План роботи з предмету фізична культура
11.11.2024
гр. Гз - 23 1/9
Тема: Волейбол
.jpg)
Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.
Теоретичний блок:
Профілактика травматизму під час занять волейболом
Волейбол — спортивна гра з м'ячем, у якій дві команди змагаються на спеціальному майданчику, розділеному сіткою.
При грі у волейбол можна отримати травми різної складності.
Щоб запобігти травмам потрібно дотримуватися профілактики травм:
Майданчики для гри повинні бути встановлених розмірів, рівними, очищеними від каменів та інших сторонніх предметів. Не можна захищати їх канавками, влаштовувати дерев'яні або цегляні бровки. Не менш ніж на 2 м навколо волейбольного майданчика не повинно бути дерев, стовпів, парканів та інших предметів, через які гравець може отримати травму. Не можна виробляти розмітку волейбольних майданчиків шляхом закопування в землю дерев'яних брусків або риття канавок, навіть якщо вони неглибокі. Наступивши на край канавки, можна травмувати гомілковостопний суглоб.
Стовпи (стійки) для кріплення волейбольної сітки повинні бути видалені не менш ніж на 60 см від бічних ліній. Їх зазвичай добре закріплюють в грунт.
На верхній край волейбольної сітки накладається металевий трос, який слід обмотати тасьмою і обшити стрічкою.
Волейбольний м'яч повинен бути круглим, без виступаючих швів. Від того, як накачаний м'яч, залежить якість прийому. Часто травми пальців у юних волейболістів трапляються через удари по м'ячу, що летить з далеких відстаней. Щоб попередити такі травми, потрібно зменшити відстані між займаються при передачі м'яча і стежити, щоб подачі вироблялися з близької відстані від сітки. Необхідно навчити новачків приймати м'яч, що летить з великою швидкістю двома руками знизу.
Тренер з волейболу заздалегідь повинен ознайомити своїх вихованців з тим, як правильно виконувати ті чи інші вправи.
При сильному вітрі, зниженій температурі і підвищеній вологості необхідно збільшити час для розминки і зробити її більш інтенсивною. Перед виконанням силових вправ слід добре розігріти м'язи.
Вага обтяжень повинен збільшуватися поступово і бути в межах, доступних для даного контингенту що займається. Прискорення, виконувані в спортивному залі, потрібно організовувати так, щоб ті, хто займається, мали можливість зупинитися, не добігаючи до стіни.
При кидках і лову набивних м'ячів групу, що займаються, слід розташовувати так, щоб виключити можливість потрапляння м'ячем у голову або тулуб. Кидки виконуються за сигналом тренера. М'ячі підбираються строго у відповідності з віком і фізичною підготовленістю юних волейболістів.
Перш ніж вчити початківців волейболістів виконувати такі складні прийоми гри, як нападаючий удар, подача на силу, необхідно провести з ними хорошу розминку, щоб розігріти всі групи м'язів - тоді не буде розтягувань, вивихів і ударів.
Використовуючи в роботі тренажери або інші технічні засоби, слід подбати про те, щоб вони не стали причиною виникнення травм, потрібно ознайомити тих, хто займається, з принципом їх роботи.
Одяг для занять волейболом та участі в змаганнях повинен складатися з майки (футболки), трусів і легкого взутті (м'якої і без каблуків). Грати у волейбол у взутті зі шкіряною підошвою протипоказано, так як вона має погане зчеплення з поверхнею майданчика і можливі падіння. Забороняється носити прикраси (шпильки, браслети і т.і.), які в ході гри можуть стати причиною травми.
Біг з різних стартових положень.
Вправи на координацію:
Вправи з м'ячем:
Техніка передачі м'яча знизу двома руками:
Передача м'яча знизу двома руками
При передачі двома руками знизу слід виконувати деякий супровід м'яча руками. Руки повинні займати однакове, постійне положення. Найменше підвищення однієї передпліччя над іншим змінить напрямок відскоку м'яча.
Методика навчання
1. Один з партнерів накидає м'яч іншому, який передачею знизу віддає м'яч назад. Потім зміна
Помилки: зігнуті руки в ліктьових суглобах, не опущені вниз кисті рук, випрямлена стійка, прийом м'яча не на передпліччя. Вправу повторюють 8-10 разів. Потім учитель просить всі пари показати вправу.
2. Один з гравців передає м'яч тільки зверху, другий - тільки знизу. Учитель звертає увагу хлопців на висоту передачі. Кожна пара намагається зробити 10 передач без втрат.
3. Гравець з м'ячем виконує 10 передач знизу над собою; партнер віджимається або підтягується 10 разів.
4. Використовуючи верхню і нижню передачі двома руками, виконати якомога більше передач без втрати м'яча.
5. Дівчатка тренують верхню і нижню передачі двома руками на сітці, хлопчики - на вільному місці в залі. Потім зміна.
6. Гравець з м'ячем виконує поперемінно верхню і нижню передачі. Гравець без м'яча віджимається або підтягується. Потім зміна.
7. Прийняти м'яч знизу двома руками - передати партнерові зверху двома руками. Після прийому м'яча знизу підняти м'яч вгору над собою
і передачею зверху двома руками направити партнеру.
8. Виконується в трійках. Гравець А знаходиться проти гравця Б і В, в стоять один за одним. Гравець А дає пас гравцеві й одержує від нього назад передачу. Гравець Б встає за гравцем В, а гравець В виходить на передачу від гравця А. Гравець А використовує тільки передачу двома руками зверху, гравці - Б і В тільки передачі двома руками знизу. Увага хлопців звертають на висоту передачі.
9. Побудова те ж, але м'яч у гравця Б. Гравець Б дає передачу гравцеві А і біжить на його місце, гравець А дає передачу гравцеві В і біжить на його місце і т. д. Передачу можна використовувати будь-яку.
10. Виконується в трійках. Гравці стоять в лінію на відстані 3м один від одного. Гравець А дає передачу гравцеві Б і отримує від нього назад м'яч. Гравець А дає передачу гравцеві В через гравця Б м'яч. Використовуються тільки передачі двома руками зверху. Потім гравці міняються місцями.
11. Побудова той же, порядок виконання той же, тільки гравці А і В використовують передачі двома руками зверху, а гравець Б - передачу двома руками знизу.
12. Клас стоїть обличчям до сітки, перший гравець Г знаходиться на позиції 2. Гравці А, Б, В стоять спиною до сітки (обличчям до класу) з м'ячами. Гравець Г отримує від гравця В передачу, віддає йому назад пас двома руками знизу і пересувається приставними кроками до гравця Б. Отримує від нього передачу, віддає йому назад, просувається до гравця А. Отримує від нього пас, віддає м'яч назад і встає в кінець своєї команди.
Відразу за гравцем Г починає вправу наступний гравець і т. д.
13. Гравці розташовуються в колонах (в залежності від кількості учнів) по одному біля стіни. За сигналом перші в колонах виконують всі передачі об стіну і йдуть у кінець своєї колони, на їх місце виходять другого гравця і т.д. Можна використовувати передачі двома руками зверху і знизу.
14. Передачі над собою (верхня і нижня) в русі по колу (можна використовувати баскетбольні круги в залі) бігом і приставними кроками. Всі гравці виконують передачі над собою, віддаючи м'яч наступному, і т. д.
Те ж вправу можна виконувати з водящими (один, два), які знаходяться в центрі кола. Всі передачі проходять через них.
Повторити техніку верхньої передачі:
Передачу двома руками зверху можна виконувати з різних вихідних положень гравця, висота яких змінюється залежно від кута траєкторії польоту м’яча відносно майданчика. У кожному окремому випадку волейболіст приймає різні за висотою вихідні положення. Дуже важливо, щоб кожний гравець навчався точно «адресувати» м’яч, для цього необхідно правильно оволодіти технікою передачі м’яча. Обов’язковою умовою виконання передачі є своєчасний вихід до м’яча й правильне зайняття вихідного положення, а саме: руки зігнуті в ліктьових суглобах, кисті 15 см перед обличчям, пальці розведені, а великі пальці спрямовані на ніс, лікті - вниз і в сторони, ноги 8 зігнуті в колінах і розставлені на ширину плечей, одна нога спереду, тулуб трохи нахилений вперед. У момент передачі м’яча ноги й руки випрямлюють, пальцями торкаються м’яча, зм’якшують поступовий рух, вони міцно охоплюють м’яч ззадузнизу, утворюючи своєрідну «воронку». Основне навантаження при передачі падає на вказівні й середні пальці, решта пальців виконують допоміжну функцію. Передача виконується за рахунок погодженого розгинання ніг, тулуба і рук, при цьому м’ячу надається поступовий рух вгору-вперед. У заключній фазі передачі повністю розгинають ноги, тулуб і руки, а кисті супроводжують м’яч. Для виконання передачі над собою і назад гравець повинен зайняти положення так, щоб м’яч опинився над ним, поставити кисті рук над головою і з а рахунок незначного прогину в грудній частині хребта й відведення плечей назад виконати передачу. Руки випрямляються вгору, а кисті в променезап’ястковому суглобі не рухаються. Розрізняють передачі: короткі (у межах однієї зони), середні (із зони 2 в зону 3) і довгі (із зони 2 в зону 4). Передачі можуть бути низькими (до 1 м заввишки), середніми (до 2 м заввишки) і високими (понад 2 м). Довгі й високі передачі характеризуються активною роботою ніг. Під час виконання високих передач плечі відхиляються дещо назад, у довгих передачах супроводжують політ м’яча, а в коротких - перебувають у фіксованому стані. Різновидністю передачі двома руками зверху є передача в стрибку. Вона складна, тому що виконується в безопорному положенні. Після переміщення під м’яч гравець робить стрибок угору і піднімає зігнуті руки над головою. Передача в стрибку з імітацією нападаючого удару називається відкидом м’яча. В окремих випадках передачу можна виконати однією рукою. Методика навчання і тренування Протягом всього процесу навчання необхідно приділяти значну увагу вивченню і вдосконалення передачі м’яча з різних вихідних положень. Верхня передача м’яча є основним прийомом організації атакуючих дій. З цього починається оволодіння діями м’яча. На перший погляд, здається, що передача м’яча не дуже складній ігровий прийом, однак на його засвоєння необхідно виділяти значно більше часу, ніж на інші технічні прийоми. За даними досліджень, більшість помилок під час гри припадає саме на передачу м’яча. Тому вправи для вивчення чи вдосконалення передачі м’яча необхідно включати в кожне навчально-тренувальне заняття. На початковій стадії навчання передачі м’яча з опорних вихідних положень вивчають без будь-якої попередньої підготовки. Тренер демонструє передачу м’яча, потім пояснює виконання окремих рухів при передачі, зосереджуючи увагу волейболістів на основних фазах цього ігрового прийому. Особливу увагу він звертає на роботу кистей і пальців рук, бо від цієї роботи залежить точність передачі. При вивчення передачі м’яча створюється спрощені умови. Передача м’яча виконується без переміщення, м’яч спрямовується вперед-вгору на 1,5-2 м, м’язові зусилля при цьому докладають незначні: м’яч передають в основному за рахунок випрямлення рук. Після чого як гравці засвоять вправи правильне положення рук при передачі м’яча, їхню увагу спрямовують на комплексну роботу ніг, тулуба та рук. Спочатку вправи виконують на місті, потім м’яча при передачі збільшуються від 2 до 5 м і більше. Потім виконують передачу м’яча після переміщення. Змінювати напрям і способи переміщення рекомендується за допомогою зорових сигналів. Це сприяє розвитку уваги й швидкості зорово-рухової реакції. Підвідні вправи, технічні помилки Для вдосконалення вмінь передавати м’яча і правильно займати в.п. пропонуємо підвідні вправи. Кинути м’яч в стінку, виконати по черзі «сильні» і «слабкі» передачі, одночасно переміщуватися уперед і назад звичайним і подвійним кроком. Стати біля стінки, зробити верхню передачу, переміщуючись у різні напрямки. Виконати передачу м’яча у парах, переміщуючись вправо і вліво приставним кроком. Гравці кидають один одно м’яч і поступово переміщуються від однієї бокової лінії майданчика до другої Гравці стають кругами. У центрі кожного круга - тренер або гравець, який добре володіє передачею і кидає м’яч по черзі кожному. Необхідно простежити, щоб м’яч приймали на рівні обличчя, руки кисті і пальці рук були правильно розміщені, розгинались не різко а плавно. Один гравець кидає м’яч другому, змінюючи швидкість і траєкторію польоту м’яча. Другий швидко переміщується і повертає м’яч способом передачі двома руками зверху. Орієнтовані групові вправи для вдосконалення умінь передавати м’яч після переміщення. Гравців розділено на чотири підгрупи. кожна підгрупа шикується в колону і розміщується на лицьовій лінії майданчика. З кожної колони один гравець стає під сітку в зони 2 і 4. Звідки кидає м’яч у напрямі своєї колони, гравець який стоїть попереду колони, повинен своєчасно вийти до м’яча і виконати передачу. Гравці шикуються в колону і розміщуються на середині лицьової лінії майданчика двома підгрупами. З кожної підгрупи виділяються по два гравця, які перебувають у зоні 2 і 4, звідки по черзі кидають м'яч у напрямі, протилежному групі, а гравець 3 кожної колони повинен своєчасно вийти до м’яча і повернути його способом передачі двома руками зверху. Особливість вправи полягає в тому, що гравці переміщуються на велику відстань. Гравці які виконують передачу м’яча, повинні повернутися обличчям у тому напрямі, куди передаватиметься м’яч. Якщо не дотримуватися цієї методичної поради то 11 порушується правильність роботи рук. Після засвоєння основних прийомів техніка гри вдосконалюється в умовах, близьких до ігрової обстановки. На цьому етапі передачу вивчають диференційовано, у поєднанні з елементарними тактичними комбінаціями в окремих випадках. - Передача в зону 3 після переміщення гравця вперед із зони 1. - Те саме, гравці розміщуються в зоні 6. - Те саме, гравці розміщуються в зоні 5. - Передача гравцеві передньої лінії після переміщення гравців убік приставними кроками із зони 6. - Те саме. Гравці розміщуються в зоні 1 або 5. - Передача в зону 4 після переміщення гравця із зони 1 або 6. - Передача із зони 6 у зону 3, друга передача із зони 3 у зону 4. - Передача м'яча в зону 4 із зони 3 після переміщення гравців із зони 6. - Передача із зони 3 за голову в зону 2. - Передача із зони 2 а зону 4 після переміщення гравців із зони 1 в зону 2 та із зони 5 у зону 4. - Те саме з переміщенням усіх гравців у напрямі польоту м'яча при розміщенні в зонах майданчика. Практичні поради волейболістам Пам’ятайте, що точна передача - основа всієї гри. Постійно вдосконалюйте першу і другу передачі. Готуючись до виконання передачі, враховуйте обстановку на своєму майданчику і на стороні суперника. Виконавши передачу м’яча, не стежте за ним, а негайно готуйтесь до наступаючих дій. Старайтесь виконувати всі передачі зверху з опорної стійки. Не передавайте м’яч у спину партнерові, передачу з глибини майданчика намагайтесь спрямувати в зону нападу. Вчися бачити не тільки м’яч, а й весь майданчик. Спостерігати за грою - основа тактичного мислення.
Техніка бокової подачі:
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий