Викладачі фізичної культури

План роботи

з предмету фізична культура
22.03.2024
гр. К - 23 1/9

Тема: Атлетична гімнастика. Основи організації занять.
Урок № 80 -81

Завдання: Біг та його різновиди. Загальнорозвивальні вправи з предметами.

Теоретичий блок: Атлетична гімнастика - це один з оздоровчих видів гімнастики, що представляє собою систему гімнастичних вправ силового характеру, спрямованих на гармонійний фізичний розвиток людини і рішення конкретних приватних завдань силової підготовки. Вплив силових гімнастичних вправ на займається може бути як загального характеру (на організм в цілому), так і локального (на групу м'язів, ланка опорно-рухового апарату). Звідси і ефект занять може бути поддержівающе-тонізуючим або розвивають. При цьому зберігаються основні принципи і методи організації занять гімнастикою як при складанні окремого комплексу атлетичної гімнастики, при плануванні конкретної тренування, так і при організації системи занять атлетичною гімнастикою (цикли, етапи, періоди).

Основні завдання атлетичної гімнастики:

1. досягнення високого рівня гармонійного фізичного розвитку і зміцнення здоров’я здобувачів освіти;

2. на базі підвищення силових показників розвитку інших фізичних якостей;

3. виховання стійкого інтересу і звички до систематичних занять фізичною культурою і спортом, до активного відпочинку і корисному проведенню дозвілля.

На заняттях атлетичною гімнастикою широко використовують загально-розвиваючі вправи без предметів і з предметами: гімнастичною палицею, набивними м’ячами, скакалкою, амортизаторами, еспандером, гантелями; вправами на приладах: гімнастичній стінці, канаті; брусах-рукоходах, перекладині; стрибкові вправи, лазіння, перенесення вантажу, метання.

До засобів атлетичної гімнастики слід віднести шість груп гімнастичних вправ, які відрізняються характером і умовами виконання:

1-а група - вправи без обтяжень і предметів, пов'язані з подоланням опору власної ваги тіла (ланки);

2-а група - вправи на снарядах масового типу та гімнастичного багатоборства;

3-тя група - вправи з гімнастичними предметами певної конструкції і тяжкості (м'ячі, палиці, амортизатори і т.п.);

4-а група - вправи зі стандартними обтяженнями (гантелі, гирі, штанга);

5-а група - вправи з партнером (в парах, трійках);

6-а група - вправи на тренажерах і спеціальних пристроях.

Для забезпечення належного ефекту силового тренування та управління тренувальним процесом можна виділити допоміжну групу вправ, в яку входять: фізичні вправи, супутні силового розвитку (на гнучкість, спритність, швидкість), для рухового перемикання і активного відпочинку, на розтягування і розслаблення.

Оскільки розвиток сили - це перш за все функціональне вдосконалення провідних систем організму при відповідному поєднанні і взаємодії фізичних і рухових якостей, то слід виділити кілька загальних закономірностей силового тренування:

1) основними показниками м'язової сили є: обсяг і маса м'язів, швидкість їх скорочення і тривалість зусилля, що визначає форми силового прояви (максимальна довільна сила, вибухова сила і силова витривалість);

2) ефект виконання тієї чи іншої вправи залежить від відповідного підкріплення - повторної дії, при цьому можливе звикання до вправи передбачає своєчасне зміна умов і характеру вправи зі збільшенням вимогливості;

3) індивідуальні та мотиваційні особливості займаються вимагають вибору меж напруженості впливу (максимальних і мінімальних), що виражається в тривалості вправи, величиною навантаження, режим вправи і занять, для силового тренування типовий показник «повторний максимум» (ПМ) або максимальна кількість повторень вправи;

4) у силовому тренуванні перевагу зазвичай віддається «перетинає режиму» за умови, що останнє повторення в кожному підході повинне бути з граничним напруженням, а вправи в статичному і поступається режимах повинні лише доповнювати ефект першого;

5) важливо тестування вихідного рівня підготовленості що займаються за комплексом показників: весоростовому співвідношенню, оцінці м'язової топографії тіла і окремих ланок тіла, ступеня розвитку сили в різних умовах прояву, показник ПМ та інші;

6) як фактор забезпечення силового тренування треба розглядати раціональне харчування з урахуванням трьох основних функцій організму: створення запасу енергії, забезпечення обміну речовин і відповідне рівновагу в організмі, забезпечення будівництва клітин і тканин, що визначається змістом, обсягом і співвідношенням поживних елементів, а також додаткові стимулюючі засоби відновлення: масаж, теплові процедури та інші.

Таким чином, широкий вибір засобів атлетичної гімнастики і методичні можливості занять силовими гімнастичними вправами дозволяють у рамках атлетичної гімнастики крім загальних завдань гармонійного фізичного розвитку і силового вдосконалення вирішувати безліч приватних завдань: корекція фігури, розвиток загальної та локальної працездатності, розвиток сили окремих м'язових груп, розвиток максимальної сили або іншого її прояви, розвиток сили з прикладної спрямованістю (для конкретного виду рухової діяльності або виду спорту) та інші.

Пропонуємо підготовчий комплекс вправ без обтяжень з атлетичної гімнастики.

1. В. п. – упор лежачи.

Згинання і розгинання рук в упорі лежачи. При згинанні рук торкнутися грудьми підлоги. При випрямленні рук не вигинатись в попереку, тримати тулуб і ноги прямими. При згинанні рук – вдих, при випрямленні – видих. Ускладнити віджимання в упорі лежачи можна, використовуючи підвищення.

2. В. п. – вис лежачи, висота 70 – 80 см.

Підтягування у висі лежачи. Згинаючи руки у ліктях і опираючись об підлогу тільки п’ятами, підтягуючись до торкання палиці підборіддям, одночасно роблячи вдих, розгинаючи руки і роблячи вдих, опуститись вниз.

3. В. п. – стоячи біля тільця, утримуючи його однією рукою, друга рука на поясі. Присідання на одній нозі. Присісти, стоячи на всій ступні, другу ногу тримати випрямленою вперед. Дихання: при присіданні – вдих, при вставанні – видих.

4. В. п. – о. с., руки на пояс. Випади правою (лівою) ногою. Зробити глибокий випад, ставлячи праву ногу на всю ступню і згинаючи стегно до прямого кута. Тулуб тримати вертикально. Ліва нога залишається стояти на носку. Таке положення називається «ногиниці». Пружно погойдатись (вгору – вниз). Повторити те ж саме з лівої ноги.

5. В. п. – лежачи обличчям вниз, ступні ніг закріплені, руки за спину або на поясі. Вигинання тулуба назад. Енергійно підняти тулуб назад, вигнутись в попереку, зробити вдих. Видихаючи повітря повільно опуститись вниз.

6. В. п. – лежачи на спині, руки за голову. Піднімання і опускання прямих ніг в положенні лежачи. Підняти прямі ноги до вертикального положення (видих), повільно опускати (вдих).

7. В. п. – о. с

Виконується цикл рухів: з положення о. с. виконується упор присівши, потім упор лежачи (тулуб тримати горизонтально). Повторити все в горизонтальному порядку. Не затримувати дихання, а узгоджувати його з ритмом рухів, чергуючи рівномірно вдих і видих.

8. В. п. – о. с. – руки зігнуті в ліктях, в руках кистьовий зміцнював.

Утримуючи палицю в зігнутих руках на рівні поясу, обертати її так, щоб намотуючи шнур, підняти обтяження до кінця вгору. Обертати палицю треба почергово до себе і від себе, тримаючи долоні донизу.