиною стопи виконується з розбігу і без нього. Цей удар застосовується під час передач м’яча на короткі та середні відстані, а під час ударів з невеликої відстані по воротах. Він вважається одним із точних, оскільки м’яча торкається велика частина поверхні стопи, однак сила удару менше порівняно з іншими способами. Розбіг виконується по прямій відносно до м’яча та напрямку його польоту. Опорна нога, зігнута в коліні, ставиться за 10 - 15см від м’яча збоку. Її носок повинен “вказувати” напрямок польоту м’яча. Нога, якою гравець завдає удару, відводиться назад, а її стопа розвернута назовні під прямим кутом щодо напрямку удару. В момент торкання стопою м’яча носок напружений, гомілкостоп закріплений, тулуб трохи нахилений вперед, а руки зігнуті в ліктях. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець. Після завершення передачі нога не зупиняється, а продовжує свій рух за м’ячем (проводка). Це забезпечує влучний політ м’яча.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому. Цей удар застосовується переважно під час виконання середніх і довгих передач, ударів із стандартних положень, а також по воротах з різних відстаней. Розгін виконується під кутом біля 45градусів щодо напрямку удару, останній крок значно подовжений. Опорна нога злегка зігнута в коліні, стопа, своєю віссю спрямована в бік удару, ставиться за 25-30 см. від м’яча збоку. Тулуб трохи нахилений в бік опорної ноги. Одночасно з останнім кроком нога, що завдає удару по м’ячу, згинається в колінному суглобі та відводиться назад. Далі вона енергійно розпрямляється і в момент торкання м’яча напружується в гомілковоступневому суглобі. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець.

Удар по м’ячу серединою підйому. Цим ударом користуються під час виконання середніх та довгих передач м’яча, атаки воріт суперника, вибивання м’яча воротарем. Розгін, м’яч і ціль знаходиться приблизно на одній лінії. Опорна нога, трохи зігнута в коліні, ставиться на рівні з м’ячем за 10 – 15см. збоку. Під час ударного руху відбувається перекочування з п’яти на носок. Умовна вісь стопи спрямована в напрямку удару. Нога, якою завдають удару, згинається в коліні й відводиться назад, після чого швидким рухом стегна вона виноситься вперед. Гомілка, яка відстає від стегна, отримує додаткове прискорення і швидко рухається до м’яча. В цей час носок сильно відтягується, гомілкостоп закріплюється, коліно знаходиться над м’ячем. Удар наноситься в середину м’яча. Опорна нога піднімається на носок, а тулуб нахиляється уперед.

Домашнє завдання: повторити техніку ударів на точність.