План роботи з предмету фізична культура
4.03. 2024
гр. Мк 21 1/9
Урок № 239 - 240
Тема: Настільний теніс. Організація змагань. Класифікація техничних прийомів.
Завдання: Біг 2хв. Загальнорозвивальні вправи.
Вправи на координацію.
Основи організації та проведення змагань
з настільного тенісу
6.3. Документація
6.3.1. Заявки:
6.3.1.1. на участь у змаганнях;
6.3.1.2. складу для командної зустрічі.
6.3.2. Протоколи зустрічей:
6.3.2.1. поодинці;
6.3.2.2. парних;
6.3.2.3. збірні особистих змагань.
6.3.3. Протоколи командних зустрічей.
6.3.4. Таблиці змагань:
6.3.4.1. по способу з вибуванням;
6.3.4.2. по коловому способу.
6.3.5. Розклад зустрічей.
6.3.6. Підсумки особистих змагань.
6.3.7. Підсумки командних змагань.
6.3.8. Звіт головної суддівської колегії (див. додаток).
6.4. Проведення змагань
6.4.1. По способу з вибуванням:
6.4.1.1. За цим способом проводять змагання у всіх видах,
тобто учасниками змагань вважаються: команди, учасники одиночних зустрічей (чоловічих, жіночих) і пари (будь-які).
6.4.1.2. Кожен учасник вибуває зі змагання після поразки.
6.4.1.3. Переможцем змагання стає учасник, який не програв жодної зустрічі.
6.4.2. Для жеребкування в республіканських змаганнях потрібно використати класифікаційну систему - "Рейтинг" ФНТУ.
6.4.3. Жеребкування з вибуванням.
6.4.3.1. Гравці повинні бути розподілені наскільки це можливо рівномірно між половинами, четвертинами, восьмими, шістнадцятими частинами сітки.
6.4.4. Розсіювання по класифікації.
6.4.4.1. Гравці з найвищими по класифікації номерами, які заявлені для участі у даному виді змагань, повинні бути розсіяні так, щоб вони не могли зустрітися до заключних турів змагання.
6.4.4.2. 1-й за класифікацією заявлений учасник повинен бути розміщений на верх верхньої половини сітки, а 2-й за класифікацією - вниз нижньої половини сітки; всі інші учасники повинні бути розподілені жеребкуванням на визначені місця сітки:
6.4.4.2.1. 3-й та 4-й за класифікацією учасники повинні бути розподілені жеребкуванням між низом верхньої половини сітки і верхом нижньої її половини;
6.4.4.2.2. з 5-го по 8-й за класифікацією учасники повинні бути розподілені жеребкуванням між нижніми місцями непарних номерів четвертин сітки і верхніми місцями парних номерів її четвертин;
6.4.4.2.3. з 9-го по 16-й за класифікацією учасники повинні бути розподілені жеребкуванням між нижніми місцями непарних номерів восьмих частин сітки і верхніми місцями парних номерів її восьмих частин;
6.4.4.2.4. з 17-го по 32-й за класифікацією учасники повинні бути розподілені жеребкуванням між нижніми місцями непарних номерів шістнадцятих частин сітки і верхніми місцями парних номерів її шістнадцятих частин.
6.4.5. У кваліфікованих змаганнях учасники однієї тієї ж організації (місто, клуб і т.ін.) чисельністю до кількості кваліфікаційних груп повинні бути розпорошені жеребкуванням до різних груп.
6.4.6. Сітка, одного разу заповнена, не підлягає зміні, за виключенням, коли необхідно:
6.4.6.1. виправити помилку і явні непорозуміння, які пов'язані з поданням і прийомом заявок;
6.4.6.2. виправити серйозну невідповідність, як передбачено в п.6.4.11;
6.4.6.3. включити додатково гравців або пари, як передбачено в п.6.4.12.
6.4.7. Ніякі зміни, за виключенням необхідних викреслень, не можуть бути зроблені в сітці після того, як в даному виді змагань почалися зустрічі; з метою виконання цього припису кваліфікаційні змагання можуть бути розглянуті як окремий вид змагань.
6.4.8. Жоден гравець не може бути викреслений з сітки без його згоди за винятком випадків його дискваліфікації головним суддею.
6.4.9. Ніякі зміни не можуть бути зроблені в складі пари, якщо обидва гравці присутні і в змозі грати; підставою для змін можуть служити тільки травма, хвороба або відсутність одного з гравців.
6.4.10. Жоден з учасників не може бути переміщений з одного місця сітки на друге, за винятком випадків, коли необхідно усунути великий дисбаланс учасників змагань в окремих частинах сітки; повторне жеребкування повинно бути проведене відповідно з початковою процедурою.
6.4.11. У виняткових випадках, коли дисбаланс є наслідком відсутності декількох сіяних учасників з цієї частини сітки, а повне повторне жеребкування недоцільне, решта учасників, які належать до розпорошення, можуть бути переномеровані в порядку класифікації і повторного жеребкування розподілені по можливості на сіяні місця, залишаючи решту місць сітки незмінними.
6.4.12. Гравець (пара), який не включений до сітки, може бути добавлений туди пізніше на розсуд Оргкомітету і за згодою з головним суддею відповідно до нижченаведеного порядку:
6.4.12.1. якщо число додаткових учасників більше, ніж число вакансій в сіяних місцях, ці учасники згідно з кваліфікацією повинні бути розподілені жеребкуванням на початку серед вільних сіяних місць, поява яких обумовлена відсутністю або дискваліфікацією будь-яких гравців, а потім серед вільних місць.
6.4.13. Спосіб з вибуттям того, хто програв, може бути застосований також:
6.4.13.1. з розіграшом всіх місць;
6.4.13.2. з вибуттям після двох поразок і розіграшем всіх місць (див.додаток);
6.4.14. Коловий спосіб.
6.4.14.1. У змаганнях по коловому способу кожен член групи повинен грати з кожним другим членом даної групи; під час підрахунку результатів за перемогу присуджують 2 очки, за поразку в зіграній зустрічі - 1 очко і жодного очка, коли учасник не з'явився або не дограв зустріч.
6.4.14.1.1. Розподілення місць повинно бути визначено підрахунком набраних очок; якщо два або більше членів групи набрали однакове число очок, їх відносні позиції повинні бути визначені відношенням між числом перемог і поразок, спочатку в командних зустрічах, а потім в індивідуальних зустрічах, потім в партіях і, в кінці кінців, очків в партіях до тих пір, поки не буде виявлено порядок розподілу місць; при цьому в розрахунок приймаються зустрічі між тими учасниками даного змагання, які мають однакову кількість очок.
6.4.14.1.2. Якщо на будь-якому закінченому етапі обчислення місцезнаходження члена групи може бути однозначно визначено по відношенню до інших, результати зустрічей, в яких даний член групи брав участь, повинні бути виключені з будь-яких подальших обрахувань.
6.4.14.1.3. Якщо член групи виключений з числа претендентів, місця решти членів групи повинні бути визначені переглядом відношень перемог і поразок відповідно до методики п.6.4.14.1.1.
6.4.14.1.4. Не в змозі виявити місця учасників за допомогою процедури 6.4.14.1.1.- 6.4.14.1.3. підсумкове розподілення місць визначає головний суддя щодо вибраного ним методу.
6.4.15. Визначення черговості зустрічей проводять згідно з таблицями для змагань по коловому способу (див. додаток).
6.4.15.1. Під час жеребкування для змагань по коловому способу беруть до уваги наступне:
6.4.15.1.1. сильніші учасники (за рейтингом, класифікацією) не повинні зустрічатися між собою до заключних кіл ігор;
6.4.15.1.2. учасники, які представляють одну асоціацію (місто, спортивну організацію і т.ін.), повинні зустрічатися між собою по можливості в перших колах;
6.4.15.1.3. якщо виконанню умови п.6.4.15.1.1 перешкоджає умова п.6.4.15.1.2, то пріоритет віддають останньому.
6.4.16. Змішаний спосіб.
6.4.16.1. По цьому способу проводять змагання, в яких грають або команди, або учасники (чоловічих або жіночих) змагань.
6.4.16.2. Змагання проводять в два або декілька етапів, наприклад, поєднуючи:
6.4.16.2.1. коловий спосіб на попередньому етапі з фінальним також по коловому способу;
6.4.16.2.2. спосіб з вибуванням після двох поразок на попередньому етапі з фінальним етапом по коловому способу.
6.4.17. Вибір способу проведення змагань визначають Положенням про змагання.
6.4.18. Якщо будь-які питання про спосіб проведення змагань не визначені Положенням про змагання, їх рішення покладають на головного суддю.
6.4.19. В особистих змаганнях не можна вимагати від гравця грати без його згоди більше 5 зустрічей на більшість з 5 партій за 4-годинний період або більше 3 зустрічей на більшість з 7 партій за 5 годин або більше 7 зустрічей - з 7 партій на день за виключенням гострої потреби, коли відмова грати може бути відхилена головною суддівською колегією змагань.
Класифікація техничних прийомів в настільному тенісі:
1.Класифікація прийомів техніки гри в настільний теніс. Для успішної гри в настільний теніс однієї фізичної підготовки недостатньо. Необхідно не просто бути сильним, швидким, спритним і витривалим, а вміти виявляти ці якості безпосередньо в ігрових умовах, при виконанні подачі та різноманітних ударів. Для цього потрібно добре знати техніку гри в настільний теніс. Техніка настільного тенісу–це комплекс спеціальних засобів, необхідних спортсмену для успішного ведення гри. Техніка гри дає можливість вирішувати конкретні тактичні завдання у різних ігрових ситуаціях. Враховуючи особливості діяльності гравців з настільного тенісу, всі спеціальні рухи та спеціалізовані положення класифікуються на чотири групи: 1) вихідне положення (стійка); 2) переміщення (пересування); 3) способи тримання ракетки (хватки); 4) технічні прийоми (удари). До введення в гру м'яча, прийому подачі і підготовки до удару тенісист повинен зайняти вихідне положення, яке дає змогу швидко виконати удар. Вихідне положення в настільному тенісі - це таке положення тіла при якому тенісист готується до прийому м'яча, посланого суперником. Вихідне положення (стійка) тенісиста: правобічне (правостороння)–з півобертом лівим боком до суперника; нейтральне (середня) – обличчям до столу; лівобічне (лівостороння) – з півобертом правим боком до суперника. Вихідне положення кожного гравця індивідуальне. Воно залежить від зросту, довжини рук, фізичних даних, швидкості реакції, координації рухів, техніки і стилю гри, володіння технічним арсеналом ігрових прийомів, а також від індивідуальних особливостей. Важливо не тільки віднайти відповідну для удару позицію, але й передусім сконцентрувати увагу перед прийомом м'яча. При розсіяній увазі і недостатній зібраності навіть правильна стійка не зможе забезпечити результативність удару. Спостерігаючи за грою майстра, ви деколи навіть не встигаєте зауважити, як він опинився в тому чи іншому місці. В цьому і полягає майстерність. Виконувати переміщення до м'яча необхідно між ударами, щоб власне до моменту удару бути в потрібному місці. Основний спосіб переміщення в грі – кроки. Стрибки і ривки неефективні, так як при цьому ви можете легко загубити рівновагу. Крім цього, повернення у вихідне положення, або перехід на нову позицію займе значно більше часу, чим при переміщенні кроками. У грі тенісисти найчастіше використовують наступні способи (різновиди) переміщень: - Однокроковий – кроками, переступанням, випадами (з правої, з лівої ноги, з поворотом тулуба, з нахилом тулуба вперед, у боки); - Багатокроковий–приставними кроками, схресними кроками; - Переміщення стрибками(з двох ніг на дві, на одну; з однієї ноги на другу) гравці використовують дуже рідко. Однокроковий спосіб переміщення використовується гравцями на незначні відстані, або для того, щоб зайняти оптимально правильну позицію. При цьому крок в напрямку м'яча роблять ближньою ногою, а другу ставлять в потрібну для виконання удару позицію. Удар також можна виконувати одночасно з кроком, що значно збільшує його силу. Переступання використовують для поворотів на місці або незначного переміщення вперед-назад – тенісист нібито переминається з ноги на ногу; випади -в основному для прийому коротких або косих м'ячів, до яких гравцеві потрібно тягнутися. Приставні кроки використовуються в основному для переміщень вправовліво. При цьому перший, основний крок виконують ближньою до м'яча ногою, а другу підтягують до основної стійки. Схресні кроки гравці часто використовують при грі в середній чи дальній ігрових зонах. Спосіб тримання ракетки називають "хваткою". Хватка ракетки звичайно визначає подальше засвоєння техніки гри. Існує два різновиди, або способи тримання ракетки (хватки): вертикальна(азійська – так звана хватка "пером"); горизонтальна(європейська – так звана хватка "ножем"). Основна перевага європейської хватки – це можливість вести гру зліва і з права атакуючими і захисними ударами, без значних переміщень біля столу. В наші дні все більше азійських гравців віддають перевагу цьому "класичному" способу тримання ракетки. Є три різновиди горизонтальної хватки: універсальна (ребро ракетки між великим та вказівним пальцями); зі зміщенням ребра в сторону великого пальця (підсилює удари тильною стороною ракетки; удари ладанної сторони слабкі); зі зміщенням ребра в сторону вказівного пальця (підсилює удари долонною стороною ракетки; удари тильної сторони слабкі). При підборі ракетки головний критерій, щоб ракетка зручно лежала в руці, вона повинна стати природнім продовженням руки, щоб гравець міг виконувати любі рухи. В настільному тенісі умовно розрізняють три типи ударів: підготовчі – без оберту м'яча і з обертом. Найбільш прості проміжні удари, що використовують гравці вичікуючи зручний м'яч для атаки, зміни позиції та в інших випадках, коли цього вимагають створені обставини. До них належать – поштовховий удар, підставка, підрізка і легкий накат в ближній зоні на столі; атакуючі – удари з верхнім обертом м'яча (накати, топ-спіни, фліпи), плоскі удари по високому м'ячу, контратакуючі удари. Для їх виконання необхідна велика швидкість руху руки, особливо в момент торкання ракетки з м'ячем. Ці удари переважно виконують в ближній від стола зоні; захисні – удари з нижнім, верхнім обертом і без оберту м'яча (підрізки, свічки, підставки). Удар по м'ячу складається з трьох фаз: замах, власне удар і закінчення удару. В сучасному настільному тенісі застосовують понад 20 різноманітних ударів, але для навчання початківців рекомендується 8–10 основних ударів. До основних технічних прийомів належать: удар-подача; удар-накат; удар-підрізка; удар "топ-спин"; удар "свічка"; удар-підставка. Усі технічні прийоми виконуються справа та зліва, їх розрізнюють за: довжиною траєкторії польоту м'яча–коротка, середня, довга, скорочена; місцем виконання технічної дії–з ближньої, дальньої, середньої зони; з лівої, з правої частини столу, із середини; рухом частини руки–кистьовий, ліктьовий, плечовий; висотою траєкторії польоту м'яча–висока, низька, нормальна, що зависає; дистанцією від стола при виконанні прийому–на ближній дистанції, на середній дистанції, на дальній дистанції; характером обертання м'яча–з нижнім обертом, з верхнім обертом, з боковим обертом, зі змішаним обертом, без оберту; напрямком виконання технічної дії–по діагоналі, по прямій, у середину; моментом виконання ударів–з напівльоту, у найвищій точці відскоку, який підіймається і спадає; силою виконання технічної дії–сильна, середня, слабка, пригальмована; швидкістю польоту м'яча–повільна, середня, швидка. До групи технічних прийомів без оберту відносяться: поштовх, відкидка, підставка. До групи технічних прийомів з верхнім обертом відносяться: накат, топ-спін, топс-удар, кручена свіча. До групи технічних прийомів з нижнім обертом відносяться: зрізка, підрізка, запил, різана свіча. Особливу групу складають складні технічні прийоми: фінти, укороти, скидки.
Домашнє завдання: виконати присід з вистрибуванням вгору10р.
Рекомендована література:
https://urok.osvita.ua/materials/sport/63206/attachment-download/25556/
http://znz-328.at.ua/8new/Tenis/tekhnika_i_taktika_gri_v_nastilnij_tenis.pdf
https://studopedia.com.ua/1_46025_I-klasifikatsiya-priyomiv-tehniki-gri-v-nastilniy-tenis.html
.jpg)
Комментарии
Отправить комментарий