Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету з фізична культура

22.04.2025
гр. В - 24 1/9
Тема: Футбол.

Урок № 105- 106

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

Вправи на координацію

Вправи з футбольним м'ячем

Удари по м’ячу

Удари по м’ячу ногою.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною стопи. Удар внутрішньою частиною стопи виконується з розбігу і без нього. Цей удар застосовується під час передач м’яча на короткі та середні відстані, а під час ударів з невеликої відстані по воротах. Він вважається одним із точних, оскільки м’яча торкається велика частина поверхні стопи, однак сила удару менше порівняно з іншими способами. Розбіг виконується по прямій відносно до м’яча та напрямку його польоту. Опорна нога, зігнута в коліні, ставиться за 10 - 15см від м’яча збоку. Її носок повинен “вказувати” напрямок польоту м’яча. Нога, якою гравець завдає удару, відводиться назад, а її стопа розвернута назовні під прямим кутом щодо напрямку удару. В момент торкання стопою м’яча носок напружений, гомілкостоп закріплений, тулуб трохи нахилений вперед, а руки зігнуті в ліктях. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець. Після завершення передачі нога не зупиняється, а продовжує свій рух за м’ячем (проводка). Це забезпечує влучний політ м’яча.

Удар по м’ячу внутрішньою частиною підйому. Цей удар застосовується переважно під час виконання середніх і довгих передач, ударів із стандартних положень, а також по воротах з різних відстаней. Розгін виконується під кутом біля 45градусів щодо напрямку удару, останній крок значно подовжений. Опорна нога злегка зігнута в коліні, стопа, своєю віссю спрямована в бік удару, ставиться за 25-30 см. від м’яча збоку. Тулуб трохи нахилений в бік опорної ноги. Одночасно з останнім кроком нога, що завдає удару по м’ячу, згинається в колінному суглобі та відводиться назад. Далі вона енергійно розпрямляється і в момент торкання м’яча напружується в гомілковоступневому суглобі. Удар наноситься в середину м’яча або нижче в залежності від того по якій траєкторії хоче зробити передачу гравець.

Удар по м’ячу серединою підйому. Цим ударом користуються під час виконання середніх та довгих передач м’яча, атаки воріт суперника, вибивання м’яча воротарем. Розгін, м’яч і ціль знаходиться приблизно на одній лінії. Опорна нога, трохи зігнута в коліні, ставиться на рівні з м’ячем за 10 – 15см. збоку. Під час ударного руху відбувається перекочування з п’яти на носок. Умовна вісь стопи спрямована в напрямку удару. Нога, якою завдають удару, згинається в коліні й відводиться назад, після чого швидким рухом стегна вона виноситься вперед. Гомілка, яка відстає від стегна, отримує додаткове прискорення і швидко рухається до м’яча. В цей час носок сильно відтягується, гомілкостоп закріплюється, коліно знаходиться над м’ячем. Удар наноситься в середину м’яча. Опорна нога піднімається на носок, а тулуб нахиляється уперед. Удар по м’ячу зовнішньою частиною підйому. Цей удар ефективний під час виконання ударів зі стандартних положень, передача м’яча на середні та далекі відстані. Завдяки йому м’яч можна спрямувати по прямій і дугою. Розгін прямий або під невеликим кутом. Останній крок збільшений. Плече, протилежне опорної ноги, висунуте вперед, стопа опорної ноги ставиться за 20 см. від м’яча збоку. Нога, якою завдають удару, згинається в коліні, стопа розвернута носком всередину. Щоб надати м’ячу обертання і політ по дузі, удар завдається збоку, а щоб спрямувати його по прямій, удар завдається по центру. Тулуб нахилений в бік опорної ноги.

Удар по м’ячу носком. Застосовується тоді, коли необхідно зробити несподівано, без підготовки, удар по воротах. Крім того, цей удар застосовується при вибиванні м’яча у суперника в шпагаті або випаді. Виконується він з місця або розгону. Розгін, м’яч і ціль знаходиться на одній прямій. Опорна нога ставиться збоку, трохи позаду від м’яча. Нога, що завдає удару, зігнута в коліні (замах для удару дуже короткий). Ударний рух виконується напруженою ногою. В момент удару носок дещо піднесений і спрямований в середину м’яча. Через те, що ударна площа носка незначна, цей удар має меншу влучність, особливо при ударах по м’ячу що котиться.

Удар по м’ячу п’ятою. Під час застосування такого удару гравець має на маті дезорієнтувати суперника і виконати несподівану передачу назад. При виконані удару опорна нога ставиться збоку і трохи попереду м’яча. Нога, що завдає удару зробив замах, переноситься через м’яч. Потім енергійним рухом стегна і гомілки назад виконується удар п’ятою в середину м’яча. Під час удару нога напружена, стопа розташована паралельно землі. Існує ще два способи виконання удару п’ятою по м’ячу, це схресно по відношенню до опорної ноги та опорною ногою.

Удар по м’ячу головою

Удар по м’ячу головою використовується під час гри як у захисних діях (відбивання м’яча) так й у атакуючих діях (передача м’яча, удар по воротах). Частіше всього використовується удар серединою лоба та його варіанти. Однак в грі застосовуються також й удари бічною частиною голови, потилицею, тім’яною частиною голови. Правда, ці удари використовуються дуже рідко. Удари головою гравець виконує з місця і в русі під час бігу та стрибків, відштовхуючись однією або обома ногами. При навчанні ударам головою дотримуються наступної послідовності: з початку вивчають удари з місця при зустрічному та боковому польоті м’яча, потім в той же послідовності – в стрибку, відштовхуючись з місця і з розбігу. При цьому слід застосовувати полегшені або слабко накачані м’ячі. Техніка ударів по м’ячу головою включає підготовчу, робочу та завершальну фази.

Удар по м’ячу серединою лоба без стрибка. Підготовча фаза-замах. Гравець з вихідного положення (ноги в положенні кроку, руки зігнуті в ліктях) згинає ногу яка знаходиться позаду і переносить на цю ногу вагу тіла, тулуб та голову відхиляє назад, руки виносить вперед . Робоча фаза-ударний рух і проводка. Ударний рух починається з розгинання ноги, що знаходиться позаду, швидкого подання тулуба вперед з відведеними назад плечима і руками а закінчується різким рухом голови та переносом ваги тіла на ногу яка знаходиться попереду . Удар верхньою частиною чола доцільно виконувати в момент, коли тулуб і голова прийняли положення перпендикулярне поверхні поля, тому що в цьому положенні досягається найбільша швидкість руху голови, що дозволяє виконати удар значної сили. Завершальна фаза – прийняття вихідного положення для наступних дій.

Удар по м’ячу серединою лоба в стрибку Це складний технічний прийом, який вимагає від гравця вміння правильно скоординувати свої рухи в найвищої точці стрибка. Стрибок виконується відштовхуванням однією або двома ногами одночасно. З розбігу зручніше відштовхуватись однією ногою, а з місця-двома. Підготовча фаза-стрибок і замах. Перед вистрибуванням сильно зігнувши ноги в кульшових і колінних суглобах нахилити верхню частину тулуба вперед. Далі одночасно виконати розгинання ніг, швидкий рух тулуба і рук вгору-вперед. Стрибок-відштовхнувшись відхилити тулуб назад. Робоча фаза-ударний рух і проводка. Ударний рух починається в момент або трохи раніше досягнення найвищої точки стрибка. Тулуб швидко подається вперед з відведеними назад плечима і руками та різким рухом голови. Наступні рухи не відрізняються від рухів під час виконання ударів головою в опорному положенні. Завершальна фаза – приземлення та прийняття вихідного положення для наступних дій. Приземлення виконується на носки трохи зігнутих ніг.

Жонглювання м’яча

Жонглювання м'ячем

Жонглювання м'ячем - дуже важлива вправа. По-перше, вона необхідна для ефективної обробки м'яча. По-друге, вона розвиває швидкість реакції, вчить контролювати увагу; щільно вести м'яча, що дуже важливо для гри в футбол.

Щоб підняти м'яч у повітря, прокоти стопу назад по верхній частині м'яча, підчепи його носком і підкинь догори.

Підкидай м'яча прямою стопою. Якщо підняти догори носок, можна втратити контроль над м'ячем. Якщо ти досяг успіхів, спробуй підкидати м'яч обома ногами по черзі. Роби кидки вище.

Жонглювання стегном	Жонглювання головою
	М'яч відбивай лобом. Ноги постав нарізно.

Гра в жонглювання

Усі водять м'яч, поки ведучий не дасть команду: «Догори!» Тоді всі підкидають м'яч догори й починають жонглювати ним. Перемагає той, у кого м'яч впаде останнім.

Обманні рухи

В грі у футбол дуже часто доводиться користуватись обманними рухами , або як їх ще називають – фінтами. Ці прийоми прикрашають гру футболістів. Вони необхідні , коли потрібно звільнитись від опіки суперника , а також для подолання опору захисника при підході до чужих воріт. Обманні рухи можуть бути з м’ячем і без м’яча, виконуватись ногами і тулубом. Використовують їх при прийомі м’яча, передачі і обведенні

Пропоную вправи, які сприяють навчанню і вдосконаленню обманних рухів.

1. Оббігання предметів,розставлених по прямій лінії (прапорці,фішки,стояки).

2. Оббігання перепон,розставлених у шаховому порядку. Відстань між перепонами 4-5 м.

3. Оббігання партнерів, які повільно рухаються попереду. Біг починає учень, що перебуває позаду.
4. Оббігання на максимальній швидкості партнерів, які рухаються у довільному напрямку, на обмеженій території (квадра - 6×6; 10-12 учнів).

5. Оббігання партнера, що біжить назустріч. Учні розміщуються парами. Відстань між ними 10-15 м. Один біжить на максимальній швидкості і намагається торкнутись партнера плечем або грудьми. Останній виконує фінт тулубом і відходить в бік.

6. Ловля один одного поміж різних предметів.