План роботи з предмету фізична культура
22.10.2024
гр. Мк - 22 1/9
Тема: Баскетбол
Урок № 209 - 210
.jpg)
Завдання: біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.
Техніка ведення м'яча:
У сучасному баскетболі ведення та дриблінг є основними принципами пересування по полю. Гравець не може взяти м’яч у руки та пробігти до кільця. Це буде розцінено як порушення.
А які ще існують нюанси ведення та дриблінгу? Виявляється, що не можна виставляти вперед другу руку і робити разом із м’ячем більше двох кроків. Але так не завжди.
На початку і до середини 20 століття баскетбол був схожий на регбі з підвішеними кільцями. Гравці часто штовхалися, зловживали масою та силою, тягли час. У 1954 році відбулося оновлення правил, і гра стала набагато суворіше відноситься до різних фізичних контактів. Тепер гравцям потрібно було вчитися вести м’яч і не вступати у протистояння із суперником. Баскетбол став красивішим і видовищнішим.
Визначення
Ведення м’яча – це спосіб переміщення баскетболіста по майданчику. Тільки за допомогою цього прийому можливе самостійне пересування гравця. Інакше ведення м’яча може називатися дриблінг. Але це визначення частіше використовується тоді, коли мова заходить про обігравання суперників, їх перегравання в боротьбі віч-на-віч. Зараз добрий дріблінг став невід’ємною частиною будь-якого баскетбольного матчу.
Незважаючи на високі вимоги до гравців з боку тренерів, майже нікому не вдається зробити з м’яча свою сильну сторону. Справа в тому, що баскетбол дуже швидка гра, у якій велика ставка робиться на командну гру.
Якщо гравець думає, що йому вдасться пройти 5 опонентів, використовуючи дріблінг, то буквально за кілька секунд на нього чекає розчарування. У НБА голи, в яких взяв участь лише один спортсмен, є великою рідкістю.
Техніка ведення м’яча
Щоб йти з-під пресингу, потрібно навчитися гарній техніці ведення м’яча.
Існує кілька способів дриблінгу:
- Одна рука. Найпоширеніший спосіб. Йде карбування м’яча об землю однією рукою, а другою можна контролювати баланс тіла. Це найбільш енергозберігаючий та спокійний спосіб ведення.
- Дві руки поперемінно. Також техніка, що часто зустрічається. Її варто освоїти всім тим, хто хоче підвищити свій рівень гри професійних гравців. Змінюючи дві руки, можна заплутати супротивника, а також знайти більш вигідний варіант до атаки.
- Переклади. Це сильні удари об підлогу, які піднімають м’яч до рівня плечей дріблера. Таким чином можна розкачати супротивника і віддати пас у простір, що відкрилися.
- Кросовер. Суть цього прийому полягає в карбуванні м’яча між ногами. Один удар перед собою, а другий уже за спиною. Це допомагає захистити м’яч від суперника та не дати йому ініціативи у боротьбі.
- За спиною. Цей спосіб використовується рідко у справжній грі. Найчастіше їм користуються для розминки або піддражнення суперника.
Для всіх цих методів існує приблизно одна техніка. Баскетболісти невипадково вивчають правила дриблінга. Це потрібно для того, щоб краще контролювати м’яч та не отримати травми під час неправильного прийому.
Існують такі правила та поради при веденні м’яча:
- М’яч має відскакувати від поля та пружинити від пальців. Не потрібно хапати його повною долонею або намагатися максимально сильно вдарити об підлогу. Головне, щоб на дріблінг витрачалося небагато зусиль, а руки гравця не втомлювалися.
- Потрібно притиснутись до землі та вести м’яч, не відпускаючи його надто далеко. У такому положенні у противника буде менше часу, щоб вихопити м’яч. Краще міняти стиль дріблінгу, піднімаючись іноді на весь зріст, а іноді пригинаючись до землі.
- Потрібно відучуватись дивитися на м’яч під час дриблінгу. Бажано взагалі вести м’яч, не дивлячись. Таким чином, можна буде стежити за рухами суперника, сконцентрувавшись на обстановці в матчі.
- Варто навчитися вкривати м’яч корпусом, не підпускаючи гравця з ворожої команди. Цього досить важко досягти, тому що сліпе ведення передбачає, що спортсмен наосліп контролюватиме м’яч, не вдаряючи його про інші частини тіла.
- Враховувати кут відскоку м’яча теж варто за активного дриблінгу. Якщо стояти і карбувати під кутом 90 градусів, то просування не буде. Якщо кут буде занадто великий, то за м’ячем можна не встигнути, а якщо занадто маленьким, то просування буде занадто повільним. Професійні баскетболісти приділяють велику увагу веденню м’яча, оскільки це другий за важливістю аспект пересування по полю (перший – передача пасів).
Подвійне ведення
Так називають порушення, коли гравець після взяття м’яча до рук знову починає дриблінг. Правилами це забороняється. Якщо спортсмен отримує м’яч від партнера, йому можна взяти м’яч обома руками і почати дриблінг, але тільки один раз. Допустимо, гравець припинив відання. Він бере м’яч до рук і починає оглядати майданчик.
Тепер у нього є лише два варіанти:
- Віддати пас партнеру за командою.
- Здійснити кидок у кільце.
Все це можна зробити і після двох кроків із м’ячем. За пробіжку це рахуватися не буде. Варто сказати, що стрибок із м’ячем у цій ситуації заборонено. У разі порушення правил гравця буде оголошено в ауті, а право володіння перейде до іншої команди.
Поширені помилки
Ведення – важкий прийом, відпрацювання якого займає багато часу та сил. Але щоб збільшити користь для команди, можна вивчити найчастіші помилки:
- Індивідуаліст. Якщо сильно захопитися веденням м’яча, то результату буде важко. Баскетбол – це командна гра, в якій паси відіграють більшу роль, ніж дріблінг. Найчастіше потрібно дивитися на партнерів і бачити хороші моменти: як для ведення, так і для передач.
- Загравання. Звичайно, всі професійні гравці володіють м’ячем на чудовому рівні, тому вони можуть дозволити собі якісь фінти та прийоми прямо поруч із супротивником. Звичайним гравцям такі «фокуси» на користь не підуть. Найкраще завжди контролювати м’яч, адже недооцінювати суперника — головна помилка баскетболу.
- Відштовхувати суперника. Під час дриблінг не варто приділяти багато зайвої уваги команді супротивника. Якщо гравець почне вступати в тісний контакт, то велика можливість заробити фол або втратити м’яч. Краще оминати опонента або шукати можливість для пасу.
- Чи не тренуватися. Деякі гравці думають, що володіння розвинеться в процесі гри, але це сильна помилка. Як і будь-який інший прийом, дріблінг вимагає уваги та старанності. Потрібно приділяти цьому багато часу, щоб прогресувати та комфортніше почуватися під час матчу.
- Віддавати перевагу дриблінг кидку. Припустимо, що гравець перебуває у межі «фарби», але вирішує підійти впритул до кільця і зробити данк. Це рішення може спричинити втрату м’яча або фол у 3-секундній зоні. Якщо є можливість кинути з близької дистанції, завжди варто це робити, а не переходити на дриблінг.
Вправи для відпрацювання
Щоб навчитися хорошому дриблінгу, варто більше тренуватися. У цьому допоможуть такі вправи:
- Тримати в руці м’яч, плавним рухом опускаючи його вниз і карбуючи на землю. Працює лише кисть однієї руки. Це допоможе розвинути силу зап’ясть.
- Один гравець бере до рук м’яч, а другий вистачає його так, як зручно. Тепер завдання номера два – це постаратися витягнути снаряд. Перший гравець повинен напружувати усі м’язи, щоб не дати м’ячу вискочити. Розвиває сильні руки.
- Довге ведення м’яча. Тут усе зрозуміло. Потрібно йти в дріблінг і карбувати м’яч протягом 3, 5, 10 хвилин. Після того, як пропадуть помітні похитування, а спортсмен краще відчуватиме болід, контроль над м’ячем почне відчуватися краще.
- Ведення м’яча між ніг кросовером також допоможе краще відчувати швидкість та кут падіння м’яча. Ця вправа може покращити не лише контроль, а й навички дриблінгу поблизу суперника.
- Поперемінне ведення м’яча спочатку однією рукою, а потім другою теж допоможе краще відчувати гру. Гравець, який вміє керуватися обома руками, завжди почуватиметься впевнено на майданчику.
Важливі нюанси у грі
Варто враховувати, що для успішного ведення потрібні сильні та потужні руки. Баскетболісти багато тренуються і поза майданчиком. Бажано, відвідувати спортивний зал, де можна збільшити силу хвата та потужність ніг. Високі стрибки та міцні руки – відмінні риси будь-якого професійного баскетболіста. Також варто розвивати витривалість, адже ведення — це той самий біг, але з підвищеною концентрацією.
Сильний корпус допоможе у зіткненнях навіть із найбільшими противниками. Звичайно, зараз більше цінуються гравці з гарною витривалістю і швидким бігом, але це не означає, що супротивники завжди будуть повільнішими або слабкішими за команду.
Кидок в русі після виконання подвійного кроку
Кидок в русі після виконання подвійного кроку – найбільш ефективний прийом для завершення атаки кошика з близької відстані. Кидок виконується від плеча або від голови правою рукою або лівою рукою – після оволодіння м'ячем в русі, після ведення або передачі партнера (рис. 1.12).
Рис. 1.12. Кидок м’яча в кошик після виконання подвійного кроку
У вихідному положенні гравець знаходиться в русі.
Підготовча фаза починається в момент ловіння м'яча на подовженому кроці однойменною з кидаючою рукою ногою. Вона ставиться пружно на всю стопу, тулуб незначно подається вперед, а руки тягнуться до м'яча і охоплюють його пальцями.
Подальший (другий) крок з постановкою ноги перекатом з п'ятки на всю стопу. Його довжина і напрям визначаються відстанню до кошика та розташуванням суперників. Гравець прагне максимально наблизитися до щита і вийти на зручну для завершального кидкового руху позицію, чим одночасно ускладнює протидію. М'яч при цьому найкоротшим шляхом підноситься до тулуба.
Одночасно з відштовхуванням м'яч перекладається на кисть кидаючої руки і виноситься найкоротшим шляхом вздовж тулуба в положення замаху над плечем (головою). Вільною рукою м'яч підтримується збоку або знизу. Висота підіймання ліктя кидаючої руки індивідуальна. Тулуб виводиться у вертикальне положення.
Основна фаза – це саме кидковий рух, який починається у вищій точці стрибка випрямленням кидаючої руки вгору для максимального наближення м'яча до кільця, і виконується відповідно до загальних положень про кидок однією рукою з місця (м'яч іде в кільце м'якими рухами пальців і йому надається необхідне обертання).
У завершальній фазі відбувається приземлення гравця під щитом на обидві зігнуті ноги (або поштовхову) і відновлення рівноваги для участі в подальших ігрових діях.
Вивчення кидка однією рукою зверху (від плеча, від голови) в русі повинно проходити після оволодіння технікою зупинки двома кроками з ловінням м'яча та дистанційного кидка м'яча з місця.
Методика навчання техніки виконання кидка м’яча в русі після виконання подвійного кроку
1. Пояснення і показ.
2. Виконання імітації подвійного кроку пересуваючись по колу та переступаючи гімнастичну лаву або фішки з правого та лівого боку без м’яча.
3. Пересуваючись по колу виконувати подвійний крок з переступанням через перешкоду з імітацією кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
4. Виконання подвійного кроку без перешкоди рухаючись по колу з виконанням кидка у кошик знімаючи м'яч з витягнутої в бік руки партнера з права та зліва.
5. Те ж саме, але з ловінням м'яча, злегка підкинутого партнером угору.
6. Виконання прийому в цілому після зустрічної передачі партнера.
7. Виконання кидка в русі по черзі правою і лівою рукою (праворуч і ліворуч від кошика) після зустрічної передачі партнера з відскоком від підлоги.
8. Виконання варіантів прийому в особистих і командних змаганнях на результативність.
9. Виконання вивчаємого способу кидка в цілому в поєднанні з іншими ігровими прийомами (по мірі оволодіння технічними прийомами гри).
Організаційно-методичні вказівки
1. Спочатку виконувати імітацію без м’яча переступаючи гімнастичну лаву, з права – перший крок робити правою ногою, а відштовхуватися лівою, зліва – перший крок робити лівою ногою, а відштовхування правою.
2. Вправи бажано виконувати поточним способом (один за одним, пересуваючись від щита до щита).
3. Чергувати виконання прийому праворуч і ліворуч від кошика.
4. Підвідні вправи на початковому етапі навчання виконувати під кутом 30-45° по відношенню до щита.
5. При виконанні прийому в цілому передавати м'яч набігаючому гравцю, спочатку практично з рук в руки, потім з відскоком від підлоги, далі по навісній траєкторії, і нарешті, по прямій траєкторії.
6. Своєчасно і точно робити передачу м'яча атакуючому гравцю (уникати передчасних, запізнілих і незручних для обробки передач).
7. У змаганнях на результативність враховувати якість виконання різновидів прийому, змінювати умови змагань, переможця визначати за кількістю влучень після виконання заданої кількості кидків або за певний відрізок часу.
8. При виконанні прийому:
– довжину другого кроку варіювати в залежності від відстані до кошика так, щоб максимально наближатися до нього, але не проходити при цьому щит;
– на другому кроці підносити м'яч до тулуба найкоротшим шляхом, укриваючи його в сторону кидаючої руки;
– поштовх вгору виконувати перекатом з п'ятки на всю стопу з енергійним замахом однойменної ноги з кидаючою рукою, зігнутою в коліні до 90°, повністю випрямляти поштовхову ногу, штовхатися вертикально або трохи вперед-вгору, наближаючись до кошика;
– в безопорної фазі зберігати раціональне положення ніг, поштовхова нога – пряма, махова – зігнута, вертикальне розташування в одній площині голови, тулуба і поштовховій ноги;
– м'яч випускати у вищій точці стрибка після повного випрямлення кидаючої руки;
– приземлюватися прямо під кільцем на поштовхову або обидві ноги, пружно амортизуючи;
– приходити в стійке положення і бути в готовності до підбору м’яча після відск
оку при невдалому виконанні кидка, і до подальшого добиванні м'яча.
Основні помилки при виконанні подвійного кроку
1. Зниження швидкості пересування або зупинка перед ловінням м'яча, перебільшений підбір розбігу (неприродне розтягування кроків) для ловіння м'яча під потрібну ногу.
2. Неузгодженість роботи ніг і рук: ловіння м'яча на кроці різнойменної ноги з кидаючою рукою.
3. Поперечні рухи м'ячем після ловіння (з боку в бік), в наслідок цього зростає ймовірність вибивання чи виривання м'яча суперником.
4. Мляве, неефективне відштовхування; відсутність махового руху однойменної ноги з кидаючою рукою – недостатньо високий стрибок.
5. Неправильний винос м'яча при виконанні замаху:
– м'яч сильно віддалений від плеча (голови) вперед або заведений за голову;
– лікоть кидаючої руки відхилений або відведений в сторону;
6. Передчасне або запізнене відведення в сторону підтримуючої руки призводить до втрати контролю над м'ячем в повітрі, або випуску м'яча двома руками.
7. Втрата рівноваги при приземленні на махову, або на прямі ноги, призводить до неможливості швидко включитися в гру.
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий