План роботи з предмету фізична культура
04.04. 2025
гр. К- 23 1/9
Тема: Баскетбол
.jpg)
Урок № 206 - 207
Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.
Вправи на координацію та спритність
Тактика гри у захисті.
Існує кілька варіантів командного захисту. Але для усіх варіантів обов'язковими є деякі загальні умови: - кожен гравець повинний знати своє місце і суворо виконувати свою роль у захисній побудові команди; - не допускати кількісної переваги гравців суперника під своїм щитом; - усіляко перешкоджати кидкам суперників по вашому кільцю з близьких дистанцій і з награних крапок; - підвищену пильність виявляти до самого вмілого і результативного гравця суперників, не дозволяти йому одержувати м'яч, прагнути до того, щоб у команді супротивника м'ячем володів найбільш слабкий гравець. Не допускати сильного гравця на позицію для атаки, чи награну крапку, сильного і високорослого гравця намагайтеся відтіснити до бокової лінії; - якщо по вашому кільцю був виконаний кидок, намагайтеся заволодіти м'ячем при його відскоку від щита. Не допускайте, щоб м'ячем володів суперник.
Зонний захист.
При зонному захисті кожен гравець опікує закріплену за ним ділянку майданчика під своїм щитом. Задачі захисника при цьому зводяться до того, щоб не допустити в цій зоні появи суперника, одержання м'яча суперником, кидка по кільцю з цієї зони. При цьому кожен захисник постійно повинний почувати командне розміщення, разом із усіма гравцями зміщати зонну побудову убік м'яча, активно руйнувати комбінації противника, що атакують, змушувати суперників до кидків з далеких дистанцій, опановувати м'ячем, що відскочив, швидко переходити від захисту до атаки. Слабкими сторонами зонного захисту є неефективність проти далеких кидків і змушена пасивність окремих гравців.
Особистий захист.
Особистий захист характерний тим, що кожний гравець команди, що захищається, опікує закріпленого гравця команди суперників, протидіючи його участі в атакуючих діях. Цей варіант жадає від захисника підвищеної уваги, витривалості і гарного розуміння гри. Варто враховувати індивідуальні можливості захисників: потрібно вибирати для опіки ("тримання") такого гравця, якого ви здатні перевершити в умінні й у швидкості. Для системи особистого захисту є сурове правило: захисник повинний розташовуватися спиною до свого щита і знаходитися в трикутнику, утвореному гравцем з м'ячем, підопічним гравцем і своїм щитом, тобто захисник повинний не упускати м'яч з поля зору, опікуваного гравця-суперника і завжди з'являтися на його шляху до щита. Задачі захисника зводяться до того, щоб не допускати одержання м'яча підопічним гравцем. Якщо він усе-таки м'яч одержав - змусити його відступити до бічної лінії і відвернутися від майданчика. Якщо опікуваний гравець почав ведення змусити його зупинитися, змусити його зробити поспішну чи невигідну передачу (назад, слабкому гравцю і т.п.), заважати йому займати награні крапки, перехоплювати адресовані йому м'ячі, не дати опікуваному гравцю виконати кидок по кільцю, не допускати, щоб опікуваний гравець заволодів м'ячем при його відскоку від щита.
План роботи з предмету фізична культура
04.04.2025
гр. К - 23 1/9
Тема: Баскетбол. Тематична атестація. https://naurok.com.ua/test/tematichna-atestaciya-basketbol-2481847.html
Урок № 208 - 209
Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.
Кидок в русі після виконання подвійного кроку
Кидок в русі після виконання подвійного кроку – найбільш ефективний прийом для завершення атаки кошика з близької відстані. Кидок виконується від плеча або від голови правою рукою або лівою рукою – після оволодіння м'ячем в русі, після ведення або передачі партнера (рис. 1.12).
Рис. 1.12. Кидок м’яча в кошик після виконання подвійного кроку
У вихідному положенні гравець знаходиться в русі.
Підготовча фаза починається в момент ловіння м'яча на подовженому кроці однойменною з кидаючою рукою ногою. Вона ставиться пружно на всю стопу, тулуб незначно подається вперед, а руки тягнуться до м'яча і охоплюють його пальцями.
Подальший (другий) крок з постановкою ноги перекатом з п'ятки на всю стопу. Його довжина і напрям визначаються відстанню до кошика та розташуванням суперників. Гравець прагне максимально наблизитися до щита і вийти на зручну для завершального кидкового руху позицію, чим одночасно ускладнює протидію. М'яч при цьому найкоротшим шляхом підноситься до тулуба.
Одночасно з відштовхуванням м'яч перекладається на кисть кидаючої руки і виноситься найкоротшим шляхом вздовж тулуба в положення замаху над плечем (головою). Вільною рукою м'яч підтримується збоку або знизу. Висота підіймання ліктя кидаючої руки індивідуальна. Тулуб виводиться у вертикальне положення.
Основна фаза – це саме кидковий рух, який починається у вищій точці стрибка випрямленням кидаючої руки вгору для максимального наближення м'яча до кільця, і виконується відповідно до загальних положень про кидок однією рукою з місця (м'яч іде в кільце м'якими рухами пальців і йому надається необхідне обертання).
У завершальній фазі відбувається приземлення гравця під щитом на обидві зігнуті ноги (або поштовхову) і відновлення рівноваги для участі в подальших ігрових діях.
Вивчення кидка однією рукою зверху (від плеча, від голови) в русі повинно проходити після оволодіння технікою зупинки двома кроками з ловінням м'яча та дистанційного кидка м'яча з місця.
Методика навчання техніки виконання кидка м’яча в русі після виконання подвійного кроку
1. Пояснення і показ.
2. Виконання імітації подвійного кроку пересуваючись по колу та переступаючи гімнастичну лаву або фішки з правого та лівого боку без м’яча.
3. Пересуваючись по колу виконувати подвійний крок з переступанням через перешкоду з імітацією кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
4. Виконання подвійного кроку без перешкоди рухаючись по колу з виконанням кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
5. Те ж саме, але з ловінням м'яча, злегка підкинутого партнером угору.
6. Виконання прийому в цілому після зустрічної передачі партнера.
7. Виконання кидка в русі по черзі правою і лівою рукою (праворуч і ліворуч від кошика) після зустрічної передачі партнера з відскоком від підлоги.
8. Виконання варіантів прийому в особистих і командних змаганнях на результативність.
9. Виконання вивчаємого способу кидка в цілому в поєднанні з іншими ігровими прийомами (по мірі оволодіння технічними прийомами гри).
Організаційно-методичні вказівки
1. Спочатку виконувати імітацію без м’яча переступаючи гімнастичну лаву, з права – перший крок робити правою ногою, а відштовхуватися лівою, зліва – перший крок робити лівою ногою, а відштовхування правою.
2. Вправи бажано виконувати поточним способом (один за одним, пересуваючись від щита до щита).
3. Чергувати виконання прийому праворуч і ліворуч від кошика.
4. Підвідні вправи на початковому етапі навчання виконувати під кутом 30-45° по відношенню до щита.
5. При виконанні прийому в цілому передавати м'яч набігаючому гравцю, спочатку практично з рук в руки, потім з відскоком від підлоги, далі по навісній траєкторії, і нарешті, по прямій траєкторії.
6. Своєчасно і точно робити передачу м'яча атакуючому гравцю (уникати передчасних, запізнілих і незручних для обробки передач).
7. У змаганнях на результативність враховувати якість виконання різновидів прийому, змінювати умови змагань, переможця визначати за кількістю влучень після виконання заданої кількості кидків або за певний відрізок часу.
8. При виконанні прийому:
– довжину другого кроку варіювати в залежності від відстані до кошика так, щоб максимально наближатися до нього, але не проходити при цьому щит;
– на другому кроці підносити м'яч до тулуба найкоротшим шляхом, укриваючи його в сторону кидаючої руки;
– поштовх вгору виконувати перекатом з п'ятки на всю стопу з енергійним замахом однойменної ноги з кидаючою рукою, зігнутою в коліні до 90°, повністю випрямляти поштовхову ногу, штовхатися вертикально або трохи вперед-вгору, наближаючись до кошика;
– в безопорної фазі зберігати раціональне положення ніг, поштовхова нога – пряма, махова – зігнута, вертикальне розташування в одній площині голови, тулуба і поштовховій ноги;
– м'яч випускати у вищій точці стрибка після повного випрямлення кидаючої руки;
– приземлюватися прямо під кільцем на поштовхову або обидві ноги, пружно амортизуючи;
– приходити в стійке положення і бути в готовності до підбору м’яча після відск
оку при невдалому виконанні кидка, і до подальшого добиванні м'яча.
Основні помилки при виконанні подвійного кроку
1. Зниження швидкості пересування або зупинка перед ловінням м'яча, перебільшений підбір розбігу (неприродне розтягування кроків) для ловіння м'яча під потрібну ногу.
2. Неузгодженість роботи ніг і рук: ловіння м'яча на кроці різнойменної ноги з кидаючою рукою.
3. Поперечні рухи м'ячем після ловіння (з боку в бік), в наслідок цього зростає ймовірність вибивання чи виривання м'яча суперником.
4. Мляве, неефективне відштовхування; відсутність махового руху однойменної ноги з кидаючою рукою – недостатньо високий стрибок.
5. Неправильний винос м'яча при виконанні замаху:
– м'яч сильно віддалений від плеча (голови) вперед або заведений за голову;
– лікоть кидаючої руки відхилений або відведений в сторону;
6. Передчасне або запізнене відведення в сторону підтримуючої руки призводить до втрати контролю над м'ячем в повітрі, або випуску м'яча двома руками.
7. Втрата рівноваги при приземленні на махову, або на прямі ноги, призводить до неможливості швидко включитися в гру.
ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКА БАСКЕТБОЛІСТІВ
У баскетболі, як і в усіх видах ігрового спорту, велике значення приділяється фізичній підготовці гравців. Пропонуємо до Вашої уваги ряд рекомендацій про те, з яких комплексів повинна складатися основна фізична підготовка баскетболіста.
Сучасний баскетбол пред'являє особливі вимоги до фізичної підготовки кожного гравця та його здібностей по пересуванню на ігровому майданчику. Рівень фізичної підготовки можна досягти лише шляхом тривалих тренувань, які засновані на системі підготовки ігрової діяльності кожного гравця.
Система вправ фізичної підготовки складається з двох основних розділів – загального та спеціального. Підбір вправ із загальної підготовки включає вправи таких видів спорту, які будуть сприяти загальному фізичному розвитку гравців. Такі вправи зазвичай входять в систему фізичної підготовки спортсменів у таких видах спорту, як спортивна акробатика і гімнастика, плавання. Також у такий комплекс входять різні спортивні ігри.
Складаючи план фізичної підготовки гравців, тренер команди на початковому етапі враховує той факт, щоб навчально-тренувальний процес давав можливість забезпечити розвиток фізичних даних спортсмена, які надалі слугуватимуть розвитку основних ігрових навичок. Розглянемо ряд вправ, які сприятимуть загальному фізичному розвитку баскетболіста.
Розпочнемо з гімнастики й акробатики:
1. Вправи, які дають можливість розвивати і зміцнювати м'язи нижніх кінцівок і тулуба гравця.
2. Вправи для розвитку спритності гравця. Сюди будуть входити вправи на розтягування, ривки і махи руками, перекати, нахили і перекиди, мости, стійки на руках, голові і лопатках, півшпагати і випади, присідання.
3. Вправи, які сприяють розвитку у гравців точності і координації рухів на ігровому майданчику.
4. Комплекс вправ з опором.
5. Комплекс вправ з використанням таких предметів як скакалки, експандери, набивні м'ячі, гантелі і штанга.
6. Комплекс вправ на таких спортивних снарядах як гімнастична стінка, гімнастичні бруси, поперечина.
7. Комплекс вправ для координації рухів на висоті до пів метра.
8. Вправи з опорними стрибками з прямого розбігу.
Легкоатлетичні вправи:
1. Біг по пересіченій місцевості.
2. Біг по піску, в гору, по сходах, біг в комплексі з різними стрибками.
3. Біг з прискоренням на середні і короткі дистанції.
4. Стрибки з місця і з розбігу в довжину, а також відпрацювання потрійного стрибка.
5. Стрибки у висоту з почерговим відштовхуванням однією або двома ногами.
6. Стрибки у напівприсіданні.
7. Різні легкоатлетичні естафети.
Плавання:
1. Запливи на дистанції 25, 50 і 100 метрів з використанням різних стилів.
2. Стрибки у воду і запливи на дистанції різними стилями.
Але крім усього, велике значення має правильний підбір комплексу вправ, визначення величини фізичних навантажень для кожного гравця окремо і розподіл таких вправ під час тренувань. Складанням таких комплексів зазвичай займаються тренера, які володіють необхідним досвідом підготовки баскетболістів.
Домашнє завдання: стрибки на скакалці 100р.
Рекомендована література: https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22439/1/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20246
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий