Викладачі фізичної культури

План роботи з предмету фізична культура.
17.05.2024
гр. Мк 23 1/9
Тема: Футбол.
Урок № 106 - 107

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи.

Жонглювання м’ячем

Кроки Метод 1 із 5: Почніть, ловлячи м'яч руками 1 Злегка відкрийте м'яч. Відкрийте з футбольного м'яча трохи повітря, щоб він менше пружинив. Його так буде легше контролювати, і він не покотитися далеко, якщо ви промахнетеся. • Після того, як ви освоїли техніку жонглювання, повністю накачайте м'яч. • 2 Тримайте м'яч перед собою на рівні грудей. Киньте його на землю, і нехай він відскочить від землі в повітря. Коли м'яч почне знижуватися після відскоку, підкиньте його ногою назад у повітря і зловіть руками. Спробуйте підкидати його вашу домінуючою ногою до рівня живота або грудей. Спробуйте бити по м'ячу верхньою стороною ступні, тримаючи її під невеликим кутом вгору. • Переконайтеся, що ваші шнурки не зав'язані подвійним вузлом. М'яч може відскочити від великого вузла під кривим рогом. • Ваша ступня не повинна бути розслабленою. Тримайте її під кутом. • 3 Тримайте коліна злегка зігнутими. Це допоможе вам краще контролювати м'яч. Ступня небьющей ноги повинна стійко стояти на землі. • Дуже важливо зберігати баланс тіла, коли ви жонглируете м'ячем. У перервах між подкидивания ми постійно вдосконалюйте баланс, щоб не втрачати контролю над м'ячем. Тримайте коліна зігнутими і не спускайте з м'яча очей. • 4 Тренуйтеся підкидати м'яч, поки ви не зможете легко і послідовно ловити його руками на рівні живота. Ви не повинні нахилятися або витягати далеко руки, щоб зловити його. Потім тренуйтеся робити це з іншою ногою. Майте на увазі, що жонглювання домінантний ногою завжди складніше. Не здавайтеся! • 5 Поступово збільшуйте кількість відскоків м'яча від вашої ступні. Замість того, щоб ловити м'яч руками після кожного удару по ньому ногою, підкиньте його в повітря, і коли він почне падати, підкиньте його знову, не даючи йому впасти на землю. Намагайтеся тримати м'яч під контролем. Практикуйтеся жонглювати однією ногою, поки у вас не почне виходити, а потім перейдіть на іншу ногу. Практикуйтеся, поки не почнете впевнено жонглювати обома ногами. • Ви можете навчитися ловити м'яч ногою, пом'якшивши його падіння ступень і притиснувши нею м'яч до гомілки. Метод 2 із 5: Чергуйте ноги • 1 Киньте м'яч на землю і дайте йому відскочити. Підкиньте його правою ногою. Намагайтеся контролювати удар, і підкидайте м'яч, поки він знаходиться в повітрі. Намагайтеся не підкидати його вище рівня талії. 2 Дайте м'ячу впасти і відскочити від землі, а потім вдарте по ньому лівою ногою. Знову ж, намагайтеся, щоб удар був сильним, і м'яч підлітав не вище талії. Легкі удари легше контролювати, і вам буде зручніше чергувати ноги. Будьте готові до того, що вам, ймовірно, доведеться багато порухатися. 3 Зловіть м'яч руками, як тільки ви підкинете його один раз обома ногами. Потім підкиньте його обома ногами двічі і зловіть м'яч. Потім спробуйте зловити його після трьох ударів ногами, а потім чотири рази і т. д. Будемо вважати, що ви освоїли цю вправу, коли ви зможете стояти на одному місці і жонглювати м'ячем певний час. Метод 3 із 5: Почніть з м'ячем на ступні ноги 1 Покладіть м'яч у ваших ніг. Поставте на нього вашу домінуючу ногу. Прокрутить м'яч ногою так, щоб він закотився на вашу ступню. Відразу підкиньте його вгору, як ніби ви збираєтеся зловити його руками. 2 Приготуйтеся вдарити по м'ячу іншою ногою. Зробіть це, коли м'яч буде падати. Чергуйте ноги і продовжуйте жонглювати так, як було описано вище. Якщо м'яч упаде на землю, не піднімайте його руками. Використовуйте для цього ноги і починайте жонглювати заново. • 3 Тримайте ногу, якою ви б'єте, ближче до землі. Якщо вона буде занадто високо в повітрі, то вам буде складніше контролювати м'яч. Сила удару по м'ячу йде від стопи, а не від ноги. Метод 4 із 5: Жонглювання колінами 1 Підніміть одне коліно так, щоб воно було перпендикулярно тілу. Це зробить ваші стегна плоскими. М'ячем набагато легше жонглювати, коли він відскакує від плоскої поверхні. • Спробуйте жонглювати колінами (або, вірніше, стегнами) тільки після того, як ви освоїли набивати м'яч ступнями. Жонглювання колінами поліпшить ваші навички жонглювання. Це також дозволить вам краще управляти м'ячем. 2 Тримайте м'яч у руках над стегном. Дайте м'ячу впасти на середню частину стегна. Якщо ви відіб'єте м'яч колінною чашечкою, то він гарантовано полетить дуже далеко. 3 Жонглируйте колінами, як якщо б ви жонглювали ступнями. Почніть ловити м'яч руками. Практикуйтеся, поки не навчитеся контролювати напрямок і висоту відскоку м'яча. Потім тренуйтеся з іншим стегном. 4 Чергуйте стегна. Зробіть це, коли будете впевнені, що ви зможете контролювати м'яч стегнами. 5 Чергуйте стегна і ступні. Вдарте по м'ячу ступнею правої ноги, підкиньте його правим стегном, потім лівою ногою, а потім лівим стегном. Коли ви зможете робити це, не гублячи м'яча, спробуйте підкидати його кожною ногою і стегном два рази, потім три рази, і так далі.

Вправи на координацію:

Передачі м'яча на вихід. Командні дії у захисті.ТАКТИКА ГРИ У ЗАХИСТІ

1. Тактика захисту.

Гра в захисті припускає організацію позиції і дій гравців з метою запобігти чи ускладнити атакуючим можливість наблизитися до воріт і завдати точного удару. Усі дії команди, що обороняється, є відповідними на дії атакуючих і обумовлюються особливостями тактики суперника. Гра в обороні різноманітна, багатопланова і спрямована на захист воріт, на активну боротьбу за оволодіння м'ячем і організацію успішної атаки.

2. Індивідуальна тактика.

Ефективність захисту багато в чому залежить від індивідуального уміння кожного гравця діяти проти суперника — і коли він володіє м'ячем; і без нього. Борючись проти суперника, котрий не володіє м'ячем, футболісти в захисті здійснюють закривання і перехоплення.

Закривання — переміщення з метою перешкодити супернику одержати м'яч. Той; що обороняється, розташовується між суперником і своїми воротами. Позиція залежить від співвідношення сил суперників, швидкості бігу, персонального завдання. Чим ближче суперник до воріт, тим щільніше його треба закривати.

Перехоплення — дія гравця з метою оволодіння м'ячем, спрямованим опікуваному супернику. Успіх перехоплення залежить від правильної оцінки обстановки, вмілого вибору позиції, своєчасного виходу до м'яча, швидкості і т.д.

3. Групова тактика.

Основою реалізації групової тактики в захисті є організована взаємодія двох чи більше гравців для надання допомоги партнерам чи руйнуванні комбінацій суперника.

Щоб безпосередньо допомогти партнеру, котрий програв єдиноборству використовують страховку.

4. Командна тактика.

Командна тактика в захисті зводиться до організації колективної взаємодії, котра дозволяє успішно відбивати атаки суперника і після цього переходити в наступ. На оборонному етапі цих дій необхідно швидко сконцентрувати сили в небезпечній зоні, перегрупуватися і забезпечити взаємну страховку захисних ліній.

Домашнє завдання : повторити техніку зупинки м'яча.

Рекомендована література:

https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/bitstream/lib/49631/1/%D0%A4%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%20%D1%96%20%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BA%D0%B0%20%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.pdf

https://www.slideshare.net/kremenlev/ss-44745539

https://repository.ldufk.edu.ua/bitstream/34606048/22121/1/%D0%A1%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%BA%D0%BE%20%D0%92.%20%D0%92.%20%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%BE-%D0%BC%D0%B5%D1%82%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96%20%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%B5%D0%BA%D1%82%D0%B8%20%D0%BF%D1%96%D0%B4%D0%B3%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%BA%D0%B8%20%D1%84%D1%83%D1%82%D0%B1%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2.pdf

http://dspace.pdpu.edu.ua/handle/123456789/16109

Тема: Футбол
Урок № 108 - 109

Завдання: Повільний біг 2хв. Загальнорозвивальні вправи.

Спеціальні вправи з м'ячем:

Ведення м’яча.

Удари по м’ячу з льоту.

Передачі м’ячу на місці, в парах, трійках.Передачі по дистанції діляться ще кілька типів, які розрізняють по відстані паса: коротка передача, середня і довга. Перший тип передач характерний тим, що розпакування йде на 5-10 метрів, а ефективність таких передач дуже висока, але тільки біля воріт суперника. Біля своїх воріт ці передачі можуть викликати біду, оскільки нападникам протилежної команди не важко буде зробити пресинг і перехоплення. Середні передачі переважають у грі, вони доступні футболістам усіх амплуа майже в багатьох ситуаціях. Такі паси віддають на відстань 10-20 м. Та й останній тип передач — довгі, які віддають на відстань від 20 метрів. Дані передачі допомагають у швидкій контратаці, при заході до штрафного майданчика або при швидкій зміні флангу.

Передачі за напрямом також поділені на три типи: поздовжня, поперечна та діагональна. Такий поділ відбувається за принципом відношення передачі до осей поля. Наприклад, поздовжні передачі зазвичай паралельні осі поля. Такі передачі є основою «вертикального футболу», вони дозволяють підвищити темп атаки, але за таких пасів високий ризик обриву, який може призвести до пропущеного голу.

Поперечні передачі відбуваються під кутом осі поля. Такі паси дозволяють зменшити темп і тримати м’яч, але так само високий ризик перехоплення. І, нарешті, діагональні передачі створюють діагональ по відношенню до осі поля, такі передачі частіше даються наперед. .

Виконання ударів з кутової позначки. Кутовий удар виконується в тому випадку, якщо м'яч, останній раз торкнувшись захисника команди, перетинає лінію воріт (по землі або по повітрю), але при цьому гол не забитий. М'яч для кутового удару встановлюється в кутовий сектор, позначений флагштоком та спеціальної розміткою.

Ко́рнер — штрафний кутовий удар у футболі. Правило 17 «Кутовий удар» регламентує спосіб продовження гри після того, як м'яч покинув поле від гравця команди, що захищалася, і перетнув лінію воріт цієї команди, але при цьому не був забитий гол.