План роботи з предмету фізична культура
                       9.10.2024
          гр.  Обл. - 24 1/11
Тема: Футбол.

Урок № 15 - 16

                                 

Завдання: Біг 2хв. спеціальні вправи футболіста.

Загальнорозвивальні вправи.

Удари по нерухомому  зовнішньою частиною підйому

 Удар в м’яч зовнішньою частиною підйому найчастіше застосовують для виконання “різаних” ударів, а також вільних і штрафних ударів. Цей удар використовують під час передач, якщо між гравцем і партнером є суперник. Удар завдають зовнішньою частиною підйому. Стопа гравця розвернута носком усередину. Розгін прямий. Завдяки цьому удару м’яч можна спрямовувати по прямій лінії і дугою. Якщо удар виконують правою ногою, тоді до м’яча необхідно підходити зліва, і навпаки. Останній крок збільшений. Щоб надати м’ячу обертання, удар завдають не по центру, а збоку. Верхня частина тулуба нахилена в бік опорної ноги, руки трохи зігнуті в ліктях. Алгоритм навчання техніки: 12 а) гравець виконує удари в підвішений м’яч; б) удари в м’яч, підкинутий вгору руками з місця і з розгону; в) удари в м’яч з відскоку; д) удари з льоту в м’яч, кинутий партнером; е) удари в нерухомий м’яч з місця; ж) удари в нерухомий м’яч зі стрибком на опорну ногу з одного кроку; и) удари в нерухомий м’яч після ходьби, бігу зі стрибком на опорну ногу; к) удари в м’яч, що котиться; л) удари в м’яч по воротах. Типові помилки під час навчання техніки виконання удару в м’яч зовнішньою частиною підйому:  удар завдають зовнішньою частиною стопи;  носок гравця недостатньо розвернутий усередину. Удар в м’яч зовнішньою частиною стопи Цей удар гравці застосовують нечасто, оскільки вдарити м’яч на далеку відстань таким способом не можна (через прикладання малої сили).

   Зупинка м’яча у русі. Індивідуальні тактичні дії.

Зупинки м'яча

Зупинки служать засобом прийому й оволодіння м'ячем. Ціль зупинки – погасити швидкість м'яча, що котиться або летить для здійснення подальших дій.

Зупинка ногою. Основні фази руху є загальними для різних способів.

Підготовча фаза – прийняття вихідного положення – характеризується переносом ваги тіла на опорну ногу, що трохи зігнута для стійкості. Нога, що зупиняє, посилається назустріч м'ячеві.

Рис. 5. Зупинка м'яча ногою: а – внутрішньою стороною стопи; б – підйомом; в-стегном

Робоча фаза – амортизуюучий рух зупиняючою ногою, яка трохи розслаблена. У момент зіткнення з м'ячем (або трохи раніш) починається рух ноги назад. Швидкість руху поступово сповільнюється [17,72].

Завершальна фаза – прийняття необхідного положення для наступних дій. Загальний центр ваги тіла переноситься убік зупиняючої ноги і м'яча.

Зупинка внутрішньою стороною стопи (Рис. 5, а). Для зупинки м'яча, що котиться, нога виноситься назустріч м'ячу. Стопа повернута назовні на 90°. У момент зіткнення м'яча і стопи нога відводиться назад до рівня опорної ноги.

При зупинці м'ячів, які низько летять, у підготовчій фазі нога, що зупиняє, більше згинається в колінному суглобі і піднімається до рівня м'яча. М'ячі, які високо летять зупиняються в стрибку.

Зупинка підошвою. При наближенні м'яча, що котиться назустріч, нога виноситься вперед. Носок піднятий вгору під кутом 30–40°. Поступальний рух назад незначний.

Для того щоб зупинити підошвою м'яч, що опускається, необхідно точно розрахувати місце його приземлення. Носок ноги піднятий. У момент торкання м'яча землі він накривається (але не давиться) підошвою.

Зупинка підйомом. При зупинці м'ячів, що опускаються з високої траєкторії, стопа ноги, розташована паралельно землі (Рис. 5, б). Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка стегном. Необхідно розташувати стегно під прямим кутом до м'яча, що летить (Рис. 5, в). М'яч стикається із середньою частиною стегна. Поступальний рух проводиться вниз-назад.

Зупинка м'яча грудьми. У підготовчій фазі футболіст повертається обличчям до м'яча (Рис. 6), ноги на ширині пліч або невеликого кроку (50–70 см), груди подаються вперед, руки злегка зігнуті. При наближенні м'яча тулуб відводиться назад, плечі і руки – вперед.

М'ячі, які високо летять, зупиняються грудьми в стрибку.

Рис. 6. Зупинка м'яча грудьми та переведення м'яча зовнішньої частиною підйому

Зупинка м'яча головою рідше використовується в грі, тому що вона важка за виконанням. Зупиняють м'яч переважно чолом (середина чола) поступальним рухом вниз або назад.

Зупинка м'яча з переведенням. Сучасний футбол характеризується тим, що гравці ще до прийому (зупинки) м'яча повинні прийняти рішення про подальші дії. Зупинки з переведенням саме і дозволяють не тільки погасити швидкість м'яча, але і цілеспрямовано змінити його напрямок, зручно підготуватися для подальших дій.

Переведення переважно виконуються убік (вправо – уліво) або назад (за спину) [18,240].

Розглянемо особливості переведення на прикладі переведення м'яча зовнішньою частиною підйому (Рис. 6). Нога, що зупиняє, виноситься вперед. Стопа розвертається назовні. Рух ноги назад за м'ячем проводиться з таким розрахунком, щоб накрити його в момент відскоку. Тулуб повертається убік подальшого руху м'яча.

Індивідуальні тактичні дії

Завданням тактики гри в захисті є відбирання м'яча у суперника, уповільнення атак, завдяки тактиці захисту має бути створена така обстановка, щоб суперник грав найменш ефективно та корисно.

Індивідуальний захист побудований на виборі позиції (розташуванні гравців), відборі м'яча в суперника і захисній тактиці воротаря. Захисник має бути повернутий обличчям до суперника і спиною до власних воріт (тобто бути на прямій лінії, що з'єднує суперника і середину власних воріт).

Індивідуальні тактичні дії складаються з протидії гравцю без м'яча та з м'ячем. Індивідуальні дії проти гравця, що не володіє м'ячем, вимагають від захисника вибору на полі правильної тактичної позиції, що дозволяє перешкоджати супернику одержати м'яч або здійснювати перехоплення м'яча.

Захисник на полі має розташовуватися між опікуваним гравцем і своїми воротами, «розриваючи» пряму лінію, що з'єднує нападаючого з центром воріт.

Успіх при оволодінні м'ячем перехопленням забезпечується правильним вибором позиції, своєчасним виходом на м'яч, випередженням нападаючого. Особливу роль при цьому грають швидкість реакції, уважність, уміння передбачати момент і напрямок передач.

Індивідуальна гра проти гравця з м'ячем складається з відбору м'яча, протидії передачам, веденню й ударам по воротах. Відбір м'яча захисник застосовує, якщо йому не вдалося перехопити м'яч. Вступати в боротьбу доцільно під час прийому нападаючим м'яча. У цей момент легше опанувати м'ячем, тому що нападаючий зосереджує увагу на обробці м'яча, і йому важко встежити за діями захисника.

При відборі м'яча вирішальну роль відіграють:а) правильно обрана позиція;б) оцінка ігрової ситуації;в) знання сильних і слабких сторін гри нападаючого;г)швидкість і рішучість дій;д) уміння користатися обманними рухами;є) володіння всім комплексом технічних прийомів захисника (підкати, вибивання м'яча, поштовх плечем тощо).

У гравця, що володіє м'ячем, захисник мусить прагнути відібрати м'яч або перешкодити виконанню ним грамотної передачі, проходу з веденням м'яча на вільну чи ударну позицію і виконанню удару по воротах.

Дії захисника будуть ефективні, якщо він буде займати позицію, що атакує, змушуючи суперника квапитися. Діючи проти гравця з м'ячем, захисник має розташовуватися в безпосередній близькості від нього, перекриваючи напрямок можливих передач, ударів по воротах і пересувань гравця до воріт. При цьому захисник має постійно прагнути відтіснити його до бічної лінії.

У боротьбу за м'яч доцільно вступати тоді, коли нападаючий втрачає над ним контроль або захисник упевнений в успіху своїх дій.

Домашнє завдання : виконати стрибки  через скакалку за 1хв. результат надіслати викладачу.

Рекомендована література: 

https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49631/1/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf

 

https://www.slideshare.net/kremenlev/ss-44745539

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22121/1/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%92.%20%D0%92.%20%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2.pdf

http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16109