План роботи з предмету фізична культура
19.11.2024
В - 24 1/9
Тема: Баскетбол
Урок № 39 Тематична атестація. Виконати тест.
https://naurok.com.ua/test/tematichna-atestaciya-basketbol-2481847.html
Завдання: Біг та його різновиди. Загнальнорозвивальні вправи.
Фрістайл - світ повелителів м'ячів
Що може зробити 1 людина з м'ячем? А з декількома? Можна просто навчитися набивати його ногою або рукою, а можна підпорядкувати собі. Мова йде про цілі дисципліни - баскетбольний і футбольний фрістайл. Фрістайл - це окремий світ, в якому гравець взаємодіє з м'ячем і навколишнім середовищем. Відточувати свою майстерність можна де завгодно головне мати м'яч і бажання. Про те, як з'явився баскетбольний і футбольний фрістайл, хто став прабатьком напрямків, чим вони схожі і в чому їх відмінності.
Історія футбольного та баскетбольного фрістайлу
Зародження баскетбольного фрістайлу відбулось в Америці приблизно в 50-х роках ХХ століття. Баскетбол (класичний) був вже популярний, за іграми команди Гарлем Глобтроттерс (саме ця команда і дала поштовх для появи фрістайлу) із завмиранням серця стежили всі. Бажання повторювати трюки і ігрові елементи будь-якої команди штовхали фанатів на наслідування. Але, професійні зали з паркетною покриттям, баскетбольною стійкою, щитом, кошиком і сіткою були доступні тільки для тренувань баскетболістів, але не для широких мас.
Бідні квартали і зовсім не мали баскетбольного залу, вони грали на вулиці, звідси і з'явився стрітбол. Перші майданчики в таких районах мали всього кілька вимог: рівну поверхню (асфальтову, бетонну, грунтову), білу розмітку і кільце (причому в якості баскетбольного кошика могли використовувати все що завгодно, аж до відра або бака без дна). Згодом, чи то від нудьги, чи то від нестачі учасників, щоб зібрати 2 команди для протистояння, гравці почали просто набивати м'яч. Навколишнє середовище використовувалася по повній, м'яч кидали в стіни, паркани, сміттєві баки, загалом в усе, що зустрічалося на шляху, щоб підлаштуватися під траєкторію польоту і відбити м'яч особливим чином.
Час минав, класичний баскетбол увійшов до списку дисциплін Олімпійських ігор, стрітбол став окремим напрямком під егідою ФІБА (нинішні змагання проходять вже на спеціальних майданчиках зі спортивним покриттям, стрітбольний стійками з заокругленим щитом), а фрістайл тепер використовується на тренуваннях професійних спортсменів в якості розминки, став невід'ємною частиною різних шоу-програм і виступів.
Футбольний фрістайл, як і баскетбольний, зародився на тренуваннях професійних спортсменів в Північній Америці ще на початку ХХ століття. Гравці на розминках набивали м'яч, виконуючи різні трюки. Поступово це почали практикувати не тільки професіонали, але і любителі гри. Як і у випадку з баскетболом, для гри в футбол, потрібно велике поле, ворота з сіткою і 22 гравця, яких знайти не так просто. На допомогу прийшла альтернатива - мініфутбол: зменшена площа ігрового поля, відповідно і ворота з м'ячем менших розмірів, та й гравців потрібно всього по 5 в команду. Однак і він не зміг утримати бажаючих покрасуватися серед інших в майстерності володіння м'ячем.
Вважається, що ідейним натхненником напряму став Дієго Марадона, який відрізнявся особливою технікою гри, використовуючи різні складні удари і кидки під час матчів. Саме він надихнув Hee Young Woo, в світі його називають Mr. Woo, встановити світовий рекорд з набивання м'яча на голові. Mr.Woo протримав м'яч в повітрі 5 годин, 6 хвилин і 30 секунд за що і увійшов до Книги рекордів Гіннеса в 1989 році. Не варто також і відмітати той факт, що майданчик для міні футболу має такі ж параметри, як і для гандболу, відмінність тільки в забарвленні воріт, мініфутбольні - білі, а гандбольні - білі з кольоровими смугами. Відповідно, гравці обох видів спорту претендували на одне ігрове поле.
Схожості баскетбольного і футбольного фрістайлу
Найперша схожість напрямків - час сплеску популярності. Фрістайловий бум припадає на 2003 рік. У той час набирають популярності мобільні телефони з камерами. На один з таких телефонів і зняли юнака, який виконує різні трюки з м'ячем. Відео початок гуляти по світу і надихати молодь. Юнака, якого запам'ятали звуть Суфіана Тузані, зараз він один з найкрутіших фрістайлерів, а трюк, виконаний їм тоді, носить тепер його ім'я - Touzani around the World (TATW).
Те саме відео і той самий трюк.
Наступною схожістю стало і збільшення кількості м'ячів. Починали всі з одного, а потім в хід йшли і 2, і 3, і 5, в загальному - до кількості з яким фрістайлер може впоратися.
Ще одним об'єднуючим фактором стала комбінація фрістайлу з іншими видами спорту, а саме з гімнастикою і хореографією. Фрістайлери почали удосконалити свої навички і доповнювати їх складними гімнастичними трюками і танцювальними па. Змішання видів спорту збільшило вимоги до навичок фрістайлера, тепер йому необхідно мати хорошу фізичну підготовку, гнучкість, відчуття ритму і стилю.
Через 15 років після першого сплеску, баскетбольний і футбольний фрістайл стали окремими видами дисциплін, кожна має свій звід правил і трюків. Регулярно по всьому світу проходять змагання в одиночній, парній і командній першості. Фрістайл використовують в кліпах, кіно і циркових виступах.
Фрістайл підкорили і дівчата, навіть на підборах.
Рекомендована література : : https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22439/1/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%B9%20%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%9F%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA.pdf
https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/20246
Урок № 40
Тема: Волейбол
.jpg)
Завдання: Біг та його різновиди. Біг з різних стартових положень. Загальнорозвивальні вправи з гісмнастичною палецею.
Офіційною датою народження волейболу вважається 1895 рік. Американський вчитель фізичної культури із Геліокського коледжу штату Маcсачусетс Уільям Дж. Морган оголосив про винахід гри, волейболу, правила якої були оприлюднені у 1897 році. Вони складалися з десяти пунктів:
1. Розмітка майданчика.
2. Приладдя для гри.
3. Розміри майданчика 22 х 50 футів (7,6 х 15,1 м).
4. Розмір сітки 2 х 27 футів (0, 61 х 8,2 м).
5. М'яч – гумова камера в шкіряному чи полотняному футлярі, діаметр (окружність) м'яча 25 - 27 дюймів (63,5 – 68,5 см), вага 340 гр
6. Подача. Гравець, що виконує подачу, повинен стояти однією ногою на лінії і вдарити по м'ячу відкритою долонею. Якщо була допущена помилка при першій подачі, то подача повторюється.
7. Рахунок. Кожна не прийнята гравцем подача дає одне очко. Очки зараховуються тільки при власній подачі. .
8. Якщо м'яч під час гри ( не при подачі) потрапляє в сітку, - це помилка.
9. Якщо м'яч потрапляє на лінію, - це помилка.
10. Кількість гравців не обмежена.
Уільям Дж. Морган назвавши цю гру мінтонет.
Відкриття волейболу у кінці 19 ст. трапилось скоріше за усе не вперше . Є дані, що у подібні ігри грали тисячі років тому. Збереглися хроніки римських літописців, датовані 3 ст. до н.е., у котрих описується гра, схожа на волейбол: по невідомо з чого зробленому м'ячу гравці били кулаками.
Крім того, відома стародавня гра під назвою "фаустбол”, у котру грали ще у 1500 році. Сенс гри зводився до того, що від 3 до 6 гравців із кожної команди намагалися перебити м'яч через невисоку стіну на майданчик суперника. З часом "фаустбол” набрав популярності в Європі та видозмінився. Кам'яну стіну замінили на шнур, натягнутий поміж дерев, розміри майданчика скоротили та суворо обмежили кількість гравців – по 5 чоловік у кожній команді. М'яч можна було перебивати на бік суперника кулаками чи передпліччям, і кожній команді відводилось по 3 торкання м'яча. Великий майданчик і маленький кількісний склад учасників гри призвели до виникнення нового пункту правил, згідно котрого м'яч міг один раз впасти на бік суперника та його дозволялось повернути лише одним торканням. Гра складалася із двох таймів по 15 хвилин кожний.
У 1900 роки волейбол вийшов за межі Сполучених Штатів Америки і почав швидко розповсюджуватися в інших державах світу, набуваючи ще більшої популярності. Спочатку Канада, а потім Індія, через котру гра проникає до країн Азії. Початок 1900-х рр. ознаменувався переможною ходою волейболу: у 1905 році він з'явився на Кубі, у 1906 році -у Китаї, 1908 році- у Японії. З 1909 р. розпочалися перші репортажі ЗМІ про волейбол у Пуерто-Ріко, у 1910 році у волейбол вже грали у Перу та на Філіпінах, у 1912 році він з'явився в Уругваї, у 1914 році у волейбол грали вже в Англії завдяки Ассоціації молодих християн, а в 1917 році – у Мексиці і у Франції, через рік волейбол був вже в Італії, у 1919 році – у Чехословаччині, у 1923 році волейбол з'явився і у африканських країнах.
У 1900 році американською фірмою "Spalding” були виготовлені перші волейбольні м’ячі. У тому ж році були прийняті перші офіційні правила гри. Через 12 років правила були ереглянуті.
У наш час лідерство у виробництві м’ячів для офіційних змагань з волейболу міцно утримують японська корпорація "Mikasa", англійські фірми "Molten" та "Wilson"
Офіційно становлення змагань з волейболу з певним регламентом і порядком проведення відбувалося на початку 20-х рр.20-го ст. У ці роки починають проводитись неофіційні міжнародні турніри. Так, у 1913 р. були проведені перші Паназіатські ігри за участю 16 чоловічих команд, у числі котрих були команди Китаю і Філіппін. У 1913 р. волейбол було включено до програми Далекосхідних ігор у Манилі, а незадовго до початку першої світової війни американські військові підрозділи, які використовували волейбол як гру для відпочинку, вперше продемонстрували її в Європі. Це дало могутній поштовх розвитку гри у багатьох країнах. У 1921 р. були проведені Далекосхідні азіатські ігри і перший національний чемпіонат Японії серед чоловіків. Дещо пізніше, у 1922 р., було проведено перший офіційний чемпіонат з волейболу під керівництвом Асоціації молодих християн у США і Канаді. У цьому ж році пройшов перший національний чемпіонат серед чоловіків у Чехословаччині. У 1929 р. Національний Олімпійський комітет Центральної Америки включає чоловічий волейбол до Олімпійських регіональних ігор на Кубі. У цьому ж році проводяться перші національні чемпіонати у США і Польщі. Також були проведені перші міжнародні змагання в Європі: в Англії відбувся турнір за участю команд Польщі, США та Франції.
Із часом волейбол набув міжнародного визнання, і вже у 1922 р. США виступили з пропозицією включити цю гру до програми Олімпійських ігор.
Далі волейбол розвивається за наступним сценарієм. У 1932 р. жіночий волейбол включено до Олімпійських регіональних ігор у Сальвадорі. У США публікується перший підручник з волейболу. У 1936 р. на конгресі Міжнародної федерації з гандболу, що проводився у Стокгольмі, делегація Польщі виступила з ініціативою організувати технічний комітет з волейболу як частину федерації з гандболу. Була утворена комісія, до котрої ввійшли 13 країн Європи, 5 країн Америки і 4 країни Азії. Членами цієї комісії в якості основних були прийняті американські правила з незначними змінами:
виміри проводилися у метричних пропорціях; м'яча можна було торкатися всім тілом вище пояса; після торкання м'яча на блоці гравцю було заборонено повторне торкання ; висота сітки для жінок - 224 см; зона подачі була суворо обмежена.
Подальша діяльність по створенню міжнародної федерації волейболу продовжилася в 1936 р. на Олімпійських іграх у Берліні, однак незабаром почалася друга світова війна, що значно ускладнило роботу в цьому напрямку, але не перервало її. Вже у воєнні роки волейбол було включено до програми армії США як гру для відпочинку і підтримання форми.
По закінченні воєнних дій з 1944 з 1946 р. проводяться перші чемпіонати з волейболу у Бразилії. У Чехословаччині і Франції проходять перші повоєнні міжнародні змагання. У Празі проходить зустріч представників Чехословаччини, Франції і Польщі, на якій усе наполегливіше звучать пропозиції заснувати незалежну міжнародну волейбольну організацію.. Пізніше міжнародна громадськість поклала на представників цих країн відповідальність за організацію спеціального комітету.
З 18 по 20 квітня 1947 р. у Парижі проводиться перший конгрес з волейболу за участю 14 країн
Стійки волейболіста.
2) опорна стійка (середня стійка)
3) низька стійка
Прийнявши певну стійку, гравець може стояти непорушно до початку переміщення; рухатись на місці, переступаючи з ноги на ногу; підскакувати на обох ногах.
Типові помилки:
• ноги випрямлені або надто зігнуті в колінах;
• ступні ніг стоять надто вузько або широко;
• відсутній або надто великий нахил тулуба на старті;
• при підготовці до виходу під м'яч опущені руки.
Вправи для навчання стійок та переміщення
У стійці, переміщення кроком (подвійним) вправо, вліво (вперед, назад).
У стійці, переміщення приставним та схресним кроком вправо, вліво (вперед, назад).
Стрибок вперед-назад у стійку.
Човниковий біг від лінії нападу обличчям до сітки, зупинка у стійку, спиною вперед до лицьової лінії.
Гравці шикуються на бокових лініях, кидають м'яч уперед, швидко перемішуються до м'яча, ловлять м'яч і приймають правильне в. п.
У парах: один гравець підкидає м'яч угору-вперед, другий біжить, зупиняється кроком (стрибком), ловить м'яч, повертає м'яч назад для повторення вправи. Відстань становить 2-3 м, а потім збільшується до 4-6 м. Останній крок перед зупинкою виконують з правої та з лівої ноги.
Гравці майданчика А в стрибку кидають тенісний (волейбольний) м'яч через сітку, а гравці майданчика Б швидко переміщуються від сітки і ловлять м'яч. Після чого швидко переміщуються до сітки і повторюють завдання.
Переміщення гравців
Домашнє завдання: виконати вправи на розвиток сили рук (6 вправ)
Рекомендована література:
http://infiz.dp.ua/misc-documents/repozit/ZO-A1/A1-0000-32-C4-19.pdf
http://nubip.edu.ua/sites/default/files/u373/silabus_24-24_tmv_voleybol.pdf
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий