План роботи з предмету фізична культура
       7.03.2025
    гр. К - 23 1/9
Тема: Настільний теніс.

Урок № 192 - 193

Завдання: Біг 3 хв. Спеціальні бігові вправи.  Загальнорозвивальні вправи. 

Вправи на розвиток спритності

Вправи на розвиток швидкісної уваги, координації

Вправи тенісиста

ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА

Тактична підготовка включає: тактику виконання та прийому подач, тактика одиночної гри, тактика парної та змішаної гри,  вправи для засвоєння технічного прийому (імітаційні та під час гри);

здійснює тактичні комбінації;

розвиває здібності діяти самостійно у різних ігрових ситуаціях;

володіє всіма способами виконання та прийому подач;

 

 

Сучасний етап розвитку настільного тенісу характеризується зростанням темпу гри, його активним наступальним характером. Застосовується тактика активного нападу та контрнападу, котра поєднується з короткочасним активним захистом – допоміжним засобом для досягнення перемоги. Гравці високого класу володіють великим арсеналом технічних прийомів, які варіативно й активно використовують залежно від виникнення ігрової ситуації. Розігруючи м'ячі, тенісисти намагаються якомога більше використовувати роботу ніг, корпусу і руки з ракеткою для того, щоб надати м'ячу різноманітні потужні обертання. Відбувається боротьба за ініціативу в грі. Потужність і гострота атакуючих техніко-тактичних дій надають грі у настільний теніс динамічний, напружений характер, а введення у 2002 році правила гри до 11 очок і зміна чергування подач (кожен спортсмен подає по дві подачі) зробила гру більш короткою та динамічною [9].

Тактична дія – це сукупність рухів чи визначений спосіб вирішення конкретного тактичного завдання, яке гравець використовує в процесі змагальної діяльності. Такі дії можуть бути: атакуючими, контратакуючими, підготовчими і захисними.

Тактична комбінація – це закінчена послідовність декількох техніко-тактичних дій, що використовується з визначеною метою у конкретних ігрових ситуаціях.

Тактику гри розрізняють за засобами ведення гри. У наш час є гравці, котрі використовують пріоритетно удари з верхнім обертанням: накат, удар; із сильним верхнім обертанням – топ-спін; без обертання: підставка, поштовх; з нижнім обертанням: підрізка, зрізка.

Тактичне спрямування гравців може бути: атакуючим, контратакуючим, підготовчим (допоміжним) і захисним. Будь-який із технічних прийомів можна використовувати як підготовчий, а потім завершальний. Тому тактичне спрямування слід розглядати у кожній окремій ігровій ситуації.

Тактику ведення матчу розподіляють за формою організації атакуючих дій і захисних. Бувають гравці, котрим властивий швидкий розіграш очка, поступовий розіграш та довгий розіграш очка. В більшості випадків це залежить від міцності психіки спортсмена.

Крізь призму формування тактичних дій гравців поділяють на односторонніх та двохсторонніх. Перші стараються однією із сторін розігрувати очки з усієї площини столу, другі повноцінно використовують форхенд та бекхенд удари, залежно від точки падіння м'яча на їхній половині стола. Пріоритетність гри однією стороною залежить також від способу хватки, що описувалось в одному з попередніх розділів.

Використання різноманітних шляхів вирішення задач групують спортсменів до категорій: нападників, захисників та універсальних. Кількість гравців, котрих за тактичною схемою зараховують до першої категорії, з кожним роком збільшується. Їхнє завдання – заволодіти ініціативою протягом усієї зустрічі та за найменшої можливості атакувати і контратакувати. Захисники, зазвичай, чекають помилки суперника. Аналіз їхньої змагальної діяльності виділяє атакуючі дії як неочікувані чи «надзручні» для виграшу очка. Універсальні гравці поєднують захист, напад та контрнапад. Тенісисти такої категорії ефективно поєднують у грі віртуозну техніку володіння м'ячем і достатньо високу активність техніко-тактичних дій.

Настільний теніс – вид спорту, де правильний вибір тактичних варіантів гри має велике значення. Для проведення ефективних тактичних комбінацій тенісисту потрібно вміти розпізнати за підготовчими рухами суперника його наступні наміри, прийняти оптимальне рішення і нав'язати свою незручну манеру гри.

Сучасний напрямок розвитку тактики настільного тенісу – це атака і контратака, що базуються на вміннях гравця підготуватись до проведення атакуючого технічного прийому раніше, ніж це може зробити суперник, тобто тактика гри основана на захопленні та перехопленні ініціативи.

Тактику гри диференціюють за тактикою подач, прийому подач і розіграшу очка.

Тактика подачі – один із найважливіших розділів тактики гри. Гравець, що подає, має можливість чітко й обдумано виконати рухову дію без впливу на це суперника. Подача – технічний прийом, з якого починається тактична атака. Це перший удар по слабкому місцю суперника, перший крок до виграшу очка.

Найнадійнішою вважається коротка подача, у відповідь на яку суперникові складно здійснити сильний удар чи топ-спін. Якщо суперник повертає короткий мяч, то це не дає можливості почати атаку. В таких випадках доводиться чекати випадкового м’яча, зручного для захоплення ініціативи, і роль подачі зводиться майже до нуля.

Більш тактично складними подачами є середні щодо дистанції польоту м’яча та довгі зі складним, змішаним обертанням м’яча з обманними рухами. Проте такі подачі використовують, чергуючи з короткими, як пасаж для рішучих дій суперника.

У тих матчах, коли зустрічаються тактично підготовлені гравці, перемога завдяки подачам не буде помітною. Раціональне використання подачі може протистояти нападові суперника і водночас сприяти створенню зручної ситуації для власних відповідних дій щодо наступного м’яча.

Тактика прийому подачі полягає у проведенні атакуючих дій або у вибиванні суперника зі зручної позиції. Тому довгі подачі слід приймати активними технічними прийомами, а короткі – легкими зрізками чи короткими накатами.

Гравці високого класу володіють декількома тактичними варіантами і можуть застосовувати їх під час гри для досягнення перемоги.

Тактичний варіант – це серія логічно пов'язаних між собою ігрових ходів, направлених на вирішення стратегічно-тактичного завдання в розіграші одного або декількох очок чи навіть цілої партії.

У настільному тенісі передбачено такі тактичні варіанти розіграшу м'яча.

«Зміну ігрового ритму» використовують для того, щоб вибити суперника зі зручного для нього ритму гри і не дати пристосуватись до нового ритму, змінюючи постійно швидкість відбивання м'яча. Використовуючи такий тактичний варіант ведення гри, слід посилати суперникові то швидкі, то повільні м'ячі. Це призведе до помилок суперника і зриву ритмічної структури техніки його гри.

«Тривалий розіграш очка» використовують досвідчені гравці проти тих, які нестримно прагнуть грати активно, поспішаючи почати атаку.

«Перехоплення ініціативи» (контратака) передбачає активне ведення гри і бажання оволодіти ініціативою під час розіграшу очка будь-якими технічними прийомами. Необхідно бути готовим до атак суперника і на його атакуючі дії відповідати неочікуваними контратакуючими – так, щоб той не встиг підготуватись до удару у відповідь.

«Заплутування ігрових дій» використовують для виграшу очка, постійно змінюючи обертання м'яча. Посилаючи м'ячі суперникові з різними обертаннями, останньому доводиться вирішувати, як правильно здійснити кожен удар. Цей тактичний варіант спрацьовує проти гравців, що погано розуміють обертання м'яча.

«Нелогічну гру» можна застосовувати проти гравців будь-якого рівня. Використовуючи обманні рухові дії, спортсмен вичікує помилку суперника. В практиці це помітно тоді, коли гравець всіма підготовчими діями показує, що гратиме по діагоналі, а в останній момент, взаємодіючи ракеткою з м'ячем, направляє його по прямій. Замах для сильного удару, а здійснюється легкий удар, що ледве перелітає через сітку. Всі удари такого роду вимагають чудового володіння технікою і хорошого відчуття м'яча.

«Зменшення уваги суперника з наступними неочікуваними швидкими руховими діями» практикується проти гравців захисного або універсального стилів. Одноманітно і довго гравець перебиває м'яч на сторону суперника будь-якими найбільш зручними для себе технічними прийомами, стараючись приспати пильність суперника, а потім неочікуваним прицільним ударом чи топ-спіном поставити його у незручну ситуацію.

«Безкомпромісна гра» є результативною із суперниками високого класу. Використовуючи цей тактичний варіант, гравець старається першим завдати суперникові сильного удару, але при цьому точність і стабільність не повинні знижуватись.

«Постійна зміна напрямку польоту м'яча» дозволяє поставити суперника у незручне становище. Постійне спрямовання м'яча в різні кути чи діаметрально протилежні частини столу змусить суперника виснажитись і неточно переміщатись у сторону польоту м'яча. В результаті така гра для одного із гравців буде зручною із великою кількістю помилок суперника.

«Затискання» використовується в тих випадках, коли суперник погано володіє одним із технічних елементів. Наприклад, слабкий удар з бекхенду. Гравець направляє всі м'ячі в ліву половину столу, що змушує помилятись суперника чи використовувати інший технічний прийом, який не такий небезпечний.

«Програмування дій» використовують тоді, коли зводять гру до ситуацій, в яких можна використати наперед напрацьовані комбінації. Використання такого варіанту тактики є найбільш ефективним та видовищним.

Тактику ведення матчу підбирають залежно від того, з ким наступна гра. До початку гри тенісист повинен мати чітку уяву про ігрові та психологічні особливості свого суперника.

До схеми спостереження слід внести такі дані про суперника: улюблені та неулюблені удари, зручний та незручний темп, швидкість реагування, ігрову витривалість, особливості його подач і прийому різних за стилем подач суперника, володіння своїми емоціями, отже, пристосуватись до манери гри суперника і нав'язати власну манеру гри.

Під час складання тактичного плану гри треба врахувати фізичну готовність суперника: силу удару, швидкість переміщень, ігрову витривалість. Не менш важливою є правильна оцінка його психологічної готовності. Слід розглянути налаштування на цю зустріч чи на змагання загалом.

У наш час грі притаманні високий темп, інтенсифікація ігрових дій, різноманітність тактичних варіантів. На кожному новому етапі розвитку настільного тенісу його тактика вимагає і передбачає нові засоби, способи та форми ведення гри.

При оволодінні технікою гри в настільний теніс намагайтеся дотримуватися наступної послідовності: 

I етап - розучування хватки, жонглювання м'ячем, імітація підрізок ліворуч і праворуч, накатів праворуч і ліворуч, відпрацювання цих елементів біля тренувальної стінки; 

II етап - вдосконалення підрізок і накатів на столі в різних напрямках і поєднаннях, освоєння подач праворуч і ліворуч без обертання; 

III етап - оволодіння зрізками зліва і зправа, подачами зі складним обертанням, розучування техніко-тактичних комбінацій, вдосконалення накатів праворуч і ліворуч по підрізуванні; 

IV етап - освоєння топ-спінів зправа і зліва, «свічки», подальше вдосконалення освоєних раніше технічних прийомів і техніко-тактичних комбінацій; 

V етап - закріплення і подальше вдосконалення техніки і тактики гри в ігрових вправах, іграх на рахунок, змаганнях.

 

Кожен технічний прийом радимо вивчати в наступному порядку:

- Ознайомлення з рухом без м'яча (у загальних рисах без деталей);

- Вивчення руху рукою з ракеткою на тренажерах «Колесо» або «М'яч на спиці», де ви отримуєте уявлення про взаємодію ракетки з м'ячем, про роботу ніг і тулуба під час виконання удару; - вивчення руху в ігровій обстановці по рухомому м'ячу. Це різні вправи з м'ячем біля тренувальної стінки, на столі зі щитом-відбивачем, з партнером, накидання м'ячів під удар і т. д. Тут обов'язково включати елементи пересування. У цих вправах прагніть поєднувати виконання технічного прийому з одночасною роботою ніг, тулуба і руки з ракеткою. 

 

Закріплюючи освоєний і вдосконалюючи основні технічні прийоми, постійно контролюйте свою основну позицію, роботу тулуба, перенесення центру ваги тіла в напрямку удару, роботу руки, ніг і т. д. Освоєння технічних елементів зажадає від вас багаторазового їх повторення. І не забувайте стежити за правильністю виконання, відзначати вдалі удари, аналізувати свої дії і тут же виправляти помилки. 

Повторити техніку подачі "Віялом"

Подача «віялом» Подачу «віялом» виконують зазвичай тільки справа. Рука виконує півколо, яке направлене опуклою стороною вгору. Засвоюючи техніку подачі потрібно звернути увагу на такі деталі: • зміну хватки ракетки; для збільшення рухливості кисті ручку ракетки тримають дещо далі та слабше, а саму ракетку утримують великим і вказівним пальцями; • якість виконаної подачі залежить від активної роботи кисті при ударі, необхідно максимально розслабити кисть.

Тренування

Домашнє завдання:      Питання для самоконтролю 1. Назвіть ігрові стійки тенісиста та дайте їм характеристику. 2. Охарактеризуйте основні способи тримання ракетки. 3. Дайте загальну характеристику технічної підготовки тенісиста. 4. Назвіть основні технічні прийоми гри в настільний теніс. 

Рекомендована література:  http://sportschool4.edu.kh.ua/zavdannya_dlya_distancijnogo_navchannya/tenis_nastiljnij/

методичні рекомендації настільний теніс

https://urok.osvita.ua/materials/sport/63206/attachment-download/25556/ 

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/24615/1/%D0%9B%D0%95%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%202%20%D1%82,%D0%BD.%D1%82,%D0%B1.%D0%BD%20%D1%84%D1%80.pdf 

 https://www.youtube.com/watch?v=slRsPwg4LJ0

https://vseosvita.ua/library/embed/0100dgc2-7a62.docx.html

http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/37135/1/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD.pdf

План роботи з предмету фізична культура
           7.03.2025
          гр.   К - 23 1/9
Тема: Настільний теніс

Урок № 194 - 195

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи. 

Вправи для настільного тенісу

Вправи на розвиток спритності

Тактична підготовка 

Термін «тактика» означає правильне та доцільне застосування своїх сил з урахування сил суперника. Між тактикою та технікою гри існує нерозривний зв’язок. Чим більший арсенал технічних прийомів, чим вищий рівень їх виконання, тим легше спортсмену задумувати складні комбінації та успішно доводити їх до кінця. І навпаки, необхідність оволодіння яким-небудь технічним прийомом змушує гравця працювати над підвищенням рівня окремих складових цього прийому. Гравці атакуючого стилю надають перевагу грі накатом або топспіном з однієї чи з обох сторін і діють, як правило, в ближній зоні. Застосовуючи різні комбінації ударів (у переважній більшості з верхнім обертанням м’яча) вони намагаються заставити суперника програти очко чи дати високий м’яч для свого точного завершального удару. Якщо ж суперник сам наносить атакуючі удари, то вони стараються відповісти зустрічним накатом, граючи в контрнападі. Гравці захисного стилю більше м’ячів приймають підрізкою, надаючи їм нижні оберти. Щоб зустрічати сильні удари, вони вимушені відходити від столу до середньої та дальньої зони. Їх завдання – застосувати різноманітні підрізки, надаючи м’ячу то одні, то інші оберти, постійно змінюючи напрямок польоту м’яча з одного кута в інший, змушуючи робити помилки суперника, який захопився атакою. Для практичних занять можна рекомендувати ще ряд комбінацій, які значно розширять тактичний арсенал спортсмена. 

Комбінації, які застосовуються нападаючим проти нападаючого 

З середньої зони відповідати на удари суперника несильними накатами. Потім вибрати зручний м’яч і провести удар з швидким обертанням м’яча прямо в суперника. Якщо суперник веде контрнаступ, посилюючи м’яч коротким накатом або підставкою «короткі» м’ячі, непридатні для сильного завершального удару, то слід швидко наблизитися до столу та нанести стрімкий удар. Після сильного удару глибоко вправо дати вкорочений м’яч туди ж, а потім ударом справа перевести м’яч у лівий кут суперника. Відповідати на удари суперника короткими контрударами чи підставкою, намагаючись направити м’яч у суперника, змушуючи його дати високий м’яч. 

Комбінації, які застосовуються нападаючим проти захисника 

Після сильних топ-спінів укороченим м’ячем «підтягти» суперника до столу та провести удар прямо в нього. Провести серію топ-спінів справа зі свого лівого кута в лівий кут суперника, після чого зробити завершальний удар по прямій у правий кут суперника. Чергуючи удари накатом з укороченими, провести їх декілька разів підряд, щоб утомити суперника. І тоді, коли він після відбиття м’ячів біля сітки не встигне чи не захоче відійти від столу, провести удар прямо в нього. Підрізати декілька м’ячів, вибрати зручний для удару та виконати його якомога стрімкіше. Після серії повільних, але сильних топ-спінів виконати накат рухом, схожим на топ-спін. Серію топ-спінів, спрямованих у різні сторони столу, змусити захисника зіграти високо, а потім добити. 

Комбінації, які застосовуються захисником проти нападаючого 

Після серії низьких м’ячів, спрямованих у місця, незручні для завершального удару, дати дуже сильно підрізаний, злегка завищений управо. Одержавши такий «зручний» м’яч, нападаючий, як правило, б’є його в сітку. Серією низьких підрізаних м’ячів, спрямованих у праву половину столу суперника, змусити його для продовження атаки переміститися з середини столу, а потім зі свого лівого чи правого кута нанести контрудар у залишену суперником незахищену зону. Контрудар може бути замінений підрізкою. Змінювати силу нижнього обертання м’яча, застосовуючи підрізку. Для цього після серії сильно підрізаних м’ячів дати один низький майже без обертання. Неуважний нападаючий, як правило, спрямовує його під стіл або недопустимо завищує. 

Комбінації, які застосовуються захисником проти захисника 

Після серії низько підрізаних м’ячів дати супернику сильно завищений, зручний для удару. Самому в цей час приготуватись до виконання відповідного удару чи надійного прийому м’яча. Ціль комбінації – змусити суперника помилитись, спровокувати його зіграти в незвичному для нього нападі. Після довгої серії майже однакових підрізаних м’ячів провести сильний удар або топ-спін, спрямований у незручне для суперника місце (прямо в нього чи в незахищений кут і т. п.). Після серії підрізаних м’ячів  провести кілька ударів з боковим обертанням. У цьому випадку суперник, як правило, посилає завищений м’яч, зручний для завершального удару.

Повторити техніку удара "Підрізка"

Підрізка закритою ракеткою (зліва)

Вихідна стійка типова для гри зліва: права нога трохи попереду, тулуб повернений вліво. Рух руки, сильно зігнутої в лікті і відведеної наліво-вгору-назад для замаху, відбувається спочатку вперед-вниз, причому на цьому етапі рука в лікті не розгинається. У процесі руху тулуб трохи повертається й центр ваги переноситься на праву ногу.

 

Підрізка відкритою ракеткою (справа)

Щоб підрізати, потрібно під час контакту з м'ячем вести ракетку зверху вниз. Після підрізування м'яч піднімається вгору, тому чим сильніше ви закрутите м'яч, тим далі він буде летіти. Підрізування вважається оборонним ударом. З підрізаного м'яча складніше атакувати.

Виконання удару. В початковому положенні гравець стоїть практично обличчям до столу, злегка виставивши вперед ліву ногу, рука робить замах назад-вгору і потім йде вперед-вниз. У момент удару м'яча об ракетку, яка звернена відкритою стороною вгору, рука злегка зігнута. Після удару ракетка трохи супроводжує м'яч і потім йде вліво-вперед вниз. Сила удару при підрізці істотно залежить від зустрічної швидкості м'яча й відстані від столу, на якому його приймають.

Домашнє завдання: стрибки з присіда 10р.

 Рекомендована література: https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=SGkMVsBKrHA&ab_channel=%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8F%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 відео урок настільний теніс

http://sportschool4.edu.kh.ua/zavdannya_dlya_distancijnogo_navchannya/tenis_nastiljnij/

методичні рекомендації настільний теніс

https://urok.osvita.ua/materials/sport/63206/attachment-download/25556/ 

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/24615/1/%D0%9B%D0%95%D0%9A%D0%A6%D0%86%D0%AF%202%20%D1%82,%D0%BD.%D1%82,%D0%B1.%D0%BD%20%D1%84%D1%80.pdf 

 https://www.youtube.com/watch?v=slRsPwg4LJ0

https://vseosvita.ua/library/embed/0100dgc2-7a62.docx.html

http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/37135/1/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B0%20%D1%82%D0%B5%D1%85%D0%BD%D1%96%D0%BA%D0%B0%20%D0%B3%D1%80%D0%B8%20%D0%B2%20%D0%B1%D0%B0%D0%B4%D0%BC%D1%96%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD.pdf

2. Ребріна А., Коломієць Г., Деревяненко В. Настільний теніс. Перший рік навчання: Методичний посібник – К.: Літера ЛТД, 2010. – 144 с.