План роботи з предмету фізична культура
20.11.2024
гр. Обл. - 24 1/11
Тема: Баскетбол

Урок № 27- 28

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

ПРАВИЛА БАСКЕТБОЛУ

На самому початку правила гри були сформульовані самим доктором Нейсмітом і вони складалися всього з 13-и пунктів. Минали роки, і суть самої гри змінювалася з плином часу, відповідно змінювалися і самі правила гри. У 1932 році були прийняті перші міжнародні правила гри в баскетбол, на першому конгресі FIBA, після цього ці правила багато разів змінювалися і коректувалися. У 1998 і 2004 роках були внесені останні значні зміни. Починаючи з 2004 року, правила гри в баскетбол залишаються без змін.

Баскетбол

Згідно з правилами в баскетбол, грають дві команди, до складу яких зазвичай входить по дванадцять гравців, на майданчику для гри одночасно присутні по п'ять гравців від кожної команди. Перед кожною командою поставлено завдання - закинути м'яч до кошика суперника і не дати іншій стороні заволодіти м'ячем і закинути його у свій кошик. Грати з м'ячем можна тільки руками. Є порушенням правил, коли гравець біжить по майданчику і не вдаряє м'ячем по підлозі, навмисно б'є по м'ячу ногою, блокує будь-якою частиною ноги або б'є кулаком по м'ячу. Ненавмисні, випадкові торкання ногою чи частиною ноги не є порушенням.

Переможцем у грі стає та команда, яка після завершення ігрового часу набрала найбільшу кількість очок. У разі, коли команди після закінчення ігрового часу набрали однакову кількість очок, призначається овертайм (зазвичай п'ять хвилин додаткового часу). Якщо після додаткового часу рахунок залишається рівним, то призначається другий, третій і т.д. овертайм, до тих пір, поки не визначиться переможець гри.

За одне влучення в кошик призначається різна кількість очок:

1 очко - за кожен точний кидок зі штрафної лінії
2 очки - кидок з середньої або близької дистанції (ближче трьохочкової лінії)
3 очки - кидок з-за трьохочкової лінії, з відстані понад 6 м. 25 см.

Відлік початку гри починається після спірного кидка в центральному колі ігрового майданчика, за умови правильного відбиття м'яча одним з гравців. Зазвичай матч складається з чотирьох періодів по десять хвилин (в Національній баскетбольній асоціації цей час становить дванадцять хвилин) з перервами по дві хвилини. Перерва між другою і третьою чвертями гри становить п'ятнадцять хвилин. Після закінчення великої перерви команди обмінюються кошиками.

У баскетбольній грі часто трапляються різні недотримання та порушення правил, а саме:

• Порушення правил
• Фоли

До гри в баскетбол пред'являються такі вимоги: гра може проходити на відкритому майданчику або в закритому залі висотою не менше 7 м. Розмір ігрового майданчику - 26х14 м. Розмір щита - 180х120 см. Відстань від нижнього краю до грунту або підлоги повинна складати 275 см. Кошик представляє собою кільце з металу, яке обтягнуте сіткою без дна. Кріпиться кошик на відстані 0,3 м. від нижнього обрізу щита. Окружність м'яча для гри в баскетбол становить 75-80 см., при цьому маса м'яча повинна бути в межах 600-650 гр.

Техніка кидка однією рукою від стрибка

Кидок однією рукою в стрибку Кидок однією рукою в стрибку основний засіб нападу із середніх та дальніх відстаней. Зловивши м'яч, необхідно зробити довгий крок однією ногою, а потім приставити до неї другу, трохи присісти, готуючись до стрибка. Одночасно із стрибком обидві руки з м'ячем піднімаються вперед – вгору, м'яч перекладається в одну руку. У найвищій точці стрибка, випрямляючи руку в ліктьовому суглобі, рухом кистей і пальців здійснюється кидок.

Кидок в русі після виконання подвійного кроку

Кидок в русі після виконання подвійного кроку – найбільш ефективний прийом для завершення атаки кошика з близької відстані. Кидок виконується від плеча або від голови правою рукою або лівою рукою – після оволодіння м'ячем в русі, після ведення або передачі партнера (рис. 1.12).

Рис. 1.12. Кидок м’яча в кошик після виконання подвійного кроку

У вихідному положенні гравець знаходиться в русі.

Підготовча фаза починається в момент ловіння м'яча на подовженому кроці однойменною з кидаючою рукою ногою. Вона ставиться пружно на всю стопу, тулуб незначно подається вперед, а руки тягнуться до м'яча і охоплюють його пальцями.

Подальший (другий) крок з постановкою ноги перекатом з п'ятки на всю стопу. Його довжина і напрям визначаються відстанню до кошика та розташуванням суперників. Гравець прагне максимально наблизитися до щита і вийти на зручну для завершального кидкового руху позицію, чим одночасно ускладнює протидію. М'яч при цьому найкоротшим шляхом підноситься до тулуба.

Одночасно з відштовхуванням м'яч перекладається на кисть кидаючої руки і виноситься найкоротшим шляхом вздовж тулуба в положення замаху над плечем (головою). Вільною рукою м'яч підтримується збоку або знизу. Висота підіймання ліктя кидаючої руки індивідуальна. Тулуб виводиться у вертикальне положення.

Основна фаза – це саме кидковий рух, який починається у вищій точці стрибка випрямленням кидаючої руки вгору для максимального наближення м'яча до кільця, і виконується відповідно до загальних положень про кидок однією рукою з місця (м'яч іде в кільце м'якими рухами пальців і йому надається необхідне обертання).

У завершальній фазі відбувається приземлення гравця під щитом на обидві зігнуті ноги (або поштовхову) і відновлення рівноваги для участі в подальших ігрових діях.

Вивчення кидка однією рукою зверху (від плеча, від голови) в русі повинно проходити після оволодіння технікою зупинки двома кроками з ловінням м'яча та дистанційного кидка м'яча з місця.

Методика навчання техніки виконання кидка м’яча в русі після виконання подвійного кроку

1. Пояснення і показ.

2. Виконання імітації подвійного кроку пересуваючись по колу та переступаючи гімнастичну лаву або фішки з правого та лівого боку без м’яча.

3. Пересуваючись по колу виконувати подвійний крок з переступанням через перешкоду з імітацією кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.

4. Виконання подвійного кроку без перешкоди рухаючись по колу з виконанням кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.

5. Те ж саме, але з ловінням м'яча, злегка підкинутого партнером угору.

6. Виконання прийому в цілому після зустрічної передачі партнера.

7. Виконання кидка в русі по черзі правою і лівою рукою (праворуч і ліворуч від кошика) після зустрічної передачі партнера з відскоком від підлоги.

8. Виконання варіантів прийому в особистих і командних змаганнях на результативність.

9. Виконання вивчаємого способу кидка в цілому в поєднанні з іншими ігровими прийомами (по мірі оволодіння технічними прийомами гри).

Організаційно-методичні вказівки

1. Спочатку виконувати імітацію без м’яча переступаючи гімнастичну лаву, з права – перший крок робити правою ногою, а відштовхуватися лівою, зліва – перший крок робити лівою ногою, а відштовхування правою.

2. Вправи бажано виконувати поточним способом (один за одним, пересуваючись від щита до щита).

3. Чергувати виконання прийому праворуч і ліворуч від кошика.

4. Підвідні вправи на початковому етапі навчання виконувати під кутом 30-45° по відношенню до щита.

5. При виконанні прийому в цілому передавати м'яч набігаючому гравцю, спочатку практично з рук в руки, потім з відскоком від підлоги, далі по навісній траєкторії, і нарешті, по прямій траєкторії.

6. Своєчасно і точно робити передачу м'яча атакуючому гравцю (уникати передчасних, запізнілих і незручних для обробки передач).

7. У змаганнях на результативність враховувати якість виконання різновидів прийому, змінювати умови змагань, переможця визначати за кількістю влучень після виконання заданої кількості кидків або за певний відрізок часу.

8. При виконанні прийому:

– довжину другого кроку варіювати в залежності від відстані до кошика так, щоб максимально наближатися до нього, але не проходити при цьому щит;

– на другому кроці підносити м'яч до тулуба найкоротшим шляхом, укриваючи його в сторону кидаючої руки;

– поштовх вгору виконувати перекатом з п'ятки на всю стопу з енергійним замахом однойменної ноги з кидаючою рукою, зігнутою в коліні до 90°, повністю випрямляти поштовхову ногу, штовхатися вертикально або трохи вперед-вгору, наближаючись до кошика;

– в безопорної фазі зберігати раціональне положення ніг, поштовхова нога – пряма, махова – зігнута, вертикальне розташування в одній площині голови, тулуба і поштовховій ноги;

– м'яч випускати у вищій точці стрибка після повного випрямлення кидаючої руки;

– приземлюватися прямо під кільцем на поштовхову або обидві ноги, пружно амортизуючи;

– приходити в стійке положення і бути в готовності до підбору м’яча після відск

оку при невдалому виконанні кидка, і до подальшого добиванні м'яча.

Основні помилки при виконанні подвійного кроку

1. Зниження швидкості пересування або зупинка перед ловінням м'яча, перебільшений підбір розбігу (неприродне розтягування кроків) для ловіння м'яча під потрібну ногу.

2. Неузгодженість роботи ніг і рук: ловіння м'яча на кроці різнойменної ноги з кидаючою рукою.

3. Поперечні рухи м'ячем після ловіння (з боку в бік), в наслідок цього зростає ймовірність вибивання чи виривання м'яча суперником.

4. Мляве, неефективне відштовхування; відсутність махового руху однойменної ноги з кидаючою рукою – недостатньо високий стрибок.

5. Неправильний винос м'яча при виконанні замаху:

– м'яч сильно віддалений від плеча (голови) вперед або заведений за голову;

– лікоть кидаючої руки відхилений або відведений в сторону;

6. Передчасне або запізнене відведення в сторону підтримуючої руки призводить до втрати контролю над м'ячем в повітрі, або випуску м'яча двома руками.

7. Втрата рівноваги при приземленні на махову, або на прямі ноги, призводить до неможливості швидко включитися в гру.

Зупинки

Відповідно до ігрової ситуації гравець використовує раптові зупинки, котрі у сполученні з ривками і зміною напрямку руху бігу дають можливість на деякий час звільнитися від опіки суперника і вийти на вільне місце для подальших дій у нападі.

Зупинки здійснюють двома способами: двома кроками і стрибком.

Зупинка двома кроками

     Щоб виконати зупинку двома кроками, гравець під час бігу перед зупинкою подовжує крок (опорна нога) і, виконавши другий крок, набуває стійкого положення. При цьому масу тіла рівномірно розподіляють на обидві ноги.
Типова помилка — втрата рівноваги.
Послідовність навчання зупинки двома кроками:

1.    Вивчення зупинки двома кроками без м'яча: під час ходьби, під час повільного і швидкого бігу (по прямій і зі зміною напрямку).
2.    Раптова зупинка за визначеним сигналом.
3.    Зупинка після ловіння м'яча.
4.    Зупинка після ведення м'яча.

Для зупинки стрибком під час бігу необхідно відштовхнутися однією або двома ногами, зробивши високий стрибок вперед-угору і приземлитися на обидві ноги у стійке положення. Під час зупинки стрибком опорною може бути будь-яка нога.

ІНДИВІДУАЛЬНІ ТАКТИЧНІ ДІЇ Індивідуальні прийоми у нападі – це складові організації командного нападу. Чим краще засвоєні гравцями індивідуальні тактичні способи ведення гри, тим легше команді організовувати свої атаки, вибирати засоби нападу, готувати та проводити комбінації. Під час змагання часто складається ситуація, коли один нападник має розіграти м’яч і точно передати його партнерові, що знаходиться у сприятливому положенні для продовження атаки, або коли він, одержавши м’яч, має самостійно пройти до кошика і закинути його без безпосередньої допомоги партнерів. Для того щоб успішно діяти в нападі, баскетболіст повинен володіти індивідуальними способами боротьби із суперником, правильно орієнтуватися в складних ігрових ситуаціях. Різновиди індивідуальних дій гравця в нападі: • без м’яча: маневри, переміщення, зупинки, прискорення, вибір позиції, звільнення від опіки суперника, відволікаючі дії (фінти); • із м’ячем: ведення, передачі, кидки в кошик, добивання, підбір м’яча, що відскочив від щита чи кошика, взаємодії з партнером. Індивідуальні тактичні дії без м’яча. Гра без м’яча є однією з найголовніших тактичних дій у нападі. До дій без м’яча відноситься звільнення від опіки суперника і вихід на вільне місце для того, щоб одержати м’яч від партнера та продовжити дії в атаці, або звільнити частину майданчика під щитом для партнера і створити йому вигідні умови для єдиноборства із суперником, або успішно боротися за оволодіння м’ячем, який відскочив від щита чи кошика. 10 Дії гравця без м’яча здійснюються у трьох напрямках: до кошика, до м’яча та від м’яча. Мета цих дій полягає в тому, щоб звільнитися від опіки суперника й вийти на вільне місце, отримати м’яч від партнера та продовжити атаку, створити сприятливі умови для інших партнерів або для успішної боротьби за оволодіння м’ячем, що відскочив від кошика. За напрямком і характером переміщень виокремлюють два способи виходів на вільне місце для отримання м’яча: вихід назустріч партнерові з м’ячем перед суперником і вихід за спиною суперника. У змагальній практиці ці два способи реалізуються у визначених поєднаннях: коловий вихід: Sподібний вихід; V-подібний вихід за спину суперника; L-подібний вихід «петлею» на вільне місце.

Під час виконання будь-якого способу чи варіанта, звільнення від опіки захисника забезпечується раптовим ривком, зміною напрямку й темпу бігу. Перед спробою вийти на вільне місце для отримання м’яча та атаки кошика необхідно спочатку наблизитись до захисника, зробивши фінт на ривок у бік, протилежний виходу, і тільки потім різко відірватися від захисника. Індивідуальні тактичні дії гравця з м’ячем Тактичні дії в нападі ґрунтуються на вмінні володіти м’ячем, оскільки кидки, передачі, ведення, повороти, фінти – це і є володіння м’ячем. Під час стрімкої атаки, коли суперник ще не встиг організувати оборону, кожний гравець нападу повинен чітко визначити швидкісні ситуації в атаці та сприяти їхньому розвитку й завершенню точними передачами і кидками. Правильне проведення відволікаючих дій (фінтів) на кидок, прохід, передачу дозволяє баскетболісту спочатку замаскувати свої справжні дії, 11 вивести суперника, який опікає гравця з м’ячем, з положення рівноваги, а потім прорватися до кошика чи виконати кидок із середньої або дальньої відстані. Після отримання м’яча від партнера насамперед необхідно оцінити, чи є можливість для кидка і визначити відстань до кошика. Якщо гравець знаходиться не в оптимальному положенні для кидка, то він повинен передати м’яч партнерові, який перебуває ближче до кошика. У разі неможливості передати м’яч партнерові необхідно зробити спробу самому наблизитися до кошика чи створити ситуацію для виконання кидка партнером. Якщо всі три варіанти неможливі, то необхідно передати м’яч «диспетчеру» та спробувати зіграти без м’яча. Усі ці дії неможливо виконати без правильної початкової позиції (стійки) гравця, що називається позицією потрійної загрози, завдяки якій є можливість виконати кидок, передачу чи ведення м’яча. Незважаючи на те, що баскетбол є колективною грою, тактика ведення гри складається з індивідуального протиборства нападника й захисника, між конкретними парами та групами гравців. Команда проводить атаку кошика через гравця, який звільнився від опіки. Отримавши м’яч, цей гравець повинен спробувати обіграти суперника в ситуації 1x1; зробити миттєвий вибір у відповідь на дії захисника. Якщо нападник з м’ячем правильно оцінює ігрову ситуацію, то в нього є можливість для реалізації таких індивідуальних дій: • якщо захисник опікає на відстані, то можна виконати кидок; • оцінивши позицію захисника, нападник повинен адекватно діяти доти, доки захисник не займе зручне положення для протидії; • якщо ноги захисника не зігнуті, то це означає, що він не готовий до захисту і нападник повинен атакувати; • гравцю з м’ячем доцільно зробити фінт на передачу, щоб з’ясувати, як реагує захисник на провокацію; • якщо захисник діє дуже жорстко, необхідно під час атаки кошика «спровокувати» контакт із ним, змусити його порушити правила й отримати персональне зауваження.