План роботи з предмету фізична культура
                            3. 10. 2024
                       гр.  К - 23 1/9

Тема: Футбол
урок № 133 - 134

Завдання: Правила гри. Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи. 

Пересування бігом зі стрибками і зупинками. 

Правила гри.

Футбол є одним з найпопулярніших видів спорту у світі, керованим міжнародною організацією FIFA, яка затверджує правила гри, відомі як “Закони гри”. Ці правила визначають основні аспекти гри, включаючи розміри поля, м’яч, склад команд, ігровий час, а також те, як голи зараховуються.

Розміри поля та м’яча

Футбольне поле має прямокутну форму з розмірами від 90 до 120 метрів у довжину та від 45 до 90 метрів у ширину для міжнародних матчів. М’яч має бути круглим з окружністю від 68 до 70 см і вагою від 410 до 450 грамів.

Склад команди

Кожна команда складається з одинадцяти гравців, один з яких є воротарем. Заміни дозволені, але кількість і правила їх проведення можуть відрізнятися залежно від змагання.

Ігровий час

Матч триває 90 хвилин і поділяється на два тайми по 45 хвилин з 15-хвилинною перервою. За правилами гри в футбол додатковий час може бути доданий за затримки гри.

Забиття голів

Гол зараховується, коли м’яч повністю перетинає лінію воріт між стійками та під поперечиною, за умови, що команда, яка забила гол, не порушила правил перед цим.

Основні порушення

Правила забороняють гру рукою (крім воротаря у своєму штрафному майданчику), грубу гру, неспортивну поведінку, а також використання зовнішньої допомоги. За порушення можуть бути призначені вільні удари, пенальті або показані жовті та червоні картки.

Офсайд

За правилами гри у футбол офсайд застосовується для запобігання гравцям від перебування близько до воріт суперника без м’яча. Гравець знаходиться в офсайді, якщо він ближче до лінії воріт супротивника, ніж м’яч і передостанній захисник суперника на момент передачі м’яча.

Виконання штрафних та кутових ударів

Штрафні удари та кутові удари призначаються за порушення, вчинені в штрафному майданчику або за вихід м’яча за лінію поля відповідно.

Футбол – це гра зі складним набором правил, які регулюють майже кожен аспект гри, від розмірів поля до способів зарахування голів.

Вправи з м'ячем. 

 Ведення  м'яча.  частиною підйому.

Ведення м'яча У сучасному швидкому футболі ведення м'яча не має такої популярності, як колись. Якщо часто застосовувати ведення м'яча, швидкість дій коман- 17 ди уповільнюється, тому цей прийом не широко вживаний. Передача м'яча партнеру завжди здійснюється швидше, ніж ведення. Однак в індивідуальних діях, коли має місце щільне прикривання суперником, гравець без ведення м'яча обійтися не може. У футболі найчастіше застосовується ведення м'яча зовнішньою частиною підйому. Гравці, крім того, користуються і веденням внутрішньою частиною стопи, зовнішньою частиною підйому, серединою підйому, стегнами і головою. Ведення м'яча зовнішньою частиною підйому Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, розвернута носком всередину, тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться. Цей спосіб ведення м'яча особливо придатний для гравців з 0- подібними ногами. Ведення м'яча внутрішньою частиною підйому Прийом застосовується гравцями у випадках, коли з м'ячем потрібно змінити напрямок руху. М'яча торкається внутрішня частина стопи від великого пальця до гомілки. Гравець ніби штовхає м'яч стопою, розвернутою носком від себе (зовні), а після поштовху повертається в попереднє, звичайне положення. Коліно ноги, якою гравець виконує ведення м'яча, також розвернуте від себе, тулуб дещо нахилений в бік опорної ноги. Кроки гравця під час ведення м'яча трохи збільшені. Ведення м 'яча серединою підйому Цей прийом ведення застосовується рідко, оскільки існує небезпека, що гравець може носком зачепити землю. Рух гравця тут природний, тому що відсутнє розвертання стопи зовні або всередину. Внаслідок такого прийому ведення м'яча збільшена площа дотику до нього, що і гарантує точність виконання. Ведення м'яча стегном Прийом використовується тоді, коли м'яч летить напіввисоке та під час швидкого бігу, щоб гравець не витрачав час на опущення м'яча на землю. М'яч підбивається короткими рухами стегна, частиною ближчою до коліна, догори в потрібному гравцеві напрямку. Ведення м 'яча головою Така техніка ведення м'яча не відрізняється від техніки ударів по м'ячу головою. Гравець підбиває м'яч невисоко догори—вперед, наздоганяє його і знову повторює удар, рухаючись у визначеному напрямку. Послідовність навчання Навчання розпочинається з ведення м'яча зовнішньою частиною підйому, потім внутрішньою і, зрештою, серединою підйому. Після цього гравець веде м'яч повільною ходьбою і поступово переходить на біг. Наступний етап навчання — веденнчя м'яча почергово правою і лівою ногою по прямій лінії, потім дугою, "вісімкою" і, нарешті, "слаломом" між прапорцями або палицями. Завершується навчання веденням із застосуванням різноманітних завдань. Скажімо, зі зміною напрямку руху, швидкості бігу, обведенням перешкод тощо. Під час навчання слід звертати увагу на те, щоб голова гравця не була опущеною донизу. 18 Помилки в техніці ведення м'яча 1. Гравець не штовхає м'яч, а завдає йому удар, що призводить до втрати контролю над ним (далекий відскок). Щоб виправити таку помилку, гравцеві радять виконувати ведення важчим або недокачаним м'ячем. 2. Під час ведення м'яча гравець відпускає його далеко від себе. Щоб уникнути такої помилки, потрібно, щоб перед гравцем, спиною вперед, рухався суперник, або визначити, скільки разів слід торкатися м'яча на конкретному відрізку. 3. Гравець веде м'яч тільки однією ногою. 4. Гравець концентрує всю увагу лише на м'ячі. 5. Гравець веде м'яч ближчою до суперника ногою і тому позбавлений можливості прикривати його тулубом.

ВИКОНАННЯ ЗУПИНОК М’ЯЧА    

Зупинки є засобом прийому та оволодіння м’ячем. Мета зупинки – зменшити швидкість м’яча, що котиться або летить, для здійснення подальших доцільних дій. Зупинки виконують ногою, тулубом і головою. Якщо м’яч летить, його зупиняють серединою підйому, внутрішньою частиною стопи, стегном, головою, животом, грудьми. Якщо м’яч котиться, його зупиняють внутрішньою і зовнішньою частинами стопи, підошвою. Після відскоку від землі м’яч зупиняють підошвою, внутрішньою, зовнішньою частинами стопи і підйому, стегном та грудьми. 16 Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи після його відскоку від землі Зупинка м’яча підошвою Зупинка м’яча підошвою після його відскоку від землі Зупинка м’яча зовнішньою частиною стопи після його відскоку від землі Зупинка м’яча гомілкою після його відскоку від землі Зупинка м’яча животом Зупинка м’яча в повітрі Зупинка м’яча внутрішньою частиною стопи Зупинка м’яча серединою підйому Зупинка м’яча стегном Зупинки (прийом) м'яча Зупинка внутрішньою частиною стопи м'яча, що котиться назустріч Вісь опорної ноги спрямована в бік, звідки котиться м'яч. Нога, що зупиняє м'яч, виставлена вперед і розвернута носком "від себе", щодо опорної вона має утворювати прямий кут. Обидві ноги трохи зігнуті в колінних суглобах/руки — в ліктях. Вага тулуба перенесена на опорну ногу, він нахилений вперед для рівноваги. Нога, якою зупиняють м'яч, відводиться назад, щоб погасити швидкість його руху. Нога, якою зупиняють м'яч, розслаблена, зір гравця контролює м'яч аж до моменту його зупинки. Послідовність навчання 1. Імітація вправи без м'яча. 2. Зупинка м'яча, що котиться назустріч від партнера (спочатку медицинболу, а згодом футбольного м'яча). 3. Те саме в русі (ходьба, біг). 4. Зупинка м'яча, пробитого з різною силою і з різних напрямків. Помилки в техніці виконання зупинки м'яча, що котиться назустріч, внутрішньою частиною стопи 1. Нога, якою гравець зупиняє м'яч, напружена. 2. Передчасне або запізніле зіткнення м'яча зі стопою, якою виконується зупинка. 3. Контактує з м'ячем не вся поверхня, а тільки частина внутрішнього боку стопи. 4. Стопа опорної ноги поставлена неправильно. Її вісь неточно спрямована в бік, звідки котиться м'яч. 5. Відсутність зорового контролю за рухом м'яча. 

Домашнє завдання: комплекс вправ з гантелями ( 6 - 7 вправ)

Рекомендована література:

https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49631/1/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf

 

https://www.slideshare.net/kremenlev/ss-44745539

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22121/1/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%92.%20%D0%92.%20%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2.pdf

http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16109

План роботи з предмету фізична культура
                        3.10 .2024
                   гр.   К  - 23 1/9
Тема: Футбол

Урок № 135 - 136

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні  вправи:

Спеціальні вправи футболіста:, вправи з м'ячем

 Ведення м’яча зовнішньою частиною підйому. Стопа ноги, якою гравець виконує ведення м’яча, розвернута носком всередину , тоді рух гравця буде природним, оскільки швидкість бігу не зменшиться.

     

Ведення м’яча  зміною напрямку

Удар в м’яч коліном Удар в м’яч коліном використовують у тих випадках, коли у гравця не вистачає часу, щоб опустити м’яч донизу і завдати удару стопою. Оскільки поверхня зіткнення з м’ячем у цьому випадку велика, то й удар буде досить точним. Удар в м’яч головою 13 Удар в м’яч головою є важливим засобом ведення гри. Цей удар завдають передньою верхньою або бічними частинами чола. Удари передньою верхньою частиною чола є влучними, оскільки плоска поверхня під час удару надає м’ячеві потрібного напрямку. Удари головою виконують з місця і в русі. Техніка ударів в м’яч головою складається з підготовчої, робочої і завершальної фази. Підготовча фаза – замах, робоча фаза – удар і проводка, завершальна фаза – прийняття вихідного положення для наступних дій. Удар в м’яч головою з місця Гравець виставляє одну ногу вперед на крок, руки знаходяться на висоті плечей, дещо зігнуті в ліктях. У першій фазі тулуб гравця відхилений назад, починаючи від стегон; м’язи напружені, підборіддя притиснуте до грудей; коліна сильно зігнуті і висунуті вперед. У другій фазі тулуб швидко подається вперед, і верхньою частиною чола гравець б’є в м’яч. Після удару тулуб гравця нахилений уперед з відведеними назад плечима. Алгоритм навчання техніки: а) гравець виконує рухи без м’яча; б) удари в нерухомий м’яч, якого тримає партнер на прямих руках на рівні голови; в) удари в підвішений м’яч; д) удари в м’яч, підкинутий вгору; е) удари в м’яч під час бігу без стрибка. Удар в м’яч головою назад з місця Цей удар використовують лише у відповідних ситуаціях. Гравець сильно згинає ноги в колінах, відхиляє тулуб назад так, щоб потрапити точно під м’яч. Під час удару швидко випрямляє ноги в колінах і одночасно випинає стегна вперед. Алгоритм навчання техніки: а) виконання обох фаз руху без м’яча; б) удари з підкиданням м’яча вгору руками і передача його партнеру, який стоїть за спиною; в) вправи у трійках. Удар в м’яч головою вбік з місця Техніка виконання удару в м’яч головою вбік з місця не відрізняється від техніки удару в м’яч з місця вперед, по прямій. Різниця полягає лише в тому, що між першою та другою фазами гравець робить чверть повороту в напрямку удару. Алгоритм навчання техніки удару в м’яч головою вбік з місця: а) гравець виконує рухи без м’яча з точним визначенням фаз; б) удари в нерухомий м’яч; в) удари в підвішений м’яч; 14 д) вправи у трійках (гравці утворюють трикутник, перебуваючи на відстані 3-4 м один від одного. Один з гравців кидає м’яч іншому двома руками знизу, а той ударом голови спрямовує третьому, і так по колу). Удар в м’яч головою в русі Важливим моментом у техніці виконання цього удару є початок другої фази, коли м’яч перебуває ще на достатній відстані від гравця. У разі запізнення гравця удар доводиться виконувати верхньою частиною чола або тім’ям, що надає м’ячу обертання до себе. Алгоритм навчання техніки: а) гравці розташовуються парами: один підкидає м’яч руками знизу, другий спершу повільно, а пізніше під час бігу завдає удар в м’яч; б) ті ж вправи у трійках. Удар в м’яч головою у стрибку Удар в м’яч головою у стрибку виконують у тих випадках, коли м’яч летить вище від гравця. Крім росту, велике значення має оптимальність точки відштовхування щодо висоти і швидкості льоту м’яча. Удар в м’яч головою з падінням уперед Удар використовують тоді, коли м’яч летить назустріч на висоті нижче від голови. Техніка виконання не відрізняється від викладених раніше способів. Різниця лише в тому, що стрибок гравець виконує вперед, а удар в м’яч завдає у горизонтальному положенні корпуса. У цьому випадку важливо амортизувати падіння тіла руками. Алгоритм навчання техніки: а) гравець виконує всі рухи без м’яча; б) удари в м’яч, який висить на мотузці; в) удари в м’яч, підкинутий партнером назустріч. Удар в м’яч головою у стрибку з відштовхуванням однією ногою Цей удар застосовується у випадках, коли поблизу немає суперника і можна виконати стрибок угору і вперед. Розбіг виконується з кількох кроків. Нога в момент відштовхування залишається в положенні стрибка. Махова нога, зігнута в коліні, виконує мах угору-вперед. Наступні рухи не відрізняються від рухів під час ударів головою з відштовхуванням обома ногами. Алгоритм навчання техніки: а) імітація удару після розгону з кількох кроків; б) імітація удару з визначенням місця відштовхування; в) удари в м’яч, який висить на мотузці; д) удари в підкинутий партнером м’яч; е) удари в м’яч в трійках у лівий, правий бік. Удар в м’яч головою з відштовхуванням двома ногами 15 Цей удар застосовується в умовах контакту гравця із суперником. Перед вистрибуванням сильно зігнувши ноги в кульшових і колінних суглобах, гравець відхиляє верхню частину тулуба назад. Відштовхнувшись і досягнувши максимальної висоти, він завдає удар в м’яч. Під час удару гравець виносить уперед ноги, а плечі відхиляє назад, після чого відбувається підготовка до приземлення в положення кроку. Удар можна спрямовувати вперед, убік, назад. Алгоритм навчання техніки удару в м’яч головою з відштовхуванням обома ногами: а) гравець виконує вправи з вистрибуванням і рухами, що імітують удари (без м’яча); б) удари в м’яч, який висить на мотузці; в) удари в м’яч, який партнер підкидає вгору з малої відстані; д) удари у трійках вправо і вліво; е) удари в м’яч назад (за спину) у трійках. Удар в м’яч бічною частиною голови (чола) Цей удар використовують захисники, щоб відбити м’яч. Удари бічною частиною голови можна виконувати з місця, у стрибку і з розбігу, відштовхуючись однією і двома ногами. Техніка виконання та методика навчання не відрізняються від інших ударів в м’яч головою. Різниця полягає лише в ротації голови в момент удару. Типові помилки під час навчання техніки виконання ударів в м’яч головою:  удар завдається скронею або тім’ям, а не чолом;  відсутність фази відведення голови назад, а м’язи шиї ніби скорочені;  відсутність фази замаху, причиною чого є обмеженість рухомості в суглобах;  удар завдається не по центру, а в нижню частину м’яча;  під час ударів убік гравець завдає удару не серединою бічної частини голови (чола), що призводить до зісковзування м’яча.

Домашнє завдання:  стрибки на скакалці 100р.

Рекомендована література:

https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49631/1/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf

 

https://www.slideshare.net/kremenlev/ss-44745539

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22121/1/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%92.%20%D0%92.%20%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2.pdf

http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16109