План роботи 

                      з предмету фізична культура
                                                                                                                                  15.02.2024.
                                                                                                                                   Е 22 1/9 

Тема: Волейбол. Блокування. Види блокування.
Урок №  165 -166

Завдання: 1. Вправи з м'ячем. 

Вправви на розвиток швидкості: біг по відрізках, з різних стартових положень.

2. Блокування. https://naurok.com.ua/voleybol-napadayuchiy-udar-ta-blokuvannya-215354.html

ОСНОВИ ТЕХНІКИ БЛОКУВАННЯ М’ЯЧА У ВОЛЕЙБОЛІ Блокування – це спосіб зупинити атаку суперників, після того як їх гравець зробив удар по м’ячу. Його сутність полягає в тому, що потрібно поставити руки над сіткою на шляху м’яча. Побачивши напрямок передачі для нападаючогого удару та положення нападника, той, хто блокує, обирає місце для відштовхування, продовжуючи спостерігати за напрямом розбігу нападника. Блокування – основна, важлива та надзвичайно важка за виконанням захисна дія у будь-якому спорті. Навчаючись, потрібно звернути увагу на правильний вибір місця відштовхування для стрибка, своєчасний стрибок і винесення рук над сіткою. Щоб «закрити» політ м’яча на основному напрямі, гравець відштовхується навпроти нападаючого, який виконує прямий удар. Розміщення долоней у процесі може змінюватись залежно від напрямку польоту м’яча під час удару. Щоб оволодіти цією технікою, необхідно навчитись приймати положення готовності, переміщуватися звичайними та приставними кроками, а також бігом. Відштовхуватись двома ногами, виконувати стрибок вертикально вгору, виносити кисті рук над сіткою [1]. Блокування складається з переміщення, стрибка, винесення та постановки рук над сіткою, приземлення [2]. Якщо воно виконане одним гравцем – це одиночне блокування, двома або трьома гравцями – групове. Для закриття певної зони майданчика ставиться нерухомий (зонний) блок, в якому руками, які піднесені над сіткою, не робляться ніякі рухи вбік. Під час рухомого (ловлячого) блокування після стрибка гравець переносить руки вправо або вліво, залежно від визначеного напрямку польоту м’яча. За умовою одиночного блокування перед початком дій гравцю потрібно прийняти вихідне положення: ноги зігнуті, ступні на ширині плечей, руки перед грудьми. Після визначення напряму передачі для удару, на невеликій відстані від м’яча блокуючий переміщується приставними кроками (а на відстані 2–6 м – ривком уздовж сітки), на останньому кроці (стрибку) повертається обличчям до сітки й виконує блокування. Розрахувавши, коли потрібно виконати стрибок на блок, волейболіст відштовхується й виносить руки вгору-вперед. У безопорній фазі зоровий контроль переключається з м’яча на руки нападаючого. Визначивши напрямок удару за рухами суперника, він випрямляє свої руки й одночасно переносить їх через сітку, щоб не дати м’ячу перетнути верхній край сітки. Гравцям, які ставлять блок, потрібно активно працювати кистями, спрямовуючи м’яч униз на поле суперників. Після цього гравець приземляється на зігнуті ноги, руки опускає вниз і готується до повторного стрибка, самострахування, або ж переміщення в будь-якому напрямку, виконання передачі. Групове блокування виконують два або три гравці. Подвійне – основний засіб блокувального захисту певної зони майданчика. 

Рекомендована література: http://vtei.com.ua/doc/2020/28_02_2020/7/5.pdf

Домашнє завдання: виконати нижню передачу над собою, кількість разів. Результати надіслати викладачу.