План роботи з предмету фізична культура
13.09.2024
Мк - 22 1/9
Тема: Легка атлетика.
Урок№ 191 -192
Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи з гантелями.
Штовхання ядра з’явилося у середині ХІХ століття в Англії з народної
гри – штовхання каменів, гирі. Змагання із штовхання ядра були найбільш
розповсюдженими у Великобританії, а пізніше в США. У 1839 році
документально зафіксовано перший результат у штовханні ядра. Ядро
штовхнув канадський спортсмен Т. Каррадіс на 8 м 61см. У 1866 році
зареєстровано перший рекорд, який встановив англієць Фразер, штовхнувши
ядро на 10 м 62 см.
Розвиток та вдосконалення штовхання ядра припадає на початок
ХХ ст. Найбільш відомим штовхальником ядра початку ХХ століття був
американець, олімпійський чемпіон Ральф Роуз. Його світовий рекорд – 15 м
54 см (1909 р.) протримався 19 років. З кожним роком змінювалася техніка
та правила змагань. Так, спочатку ядро штовхали з місця, пізніше зі скоку з
вихідного положення – стоячи боком (до 1950 р.). У 50-х роках американець
О’брайен удосконаливши техніку скоку, довів світовий рекорд до 19 м 30 см.
В середині 70-х років штовхальники ядра Європи почали витісняти
американських спортсмені.
Аналіз техніки штовхання ядра способом «зі скоку».
Штовхання ядра виконується однією рукою від плеча з розгону з круга
діаметром 213,5 см. У вихідному положенні перед поштовхом ядро
знаходиться біля шиї в руці і згідно правил змагань ядро не слід відривати від
шиї до самого фінального зусилля.
Ядро для штовхання може бути різної ваги (3, 4, 5, 6, 7 кг 260 г) в
залежності від віку і статі штовхальників. Дальність поштовху вимірюється
від внутрішнього краю сегменту до найближчого сліду, залишеного ядром
при падінні в сектор, який дорівнює 34,92о
. Дальність польоту ядра в
основному залежить від початкової швидкості вильоту ядра та кута вильоту.
Найбільш поширеним способом є спосіб «із скоку». В останні роки все
більшої популярності набуває спосіб штовхання ядра, який отримав назву
«кругового маху» або «з поворотом».
Тримання ядра. Перед штовханням ядро кладуть на витягнуті пальці
правої руки, потім кладуть на ключицю і притискають до шиї, лікоть
піднімається трохи вгору і назад. Спортсмен стоїть в задній частині круга
5
спиною до напрямку штовхання ядра. Тримати ядро відірваним від шиї і
ключиці заборонено правилами змагань.
Підготовка до розгону і розгін скоком. Перед скачком права нога
носком торкається обруча круга, ліва відставляється назад, погляд
спрямований в протилежну сторону штовхання. Ліва рука вільно витягнута
вперед-вгору. Підготовлюючись до скоку, штовхальник піднімається на
носок правої ноги, ліву ногу піднімає назад-вверх, тримає рівновагу тіла на
правій нозі. Потім, нахиляючись вперед, він присідає на правій нозі,
одночасно підтягує зігнуту ліву ногу до правої. Цей момент техніки
називається групуванням, яке за своїми властивостями нагадує стиснуту
пружину, яка в будь-який момент може випрямитись. Слідом за тим
штовхальник робить мах лівою ногою прямо назад з одночасним
відштовхуванням назад правою ногою і виконує скачок. Після скоку вага тіла
повинна зберігатись на правій нозі, ліва нога ставиться біля сегмента і
виконує функцію опори. Відштовхування правою ногою під час скоку може
виконуватись як з носка, так і через п’ятку. Скачок можна виконувати і без
попереднього відведення лівої ноги назад. Мах лівою ногою починається
одночасно з присіданням на правій нозі і нахилом тулуба вперед. Але при
такому виконанні неефективно використовуються сили інерції і пружний
потенціал м’язів. Права нога після скоку ставиться на носок, який трохи
повернутий всередину-вліво. Ліва нога ставиться з носка на всю ступню біля
сегмента і приблизно на ½ ступні зліва від діаметру круга.
Фінальне зусилля. Швидкість вильоту ядра знаходиться, як відомо, в
прямій залежності від довжини шляху розгону ядра і часу дії сили
метальника на ядро. Тому спортсмен повинен концентрувати свої вольові
зусилля на виконання штовхання з найбільшим прискоренням по
найбільшому шляху. В зв’язку з цим, необхідно як можна швидше опускати
ліву ногу на опору, так як активне фінальне зусилля можливе лише при
двоопорному періоді. Яро необхідно виштовхувати під оптимальним кутом.
Слід знати, що розгін ядра в фінальному зусиллі починається з ніг, потім
6
підключається тулуб і закінчується розгін найшвидшою частиною тіла, тобто
рукою.
Має значення і робота лівої руки. Після скоку і приземлення на праву
ногу, ліва рука активно відводиться через сторону назад. Цим штовхальник
створює потрібне розтягування м’язів для потужного фінального зусилля,
допомагає випрямити тулуб і врівноважити тіло.
Після відштовхування правою ногою, яка закінчується вильотом ядра,
виконується зміна ніг у вигляді переступання з лівої на праву ногу.
Кращі штовхальники ядра активно міняють положення ніг за рахунок
переступання швидким виставленням правої ноги вперед з упором в сегмент,
що дає їм можливість погасити інерційні сили, які спрямовані по ходу
штовхання ядра і не вийти з круга, тобто не порушити правила змагань.
3. Аналіз техніки штовхання ядра способом «кругового маху»
Технічна майстерність спортсмена складається з багатьох показників,
основними з яких є раціональність техніки та її ефективність. Під
раціональністю техніки в сучасній біомеханіці спорту слід розуміти оцінку
того чи іншого варіанту виконання вправи, з допомогою якого можна
показати найкращий результат при однаковому рівні фізичної
підготовленості.
З історії розвитку штовхання ядра як виду легкої атлетики відомо, як
удосконалювалася техніка в цьому виді до сьогоднішнього часу.
Сучасну техніку штовхання ядра можна звести до двох основних
варіантів, які суттєво відрізняються за зовнішньою картиною рухів. Це –
штовхання ядра лінійним махом (із скоку) і круговим махом (з поворотом).
До недавнього часу високих результатів досягли спортсмени,
використовуючи перший або другий варіант. За останні роки на передові
позиції виходять штовхальники, які використовують спосіб «кругового
маху».
7
Не враховуючи зовнішні відмінності, в основі виконання цих способів
штовхання ядра лежать одні й ті ж механізми, різниця лише в тому, що є різні
шляхи їх реалізації.
Техніка штовхання ядра способом «кругового маху» складається з
таких частин:
1. вихідне положення;
2. вхід в поворот;
3. Поворот;
4. Фінальне зусилля.
Вихідне положення. Штовхальник займає положення в задній частині
круга, ноги на ширині плечей, пальці ступні торкаються обруча круга.
Тримання ядра аналогічне способу «із скоку», тобто згідно правил змагань.
Ліва рука випрямлена вперед.
Вхід в поворот. З вихідного положення, стоячи спиною до напрямку
штовхання ядра робиться попередній замах за рахунок скручування тулуба з
ядром вправо. Потім за рахунок повороту вліво на носку правої, а потім лівої
ступні, переносимо вагу тіла на ліву ногу, на якій продовжується поворот до
моменту виходу лівого носка в сторону штовхання. Увесь вхід в поворот
виконується на напівзігнутих ногах.
Поворот. Він починається з моменту відриву правої ноги при вході в
поворот. Після активного відштовхування від опори права нога робить мах
по широкій дузі вправо-вперед-вліво до постановки її в центрі круга.
Одночасно ліва нога робить активне відштовхування вперед. Постійно
продовжується обертальний рух всього тіла з ядром. Після відриву лівої ноги
від опори, вона по прямій лінії йде на постановку біля сегмента круга і за
спину штовхальника. Основним завданням штовхальника в повороті –
виконати всі рухи так, щоб прийти перед фінальним зусиллям в максимально
закритому положенні, проекція ядра в момент постановки ноги повинна бути
над п’ятою правої ноги. Для кращого використання сили ніг у фінальному
зусиллі поворот потрібно виконувати на напівзігнутих ногах, а це в свою
8
чергу дає можливість краще зберігати рівновагу в повороті під час якого на
штовхальника діє велика відцентрова сила.
Фінальне зусилля. Воно відрізняється від попереднього фінального
зусилля способом «із скоку» тільки тим, що при використанні цього способу
штовхання ядра, перед виконанням фінального зусилля відцентрова сила
значно більша за рахунок розгону ядра по кругу і в зв’язку з цим виникають
складнощі переходу від обертальних рухів в повороті в прямолінійний рух в
другій половині фінального зусилля. Для цього необхідно швидко
загальмувати обертальний рух лівої частини тіла і перевести праву частину
тіла і правої руки в прямолінійний рух вперед. Рух лівої руки під час
виштовхування ядра повинен сприяти швидкому розгинанню правої руки і
повороту плечового поясу в напрямку вильоту ядра. Для цього ліву руку
необхідно енергійно відвести круговим рухом вгору-вперед з виходом
грудьми в напрямку штовхання. Під час штовхання ядра ліва рука згинається
по дузі вниз та опускається до лівого боку тулуба. Цей рух допомагає
фіксувати ліву сторону тулуба і прискорювати прямолінійний рух вперед
правою стороною тулуба разом з рукою, яка штовхає ядро.
Рух окремих ланок тіла в фазі фінального зусилля повинні
виконуватись у відповідній послідовності з точки зору зміни кутів в суглобах
всього тіла. Тому в основному на ці характеристики рухів в більшій мірі
орієнтуються тренери при навчанні техніки штовхання ядра та її
вдосконаленні.
Технічна майстерність спортсмена складається з багатьох показників,
основними з яких є раціональність техніки та її ефективність. Як вже було
сказано вище, на сьогоднішній час штовхальники ядра використовують два
варіанти техніки – «із скоку» та «круговим махом». Таким чином виникає
питання, який з цих двох варіантів найбільш раціональний. Загальні вимоги
до техніки штовхання ядра зводяться до того, що спортсмен повинен
поступово розігнати ядро до максимально можливої швидкості спочатку по
кривій, а потім по прямолінійній площинах (траєкторія).
9
Різниця траєкторій ядра в розгоні в двох варіантах полягає в тому, що
розгін ядра способом «кругового маху» по своїй довжині шляху значно
більший за рахунок більших горизонтальних рухів (вони виконуються за
формою метання диска) і дорівнює приблизно 3 м 80 см, а довжина шляху
розгону ядра способом «із скоку», який виконується переважно
прямолінійним рухом, дорівнює приблизно 2 м 80 см, тобто значно
коротший, що не сприяє розвитку більшої початкової швидкості вильоту
ядра в момент його відриву від руки. Таким чином, варіант штовхання ядра
способом кругового маху, завдяки більшій траєкторії розгону ядра є
найбільш раціональним (перший чинник). Другий чинник – це складання
умов для збереження після першої частини техніки та в порівнянні з
способом із скоку підвищення початкової швидкості вильоту ядра
(відповідно 3,5-4м/с та 5 м/с).
У зв’язку з вищенаведеними порівняльними біомеханічними
характеристиками, техніка штовхання ядра способом «кругового маху» є
більш раціональною та при однаковій фізичній підготовленості штовхальник,
який використовує цей варіант техніки покаже значно кращий результат.
4. Методика навчання техніки штовхання ядра
(на прикладі способу «зі скоку»)
Після теоретичних знань про техніку штовхання ядра приступимо до
практичної її частини – методики навчання.
Завдання 1. Створити правильну уяву та розуміння техніки штовхання
ядра.
Засоби: 1. Розповідь про суть та особливості техніки штовхання ядра.
2. Пояснення правил і організації змагань із штовхання ядра. 3. Демонстрація
техніки штовхання ядра (зразковий показ, перегляд кінограм, кінокільцівок,
фотографій).
Методичні вказівки:
10
Для створення уяви слід застосовувати відеоматеріали з технікою
спортсменів високого класу. Показуючи відео, варто зупинятися на основних
та другорядних ланках техніки. Разом з тим пояснювати вплив факторів на
дальність польоту ядра.
Завдання 2. Навчити тримати і виштовхувати ядро.
Засоби: 1. Тримання ядра. 2. Перекидання ядра з руки в руку. 3.
Кидання ядра і ловіння його лівою та правою рукою. 4. Кидання ядра від
грудей обома руками. 5. Штовхання ядра з різних вихідних положень вниз,
вперед-угору, вперед.
Методичні вказівки:
Правильно тримаючи ядро, спрямоване вперед, а не вгору, звертати
увагу на роботу кисті руки наприкінці штовхання. До ядра прикладати
зусилля всього тіла, а не лише руки.
Завдання 3. Навчити виконувати фінальне зусилля.
Засоби: 1. Ноги на ширині плечей, стоячи обличчям до напрямку
штовхання, випуск ядра вперед-вгору. 2. Те саме, але попередньо
повернувши тулуб праворуч. 3. Штовхання ядра з місця, стоячи лівим боком
до напрямку штовхання. 4. Те саме, але попередньо повернувши тулуб
праворуч. 5. Те саме, але після випуску ядра змінити положення ніг (перескік
з лівої на праву ногу).
Методичні вказівки:
Виконуючи фінальне зусилля, плечовий пояс і рука відстають в русі.
Починає роботу група м’язів ніг та тулуба, а в кінці плечовий пояс та рука.
Завдання 4. Навчити розгону ядра скоком.
Засоби: 1. З ядром у правій руці нахил вперед з присіданням на правій
нозі та торкання грудьми правого стегна, ліва нога відводиться назад. 2.
Відштовхуючись правою ногою назад з присіду, одночасний мах лівою
назад. 3. Багаторазові скоки на правій нозі, відштовхуючись назад з махом
лівою (без ядра і з ядром).
Домашнє завдання: виконати силові вправи.
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий