План роботи з предмету фізична культура
7.06.2024
гр. К - 23 1/9
Тема: Туризм
Урок № 114 - 115
Завдання: Біг 2хв. темп повільний. Загальнорозвивальні вправи.
Вправи на розвиток сили ніг:
Види туризму:
Рекреаційний туризм
Це туризм, який є повною протилежністю ділових подорожей. Метою рекреаційного туризму є відпочинок і перезавантаження, лікування, спорт, культурне просвітництво. Як правило, рекреаційний відпочинок характеризується більш тривалим перебуванням в одній і тій же локації.
Культурний туризм
Це наймасовіший вид туризму. Метою таких поїздок є прогулянки по туристичних місцях, пам'ятками, знайомство з іншою культурою, побутом та звичаями.
Спортивний та екстремальний туризм
Метою спортивного туризму є заняття спортом, тими видами або в тих локаціях, яких немає за місцем проживання мандрівника.
Автомобільний туризм (автотуризм)
Популярний у своїй практичності вид туризму, коли мандрівники самостійно подорожують на автомобілі, або збираються в групи. Найчастіше послуги агентів і турфірм при цьому не використовується.
Велосипедний туризм
Активний відпочинок, для пересування під час якого використовується велосипед. Залежно від цілей і стилю поїздки формат відпочинку може змінюватися. Це може бути як прогулянка, так і тривала подорож. Велосипед може використовуватися як транспортний засіб, або ж як мета поїздки. Для велосипедних туристів прокладаються спеціальні маршрути, траси, або складається план подорожі по мальовничій місцевості.
Кінний туризм
Аналогічно з велосипедним, кінний туризм проходить за спеціальними маршрутами. Найчастіше це національні парки або заповідники. Особливою популярністю користується у любителів еко-туризму через можливість не використовувати автомобілі та мотоцикли для пересування, а також бути ближче до природи.
Лижний туризм
Передбачає проходження лижних трас і маршрутів під час поїздки. Є безліч гірськолижних курортів і спеціально облаштованих місць. Вибираючи такий напрямок відпочинку, не забудьте про те, що ваша туристична страховка повинна включати покриття травм внаслідок активного відпочинку.
Паломницький туризм
Це вид туризму, метою якого є відвідування релігійних місць і пам'яток, міст, що мають значення для віруючих тієї чи іншої релігії.
Пригодницький туризм
Це поїздки в незвичайні тури, наприклад, в екзотичні місця. Також це можуть бути експедиції, сплави по річках або походи в джунглі та резервації, мінімально змінені людським фактором.
Водний туризм
Під час таких поїздок мається на увазі відпочинок з використанням водного транспорту, наприклад, байдарок, човнів, яхт, або водний спорт. Водний транспорт може бути орендованим або особистим.
Сільський туризм
Це вид екологічного туризму, під час якого проживання і дозвілля туристів облаштовується в сільській місцевості, у віддаленні від міст і промислових забудов. Подорож може передбачати не тільки перебування в селі, наприклад, але і спостереження або участь в сільськогосподарських роботах. Також для сільського туризму можуть спеціально облаштовувати локації. Метою сільського туризму є відпочинок від міста, вивчення і занурення до заміського побуту і наближення до природи.
Шопінг туризм
Цей вид туризму має на увазі поїздки з метою покупки одягу або інших речей. Напрямком подорожі можуть бути як столиці світової моди, наприклад, Мілан або Париж, так і великі аутлети, які як правило знаходяться поруч з різними туристичними містами.
Пасивний туризм
Пасивний відпочинок - це більш повільний, розмірений туризм, без частої зміни локацій та відвідування великої кількості пам'яток. Метою таких поїздок може бути як цілеспрямоване відвідування 1-2 туристичних місць, так і лікування, відрядження, навчання і навіть спорт. Але спортивний пасивний туризм передбачає не прийняття участі, а спостереження за змаганнями або іграми. Також є варіант поїздки за кордон на тривалий час для того, щоб пожити життям місцевих людей і зануритися, перейняти їх розпорядок дня.
Лікувально-оздоровчий туризм
Лікувальний туризм - це подорож з метою поліпшення здоров'я або позбавлення від захворювання. Це може бути поїздка в санаторій або лікарню, на морський курорт, грязелікування,
Діловий туризм
Поїздки та подорожі відбуваються з метою налагодження бізнес-контактів, підписання контактів, розширення виробництва, пошуку постачальників і партнерів. Також це можуть бути поїздки на мовні курси, семінари, симпозіуми, конференції, зустрічі тощо.
Гастрономічний туризм
Локації приваблюють туристів гастрономічними турами, винами та співпрацею з кухарями зі світовим ім'ям. Цілі такого туризму полягають в тому, щоб спробувати щось нове, дізнатися більше про кулінарію інших країн, потрапити в конкретний ресторан або заклад.
Круїз
Під словом "круїз" найчастіше мається на увазі подорож на лайнері. В цілому ж круїз передбачає під собою використання транспортного засобу не тільки для здійснення поїздки, а й для проживання, харчування та проведення дозвілля у цьому ж місці.
Освітній туризм
Освітній туризм - це подорож, метою якого є отримання освіти або поєднання відпочинку з навчанням. Це як навчання у ВНЗ, так і підвищення кваліфікації, проведення досліджень, обмін досвідом тощо.
ПРИЛАДДЯ НЕОБХІДНОГО ПІД ЧАС ПОХОДУ:
Намет.
У поході потрібно десь спати, особливо якщо похід багатоденний. Екстремальні намети розраховані на суворі погодні умови, мають вітростійкі та снігозахисні конструкції, високі показники водо-непроникнення та вентиляційну систему. В даній серії є намети з мінімальною вагою та більш важкими конструкціями. Догляд та зберігання>>
Намет захищає від:
- Опадів;
- Комах (жуків, комарів, мурах) під час сну;
- Вологи, яка виходить з землі;
- Вітру;
- Створює затишок та відносний комфорт під час сну.
Спальний мішок.
Замінники його у вигляді різноманітних ковдр, курток та накидок не допомагають, у зв’язку з тим що вони не стільки гріють, скільки значно збільшують вагу наплечника. Спальні мішки бувають двох типів (кокони та ковдри), мають різну температуру комфорту, яка відповідає сезону використання. На бірках, часто, пишуть при якій температурі можна спати у мішку: температура комфортного сну (температура навколишнього повітря, коли спати тепло) та температура екстремального сну (коли спати вже холодно, але переохолодження ви не отримаєте).
Килимок.
Пінополіуретановий килимок / самонадувний килимок використовується для теплоізоляції між тілом людини яка лежить та грунтом, а також для підвищення комфорту сну та захисту спального мішка від вологи та пошкоджень. Килимок укладається на дно намету або на землю під час відпочинку, за виключенням килимків анатомічної форми, які вкладаються у спальник.
Водоочищувачі.
Будь-яка вода потребує додаткового очищення. Тому, для того щоб не захворіти на інфекційну хворобу, воду яку набрали із сумнівного джерела необхідно фільтрувати та знезаражувати. Водоочищувачі мають мікро-пористу структуру з просоченням сріблом або із скловолоконним фільтром, які затримують ріст бактерій.
Газове обладнання.
Газове обладнання – незамінний атрибут спорядження для альпінізму, туризму та відпочинку на природі.
В горах, у степовій зоні, в тундрі не завжди можна знайти дрова для ватри. Пальник туристичний допомагає зекономити час на приготування їжі та розведення вогню, особливо у непогоду.
Паливні пальники існують трьох типів: газові, рідкопаливні та мультипаливні. Збираючись в похід, потрібно врахувати безліч факторів: висоту маршруту над рівнем моря, пору року та прогноз погодних умов, вид палива, яке зручніше використовувати, спосіб кріплення до балону, наявність п’єзопідпалу, вагу та габарити пальника, її потужність, кількість осіб в поході та, відповідно, об’єм посуду. Газові туристичні пальники є найбільш розповсюдженими – вони легкі, компактні, їх можна використовувати практично у будь-яких погодних умовах, крім сильного морозу. Рідкопаливні пальники працюють на бензині, дизельному паливі, та використовуються, як правило, у екстремальних умовах. Мультипаливні пальники можуть працювати як на газі, так і на дизпаливі. Особливу увагу потрібно приділити якості палива та газу, звертайте увагу на моделі пальників. Також при використанні рідкого палива, туристичний пальник потребує попереднього розігріву та постійного догляду.
Для любителів палити багаття: рідини для розпалювання, сухий папір, сірники.
Рюкзаки: основні види
За призначенням сучасні рюкзаки прийнято ділити на:
- міські;
- для ноутбука;
- спортивні;
- туристичні;
- експедиційні;
- трекінгові;
- для хайкінга;
- тактичні;
- для альпінізму;
- Туристичні рюкзаки - в цій лінійці представлена величезна різноманітність моделей. Вони відрізняються своїм зовнішнім виглядом, конструкцією, місткістю, типами підвісок і багатьма іншими характеристиками. Наприклад, якщо у вас буде Caribee Jet pack, то ви зможете з ним відправитися як в невеликий похід, так і в тривалу подорож.
- Тактичні рюкзаки - моделі даної групи стануть відмінним рішенням не тільки для військовослужбовців, але і для любителів екстремальних видів відпочинку, в тому числі рибалки і полювання. Відмінною особливістю таких моделей є оформлення в кольорі хакі або камуфляж, наявність поясного ременя, безліч кишень і строп для кріплення спорядження або інструменту. Обсяг таких рюкзаків не перевищує 50 літрів.
- Експедиційні рюкзаки - об'єм даних рюкзаків досягає 100 літрів. Завдяки тому, що багато моделей мають додаткову жорстку раму, в них зручно переносити об'ємні і важкі речі. Такі рюкзаки виконані з надміцних тканин, що дозволяє транспортувати запаси провізії, намет, особисті речі і багато іншого.
- Трекінгові рюкзаки - моделі цієї групи були створені для довгих піших походів. Наприклад, Osprey Aura - по місткості цей рюкзак практично нічим не відрізняється від туристичних моделей, але зовнішніх підвісок у нього набагато менше. Варто відзначити, що рюкзаки для трекінгу відрізняються практичністю, універсальністю і зручністю, завдяки чому їх можна сміливо використовувати в будь-яких подорожах і походах.
- Альпіністські рюкзаки - за обсягом ці моделі можуть бути такими ж, як і туристичні, але зовнішня підвіска для допоміжного спорядження присутня обов'язково. І якщо ви підбираєте для себе надійну модель альпіністського рюкзака, то зверніть увагу на Ferrino Fitzroy Recco. З даною моделлю ви будете однаково впевнено підкорювати вершини, гуляти по місту або виїжджати на природу.
- Рюкзаки для хайкінга - ця лінійка була створена спеціально для того, щоб мандрівники могли транспортувати все необхідно спорядження максимально комфортно. Рюкзаки даної групи відрізняються великим об'ємом - до 80 літрів, наявністю декількох відділень та безліччю дрібних кишень.
- Штурмові рюкзаки - рюкзаки цієї групи були розроблені для тих, хто не уявляє свого життя без екстремальних сходжень і походів. Відмінною особливістю таких моделей є обтічна форма без зайвих зовнішніх кишень. Це необхідно для того, щоб не зачепитися за гілку або скелю. Більш того, конструкція даних моделей передбачає можливість зовнішнього розміщення всього необхідного штурмового спорядження.
https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstreams/ac88a217-1c78-4630-98a9-122c867fd9d5/download
https://tnpu.edu.ua/navchannya/sylabusy/bakalavr/fizvyh/Sportyvnyi_turysm.pdf
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35528/
https://chl.kiev.ua/7/10.1.htm
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35528/
7.06.2024
гр. К - 23 1/9
Тема: Туризм
Урок № 116-117
Завдання: Біг 2хв. Загальнорозвивальні вправи.
Види наметів:
ТУРИСТИЧНІ НАМЕТИ
Найбільш поширений і універсальний варіант. Саме його обирає більшість туристів у всьому світі як більш-менш вдалий компроміс між вагою намету, його надійністю, зручністю проживання і користування і, звичайно ж, вартістю. Як правило, конструкція опорної системи таких наметів сконструйована за схемою «півсфера» з тими чи іншими відмінностями. Вони мають один або два входи, один або два тамбури для речей, просту схему установки. Такі намети, як правило, володіють розвиненою системою вентиляції, антимоскітними сітками, штормовими розтяжками. Розраховані на впевнене застосування влітку, навесні і восени, і обмежене застосування взимку, а також при штормовій погоді.
«ЛІТНІ» ТУРИСТИЧНІ НАМЕТИ
Практично це ті ж намети, що й описані вище, але вже без їх всеосяжної універсальності. Вони розраховані на використання влітку, теплою весною і восени, тобто є 2-3х сезонними. Як правило, внутрішній намет складається з великої кількості сітки, закрити яку неможливо. Вони добре вентилюються, в них завжди багато свіжого повітря, іноді навіть занадто багато… і в холодну ніч ви можете це відчути на собі. Такі вироби дуже популярні у тих туристів, хто не подорожує в холодну пору і в холодних країнах, любить відпочинок біля води. Як правило, ці намети легші від своїх більш «закритих колег».
ШТУРМОВІ НАМЕТИ
Штурмові намети, або намети для альпінізму і екстремального туризму. Це найбільш витривалі з наметового племені екземпляри – за рахунок своєї конструкції і застосовуваних матеріалів мають підвищену вітростійкість, надійність, часто мають досить хитромудру схему установки численних дуг, з якою слід розібратися заздалегідь. Як правило, такі намети розраховані на використання в холодну погоду, можливості активної вентиляції часто приносяться в жертву конструкції а-ля «термос», що дозволяє істотно зменшити втрати тепла в закритому наметі. Не найкращий варіант для спекотного літа або теплої весни / осені. Практично незамінні під час зимових походів, екстремального трекінгу в районах із сильним вітром, альпіністських сходжень у високих горах.
УЛЬТРАЛЕГКІ НАМЕТИ
Fast & light – дуже популярний останнім часом тренд. З’являються цілі групи «легкоходів», що борються за кожен грам виграної у спорядження ваги. Легкий рюкзак дозволяє відмовитися від послуг носіїв на треках в Непалі або Африці, істотно збільшує швидкість пересування і просто допомагає спокійно насолоджуватися краєвидами, не навантажуючи зайвою вагою спину, плечі і коліна. Спеціально для таких ентузіастів легких рюкзаків більшість виробників випускають надлегкі намети. Знизити вагу допомагають сучасні матеріали, зменшення фізичних розмірів намету, деякі компроміси в конструкції (наприклад – відсутність сітки, що закривається, у внутрішньому наметі, «частковий» каркас, тобто намет не можна встановити автономно), а також зменшення щільності тканин і діаметра трубок каркаса.
НАМЕТИ ДЛЯ АЛЬПІНІЗМУ
Завдяки вибірковій роботі мембрани, вона дозволяє намету «дихати», при цьому залишаючись водонепроникної зовні. Мембранна технологія, котра непогано працює з одягом, у випадку з наметами, на жаль, часто дає збій. Оскільки мембрана не прилягає безпосередньо до теплого тіла людини, температурні та інші умови її роботи дещо інші.
БІВУАЧНІ МІШКИ
Бівуачний мішок зазвичай являє собою кокон з бічним входом на блискавці, розмірами трохи більший спального мішка (або декількох мішків, якщо він багатомісний). Іноді передбачається можливість якоїсь конструкції, що утримує тканину над особою. В районі обличчя може бути передбачена москітна сітка і, крім цих випадків, каркас в бівуачних мішках не застосовується. Бівачний мішок може використовуватися як в самій палатці (для захисту спального мішка від конденсату і холоду), так і в комплекті з тентом або самостійно (мандрівниками-мінімалістами). Як правило, шиється з дихаючої та водонепроникної тканини.
Встановлення наметів:
«Встановлення намету»
Місце для намету треба обирати з огляду на вологість ґрунту. Краще підійде хвойний, ніж листяний ліс, і галявина, а не хащі. Вибране місце звільняють від каміння, коріння, шишок та купиння. Ідеальний варіант, якщо ділянка під намет буде горизонтальною, сухою, рівною та м’якою. У гірській місцевості з цією метою ділянку під намет викладають плоским камінням (мал. 1), або вирівнюють за допомогою лопати. У крайньому випадку намет ставлять так, щоб голови туристів були вище ніг, а поперек виходу із намету кладеться і закріплюється колода, тоді туристи вісні можуть контролювати вихід і не будуть викочуватися із намету.
Мал. 1
Як правило, намети встановлюють входом у напрямку вогнища, річки або відкритої місцевості. Якщо немає можливості розбити бівак у місці, зовсім закритому від вітру, намети ставлять задньою стіною до вітру (мал. 2). Якщо майданчик на місці табору вологий, під днище намету кладуть поліетиленову підстилку.
Встановлювати намети треба до випадання роси, щоб місце під ними було сухим. У дощ встановлюйте їх якомога швидше, щоб не намокла тканина. Якщо під руками є все необхідне – для цього вистачить 2-3 хвилини. Якщо намет немає власного тенту, то його можна приготувати із поліетиле-нової плівки. Оптимальний варіант плівка розміром 3 х 4. метри.
Мал. 2 |
На сьогодні існує велика кількість видів, форм та конструкцій наметів. Але, ще не втратили популярності такі намети, типу “Памірка”. Це двосхилі намети, у яких спочатку закріплюється днище короткими кілками, потім на стояках встановлюють гребінь намету, а далі за допомогою відтяжок натягують схили намету, без перекосів (мал. 3), на відстані від намету кілками до ґрунту.
Мал. 3
Якщо ділянка кам’яниста і немає можливості забити кілка, то замість нього можна використати каміння (мал. 4)
Мал. 4
В лісі краще намет встановлювати між деревами. Тут спочатку між деревами натягують гребінь намету, а потім закріпляється днище та натягуються схили. Правильно встановлений намет, коли стріха не зморщується, підлога не зависає, а стінки не провисають. Із власного досвіду: краще кілки та стійки приготувати із легкого металу ще до походу, тоді менше часу буде витрачатися під час розгортання бівака. Тент кріпити до намету прищіпкою для білизни.
ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПЕРЕБУВАННЯ НА МАРШРУТАХ АКТИВНОГО ТУРИЗМУ
На маршруті учасник зобов'язаний:
1. Дотримуватися дисципліни, виконувати рекомендації гіда-провідника, не допускати самовільних відлучок;
2. Дбайливо ставитися до природи, без дозволу гіда-провідника не розводити багаття і не залишати його без нагляду;
3. Не розпалювати багаття вогненебезпечними речовинами, не запалювати свічки і сірники в наметах, не кидати в лісі палаючі сірники і недопалки, не рубати живі дерева;
4. Своєчасно інформувати гіда-провідника про найменші ознаки захворювань, втому, потертості і травми, здійснювати самоконтроль;
5. Не купатися в недосліджених водоймах і без дозволу гіда-провідника не влаштовувати переправи через водні перешкоди;
6. Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди та інші рослини;
7. Надавати допомогу товаришам у групі, а також всім людям, які зазнали пошкоджень у районі подорожі;
8. Підтримувати місця привалів, стоянок в належному санітарному стані;
9. Берегти групове туристське спорядження та інвентар;
10. Шанобливо ставитися до інших учасника групи, не провокувати конфлікти;
11. Не вживати спиртні напої, наркотичні препарати.
Керівник маршруту має право: приймати необхідні заходи для забезпечення безпеки учасників аж до зміни або припинення походу в зв'язку з виникненням небезпечних природних явищ та іншими обставинами, в разі необхідності надання допомоги потерпілому. А також, проводити розділення групи в аварійних ситуаціях, виходячи з реальної наявності сил та засобів, конкретних обставин та максимальної можливості виконання завдання по ліквідації аварії.
Основні правила поведінки в поході:
• При виникненні небезпечної ситуації, учасники в беззаперечному порядку виконують вказівки гіда-провідника.
• У випадку травми або захворювання учасника йому негайно надається долікарська допомога, і він доставляється до найближчого медичного закладу.
• У випадку травми або захворювання гіда-провідника, йому негайно надається долікарська допомога, і він доставляється до найближчого медичного закладу, учасники подорожі повідомляють про подію керівника клубу і діють відповідно до його вказівок.
• Місце знаходження гіда-провідника під час руху - попереду групи, замикаючий у групі - найбільш сильний і досвідчений учасник. Між замикаючим і гідом повинна бути постійний голосовий зв'язок. Рух групи - компактний.
• Проходження небезпечних ділянок здійснюється під керівництвом гіда-провідника. Подолання річок убрід у взутті.
• Проходження кам’янонебезпечного схилу організовується так, щоб учасники не знаходились один під одним. При зриві каменю подається команда: «Камінь».
• Якщо група потрапила в грозу, необхідно піти з височини, віднести металеві предмети на 30-40 метрів всторону, зробити укриття з поліетиленових плівок, сісти на рюкзак, ізолювати себе від землі.
• Щоб уникнути опіків сітківки очей у високогір'ї і на снігових схилах, необхідно носити сонцезахисні окуляри з лінзами, які не пропускають жорстке ультрафіолетове випромінювання.
• Щоб уникнути теплового удару або сонячного опіку шкіри, треба своєчасно знімати або одягати одяг, відкриті частини тіла змащувати захисним кремом.
• При приготуванні їжі на вогні, не можна залишати газовий пальник або багаття без нагляду, ставити посуд з гарячою їжею в місцях, де її легко перекинути.
• При роботі з сокирою необхідно розташовуватися так, щоб в разі зриву сокиру летів в сторону від людей. Не можна залишати сокири стирчать в деревах.
• Будьте коректними у спілкуванні з попутниками і незнайомими людьми.
Форми рельєфу і їх зображення на топографічних картах.
Рельєфом називається сукупність нерівностей земної поверхні, що складаються з різноманітних елементарних форм. За підвищенням над рівнем моря і ступеню розчленованості земної поверхні розрізняють два основних типи рельєфу - гірський і рівнинний. Гірський рельєф складається головним чином із гірських ланцюгів і хребтів з відрогами, лінійно витягнутих, які простягаються на великі відстані. Рівнинний рельєф характеризується формами поверхні з малими (у межах 200м) коливаннями висот. Горбистий рельєф є одним з різновидів рівнинного рельєфу. На топографічних картах рельєф зображується горизонталями - кривими замкнутими лініями, кожна з який являє собою зображення на карті горизонтального контуру нерівності, усі точки якого на місцевості розташовані на одній і тій же висоті над рівнем моря (рис. 1). Уявимо собі острів у вигляді гори, які поступово затоплює водою. Рис. 1 – Зображення горизонталей Припустимо, що рівень води послідовно зупиняється через однакові проміжки по висоті (рівні h метрів). Кожному рівню води, починаючи з вихідного, буде відповідати своя берегова лінія у виді замкнутої кривої, усі точки якої мають ту ж саму висоту. Ці лінії спроектовані на поверхню землі і зображені в заданому масштабі на карті. Вони дадуть нам зображення гори в плані, у вигляді системи замкнутих кривих ліній - горизонталей. 3 Відстань h по висоті між суміжними січними площинами називається висотою перетину. Далі розглянемо основні форми рельєфу, що зображуються на топографічних картах. ГОРА - значне куполоподібне або конічне узвишшя з більш-менш явно вираженою підставою - підбором. Невелика гора округлої або овальної форми з пологими (< 300м) схилами і відносною висотою до 200м. називається пагорбом, а штучний пагорб - курганом. ХРЕБЕТ - лінійно витягнуте узвишшя, що поступово знижується по одному або обом своїм кінцям. Гірський хребет - ланцюг гір, що простягається в одному напрямку. Рис. 2 – Основні форми рельєфу (узвишшя). КОТЛОВИНА (УЛОГОВИНА) - замкнута чашоподібна впадина з пологими схилами. ЛОЩИНА - витягнуте поглиблення, що знижується в одному напрямку, має схили. Лінія, що проходить по дну, називається водозливом. Великі і широкі лощини з положистими схилами і слабко нахиленим дном називають долами. Вузькі гірські, глибокі лощини називають ущелинами. Різновид лощин: балки і яри - великі глибокі вимоїни з крутими не задернованими схилами що утворені тимчасовими водостоками. 4 Рис. 3 – Основні форми рельєфу (впадини). СІДЛОВИНА - зниження на гребені хребта між двома суміжними вершинами. Через сідловини в горах часто проходять дороги; у цьому випадку сідловина називається перевалом. Рис. 4 – Вид сідловини. Для того, щоб відрізнити опуклу форму рельєфу (гору, хребет) від увігнуто (улоговини, лощини), ї швидко визначити напрямок схилу, на горизонталях ставлять штрихи - показники схилів, що своїми вільними кінцями спрямовані убік зниження схилів. Курсанти на картах практично визначають напрямки схилів, знаходять гори, хребти, улоговини, лощини. 5 Рис. 5 – Напрямки схилів. Горизонталі, що відповідають основному перетину (розрізу) рельєфу, називають основними або суцільними, викреслюються вони суцільними лініями. Половинні (полугоризонталі) проводяться через половину основної висоти розрізу, переривчастими лініями. Основні горизонталі Половинні (полугоризонталі) Додаткові горизонталі Рис. 6 – Основні, половинні та додаткові горизонталі. Основна висота розрізу указана на кожному листі карти під південною стороною рамки. Об'єкти і деталі рельєфу, що неможливо зобразити горизонталями, показують умовними знаками (обриви, скелі, осипи, яри, вимоїни, вали, дорожні насипи, виїмки, кургани, ями).
Домашнє завдання: повторити техніку встановлення намету.
Рекомендована література:
https://dspace.hnpu.edu.ua/bitstreams/ac88a217-1c78-4630-98a9-122c867fd9d5/download
https://tnpu.edu.ua/navchannya/sylabusy/bakalavr/fizvyh/Sportyvnyi_turysm.pdf
https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/35528/
https://chl.kiev.ua/7/10.1.htm
https://nuczu.edu.ua/images/topmenu/kafedry/kafedra-viiskovoi-pidhotovky/vt/Zanytie_1_5.pdf
https://pohod-v-gory.com/vybyrayemo-namet/
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий